ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 р. | № 10/123-в |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТАЙ” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2006р. та на рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2006р. у справі за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю “ГРАДІЄНТ ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТАЙ”, треті особи: Управління міського майна Маріупольської міської ради, Міське комунальне підприємство “Маріупольське БТІ” про спонукання до усунення перешкод в користуванні майном |
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2004 року Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “ГРАДІЄНТ ЛТД” пред'явило в господарському суді позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТАЙ” про спонукання до усунення перешкод у користуванні протипожежним входом-виходом, що знаходиться у підвальному приміщенні нежилої будівлі по вул. Февральській, 42 у м. Маріуполі, шляхом демонтажу металевої двері у підвальному приміщенні та надання можливості користуватися протипожежним входом-виходом підвального приміщення.
У подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд зобов’язати ТОВ “Алтай” усунути перешкоди у користуванні евакуаційним виходом у підвальному приміщенні зазначеної будівлі шляхом надання можливості вільного користування виходами №№ 1, 3 на схемі у додатку №1 висновку будівельно-технічної експертизи.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Донецької області від 20.03.2006р. (суддя Склярук О.І.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2006р. (судді Акулова Н.В. –головуючий, Алеєва І.В., Діброва Г.І.), позов було задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2006р. та рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2006р. в частині заявлених вимог про усунення перешкоди у користуванні евакуаційним виходом у підвальному приміщенні нежилої будівлі по вул. Февральській, 42 у м. Маріуполі, шляхом надання можливості вільного користування виходами №№ 1, 3 на схемі у додатку №1 висновку будівельно-технічної експертизи і провадження в цій частині припинити на підставі пп. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; в іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2006р. та рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2006р. скасувати і у позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Предметом спору є вимога позивача про зобов’язання відповідача (ТОВ “Алтай”) усунути перешкоди в користуванні евакуаційними виходами №1, 3 на схемі в додатку №7 до висновку будівельно-технічної експертизи, які знаходяться у підвальному нежилому приміщенні будинку №42 по вул. Февральській у м. Маріуполі.
Скасовуючи попередні судові рішення касаційна інстанція у постанові від 16.11.2005р. , зокрема, запропонувала суду при новому розгляді справи з’ясувати усунення яких перешкод мав на увазі позивач щодо спірних евакуаційних виходів.
(а.с. 130 –132 т2)
Суд цих вказівок належним чином не виконав, а суд другої інстанції при повторному розгляді справи цієї прогалини, у з’ясуванні дійсних обставин справи, не усунув.
Як посилався ж відповідач вихід №1 є загальним протипожежним евакуаційним виходом як для нього, так і позивача, до цього виходу ведуть шляхи з підвального приміщення магазинів “Алтай” та ”Лютневий”, який є одночасно і входом до магазина “Лютневий”.
Вхідні сталеві двері встановлені позивачем, ключі від якої знаходяться у НП ТОВ “Градієнт ЛТД”.
Суд цих посилань відповідача не перевірив і належної оцінки з даними, які містяться у акті №46 від 13.06.2006р. та листі №215 від 2.06.2006р. СГПЧ –24 м. Маріуполя (суд поклав їх в основу рішення), не дав.
Не з’ясував суд і те, чи пов’язаний евакуаційний вихід №3 з належними НП ТОВ “Градієнт ЛТД” приміщеннями у вказаній будівлі, а звідси, чи існує об’єктивна можливість останньому цим виходом користуватись.
Отже, враховуючи наведене, судові рішення які ухвалено без належного з’ясування дійсних обставин, визнати законними і обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід ретельно з’ясувати дійсні обставини справи і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Алтай” задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2006р. та рішення господарського суду Донецької області від 20.03.2006р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук