ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.12 Справа № 17/5014/803/2012.
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства трест "Луганськвуглеавтоматика", м. Луганськ
про стягнення 6154 грн. 12 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники: від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 58 від 26.12.2011;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 28.04.2012.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу у сумі 6154,12 грн., за договором № 15п-412пг на постачання природного газу (промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарської діяльності) від 01.01.2009.
Відповідач відзивом на позовну заяву проти задоволення позову заперечив у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності. Крім того, відповідач зазначив, з урахуванням додаткової угоди від 30.01.2009 сторонами була збільшена ціна на газ, а також зазначив, що доказів підписання додаткової угоди від 30.01.2009 не ОСОБА_3 надати не може.
Представник позивача надав в судовому засіданні 13.06.2012 пояснення, згідно яких додаткову угоду від 30.01.2009 до договору № 15п-412пг з боку відповідача підписав ОСОБА_3
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд
в с т а н о в и в:
Між Відкритим акціонерним товариством "Луганськгаз" в особі Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства правонаступником якого відповідно до п. 1.2.1. Статуту є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (позивач у справі), як Постачальником, та Відкритим акціонерним товариством трест "Луганськвуглеавтоматика" (відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір від 01.01.2009 №15п-412-пг про постачання природного газу (далі -Договір), на підставі якого Постачальник зобов'язується продати Покупцю у 2009 році природний газ, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.
Згідно пункту 5.1 Договору, вартість до сплати за 1000,0 кубічних метрів газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання складає 2190,3000 грн. з ПДВ (а.с.11).
Відповідно до п. 6.1. Договору покупець здійснює передплату за природний газ в розмірі 100% від місячного договірного обсягу за три банківські дні після укладення даного договору. Подальше постачання природного газу здійснюється за умови 100% передплати від місячного договірного обсягу не пізніше семи банківських днів до початку місяця поставки природного газу.
У разі незапланованого перебору обсягу природного газу, за погодженням з постачальником, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання -передачі природного газу (за звітній місяць) до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ, а відповідач отримав природний газ за вказаним договором протягом січня-лютого 2009 року, що підтверджено актами приймання-передачі природного газу за вказаний період (а.с.12-13), без зазначення в актах приймання-передачі природного газу вартості поставленого природного газу.
Рішенням господарського суду від 16.06.2011 у справі № 16/82/2011 позов задоволено частково.
Встановлено, що у січні 2009 року відповідачем отримано природний газ у обсязі 9766 куб. м. за ціною за 1000 м3 природного газу 2190 грн. 30 коп. відповідно до умов п.5.1. договору про постачання природного газу від 01.01.2009 №15п-412-пг. Сума за природний газ, отриманого у січні склала 21390 грн. 47 коп. за 9766 куб. м. природного газу. У лютому 2009 року відповідачем було отримано природний газ у обсязі 2404 куб. м. Сума за природний газ, отриманого у лютому склала 5265 грн. 48 коп. за 2404 куб. м. природного газу.
Також встановлено, що позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору на суму 26655 грн. 95 коп., а відповідач частково сплатив суму боргу за поставлений природний газ у сумі 18542 грн. 24 коп. при цьому сторонами не було укладено додаткової угоди щодо зміни ціни за природний газ, тобто, не виконано умови п.5.3. Договору, тому позивачем неправомірно було завищено ціну на природний газ.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, про стягнення боргу в сумі 6154,12 грн. за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 з посиланням на те, що сторонами було укладено додаткову угоду до Договору від 30.01.2009, яка набирає чинності з 01.01.2009, згідно якої ціна за газ склала 2605,6200 грн. за 1000 м3, і яка була віддана відповідачем позивачу підписаною після винесення рішення у справі № 16/82/2011. Тобто по суті позивачем заявлено до стягнення різницю вартості газу за Договором та додатковою угодою від 30.01.2009.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Судом встановлено, що сума боргу за поставлений у січні-лютому 2009 року природний газ, з урахуванням ціни газу встановленої у Договорі, була стягнута за рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2011 у справі № 16/82/2011.
Також суд дійшов висновку з урахування пояснень представників сторін, що сторонами 30.01.2009 було укладено додаткову угоду, згідно якої ціна на газ склала 2605,3000 грн. за 1000 м3 газу. Тому, за січень -лютий 2009 року вартість газу з урахуванням збільшеної ціни (різниця в сумі 6154,12 грн.) не була стягнута.
З огляду на викладене, позивачем обґрунтовано заявлена до стягнення заборгованість у сумі 6154,12 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.
Однак, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин.
Відповідно до п. 6.1. Договору покупець здійснює передплату за природний газ в розмірі 100% від місячного договірного обсягу за три банківські дні після укладення даного договору. Подальше постачання природного газу здійснюється за умови 100% передплати від місячного договірного обсягу не пізніше семи банківських днів до початку місяця поставки природного газу.
У разі незапланованого перебору обсягу природного газу, за погодженням з постачальником, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання -передачі природного газу (за звітній місяць) до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.
Враховуючи зміст зобов'язання по внесенню оплати за газ, суд вважає, що прострочення виконання зобов'язання по оплаті виникло у відповідача з 06 числа лютого та березня 2009 року.
Статтями 256-257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, початок перебігу позовної давності за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Оскільки сторони в Договорі передбачили, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання -передачі природного газу (за звітній місяць) до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, то початок перебігу позовної давності почався з 06 числа лютого та березня 2009 року.
Враховуючи, що позивачем позов подано до суду 29.03.2012, а загальна позовна давність складає три роки, то за актом приймання-передачі газу від 31.01.2009 вона сплинула 06.02.2012, а за актом приймання-передачі газу від 28.02.2009 вона сплинула 06.03.2012.
Згідно частин 3-4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Переривання позовної давності не відбулось, оскільки відповідачем платіжним дорученням від 25.08.2011 № 461 було сплачено 8329,06 грн. з призначенням платежу: «Оплата боргу за рішенням господарського суду у справі № 16/82/2011 від 16.06.2011», тобто борг погашений не добровільно, а на виконання рішення суду.
У зв'язку з викладеним та пропуском позовної давності, у задоволенні позову слід відмовити, з віднесенням судових витрат на позивача, відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 18.06.2012.
Суддя О.С. Фонова