Справа № 2-312/11

2/431/24/12

РІШЕННЯ

іменем України

"12" червня 2012 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Говорухи В.О.,

при секретарі Горбулі М.В.,

за участю сторін та їх представників розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту набуття ОСОБА_5 права власності, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету і свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації на житловий будинок, про визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», зустрічним позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, третя особа: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» та позовною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права на спадкування за законом,,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2011 року до суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовною заявою до Виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету і свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації на житловий будинок, про визнання права, третя особа: ОКП «Дніпродзержинське БТІ».

Позивачі посилаються на те, що до шлюбу з ОСОБА_6 їх батькові ОСОБА_5 належав житловий будинок АДРЕСА_1.

В 1991 року їх батько уклав шлюб із ОСОБА_6, яка з 2005 року була зареєстрована в даному житловому будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер та вони звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини де дізналися, що спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.06.2009 року виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року та її діти -відповідачі, прийняли після неї спадщину.

Вважаючи, що свідоцтво про право власності на спірний будинок є незаконним тому, що даний будинок є особистою власністю їх батька, як належний йому до реєстрації шлюбу та тому, що воно видане до спливу шести місячного строку із дня відкриття спадщини, крім того, воно видане органом, що неповноважний видавати свідоцтва про власність в порядку спадкування.

Тому, уточнивши свої позовні вимоги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять встановити факт набуття їхнім батьком ОСОБА_5 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1; визнати недійсним пункти 2 та 3 рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району від 20.05.2009 року № 23; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 видане виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради 10.06.2009 року на ім'я ОСОБА_6; зобов'язати ОКП «Дніпродзержинське БТІ»скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1, яка було здійснена на підставі свідоцтва про право власності виданого 10.06.2009 року виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради; визнати на ними право власності по 1/3 частині на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року; зобов'язати виконком Миколаївської селищної ради видати їм свідоцтво про право власності на 1/3 частину за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом та покласти на відповідача судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду зустрічну позовну заяву до виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, третя особа: ОКП «Дніпродзержинське БТІ» в якій просять усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5 та стягнути із них судові витрати.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовують свої вимоги тим, що ОСОБА_5 будучи людиною похилого віку, мав тяжкі захворювання очей (був не зрячим) страждав на ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу 2-го ступеня, хворобою суглобів. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаючи про хворобливий стан та непрацездатність свого батька, який знаходився у безпорадному стані, свідомо не надавали йому матеріальної допомоги та моральної підтримки, тоді як він потребував постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги.

За життя ОСОБА_5, його доглядала їх мати -ОСОБА_6 та вона понесла витрати на його поховання.

Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права на спадкування за заповітом в якому просять визнати факт набуття права сумісної власності набутого під час шлюбу між померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5, на житловий будинок АДРЕСА_1; визнати спадковим майном, що залишилося після смерті ОСОБА_6 -2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6 по ? частині кожному на житловий будинок АДРЕСА_1. Обґрунтовують позивачі свій позов тим, що їх мати ОСОБА_6 перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_5 18 років за спільні з останнім кошти здійснили основні добудови та поліпшення спірного будинку та в подальшому вирішили зареєструвати даний будинок на ОСОБА_6 Їх померла мати, разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дітьми спадкодавця, успадкували по 1/6 частині спірного будинку, а тому, загальна частка її власності в спірному будинку складає 2/3 частини будинку.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1, підтримавши свої позовні вимоги та заперечуючи проти зустрічного позову та позову про визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права на спадщину за законом в судовому засіданні зазначила, що в 1961 році будівництво спірного будинку розпочав її дід ОСОБА_7, на земельній ділянці, що була йому виділена для такого будівництва та закінчилося будівництво протягом 1972-1973 років. За час спільного проживання їх батька із ОСОБА_6 вони разом газифікували будинок, замінили кришу та побудували прибудову. Вважає, що значних перебудов її батько разом із ОСОБА_6 не здійснювали та вказаний будинок належав їх батькові особисто.

ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та заперечує проти зустрічного позову та позову про визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права на спадщину за законом.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду письмові заперечення на позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4, я якому просять відмовити в їх позовних вимогах, як безпідставних та не обґрунтованих (т. 2 а.с. 58-59).

ОСОБА_8 -представник позивачів за первісним позовом, підтримав позовні вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заперечує проти зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх прозову про визнання права на спадщину за законом, вважає їх безпідставними.

ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти первісного позову, підтримав його ОСОБА_4 зустрічний позов та позов про визнання за ним права на спадщину за законом. Він пояснив, що до шлюбу та спільного проживання померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спірне домоволодіння мало будинок та сарай, а після шлюбу їх мати та ОСОБА_5 газифікували домоволодіння та перекрили кришу, до цього ніяких правовстановлюючих документів на будинок не було. ОСОБА_5 мав поганий зір та в останній час, перед смертю, тривалий час перебував в лікарні.

Представник ОСОБА_4 -ОСОБА_9 пояснила, що заперечує при первісного позову, та підтримує позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Пояснила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час шлюбу добудували будинок та провели до нього телефон. За життя ОСОБА_5 тривалий час сплачував аліменти на утримання своїх дітей -позивачів.

Представник ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримала зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та позовні вимоги про визнання за ними права на спадщину за законом, проти заявлених первісних вимог заперечує, вважаючи їх безпідставними.

Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до суду письмові заперечення на первісний позов в якому просять відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні їх позовних вимог та зазначили, що їх мати ОСОБА_6 з 1991 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_5 Вона доглядала його та піклувалася про нього, коли він потребував сторонньої допомоги. Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зневажливо ставилися до свого батька та свідомо не надавали йому матеріальної допомоги та моральної підтримки. ОСОБА_5 розуміючи, що будівництво будинку розпочате в 1961 році та фактично закінчено в 2009 році, основні споруди збудовані протягом 1991-2009 року, будівництво здійснювалося за спільні із ОСОБА_6 кошти, свідомо оформив право власності на будинок за ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 36-38).

Представник Миколаївської селищної ради до суду не з'явився та надав до суду заяву про розгляд справи без представника селищної ради (а.с. 71, 93).

Представник третьої особи: ОКП «Дніпродзержинське БТІ», в судове засідання не з'явився та надав до суду заперечення в якому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити так, як їх вимоги слід розглядати в порядку адміністративного судочинства (т. 1 а.с. 65, 91).

Заслухавши сторони, їх представників та дослідивши матеріали справи, судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини:

ОСОБА_2 року народився ОСОБА_5, батьком якого був ОСОБА_7 (т. 1 а.с.108).

Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_11 та ОСОБА_1 є дочками ОСОБА_5, 04.08.1990 року ОСОБА_11 уклала шлюб після чого її післяшлюбне прізвище стало ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 13,14, 100).

09.02.1991 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб, свідоцтво (т. 1 а.с. 47).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть (т. 1 а.с. 15).

Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_12 є дітьми ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 8, 9)

Відповідно до свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 86).

20.05.2010 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Заповіт посвідчено секретарем Миколаївської селищної ради (т. 1 а.с.186).

Згідно довідки Миколаївської селищної ради, ОСОБА_5 зареєстрований та проживав АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_6 та заповітів не залишав ( т. 1 а.с. 16).

Згідно генерального плану, користувачем земельної ділянки по пров. Береговому зазначено ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 107).

Рішенням Миколаївської селищної ради № 605-26/V від 09.10.2009 року ОСОБА_6 передана безкоштовно у власність земельна ділянка площею 0,18 га в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 187).

Відповідно до відповіді Дніпродзержинського БТІ, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.06.2009 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.06.2009 року, будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 (т. 1 а.с.18, 43,44).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 від 23.03.2009 року він складається із житлового будинку А1, сараю літньої кухні Б-1, вбиральні В-1, навісу Г-1, сараїв Д-1 та Є-1, збудовані самовільно та не відповідають проекту, свердловини № 1, огорожі № 2, воріт № 3, огорожі № 4 та хвіртки № 5 ( т. 1 а.с. 39-41).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району № 23 від 20.05.2009 року було розглянуто заяву ОСОБА_6 і інші документи та прийнято рішення про затвердження акту державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію житлового будинку А1, сараю літньої кухні Б-1, вбиральні В-1, навісу Г-1, сараїв Д-1 та Є-1, що знаходиться по АДРЕСА_2, оформити право власності на житловий будинок та господарські споруди на ім'я ОСОБА_6 та зареєструвати дане рішення в Дніпродзержинському БТІ (т.1 а.с. 42).

Відповідно до довідки про причину смерті ОСОБА_5 помер від ішемічного інсульту (т. 1 а.с.45).

Згідно довідки Миколаївської селищної ради ОСОБА_9 поховала за свій рахунок ОСОБА_5 (т. 1 а.с.45).

Відповідно до товарного чеку № 43 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_14 отримала ритуальний товар (т. 1 а.с. 83).

Згідно накладної від 25.06.2009 року ОСОБА_6 замовляла та оплатила пам'ятник та його установку (т. 1 а.с. 46).

Відповідно до виписки із амбулаторної карти ОСОБА_5, 03.10.2005 року він був оглянутий терапевтом, діагноз: ішемічна хвороба серця, одинокі шлункові екстрасістели, гіпертонічна хвороба ІІ ст. (АД 170/90) та виписки від 13.09.2011 року ОСОБА_5 21.09.2005 року був оглянутий окулістом, діагноз атрофія зорового нерва, рубець радуги лівого ока, початкова катаракта обох очей (т. 1 а.с. 77, 79).

Згідно епікризу № 8456/629 ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедотравматологічному відділенні 7 м./л. з 16.07.08 по 01.09.08 р з діагнозом: Посттравматичний бурсид лівого лігтівого відростку в стадії запалення (т. 1 а.с. 80).

Згідно виписного епікризу ОСОБА_5 знаходився в ХВ 7 м./л. з 18.09 по 26.09.90 р. з приводу правосторонньої прямої пахової грижі (т. 1 а.с. 81).

Згідно страхових свідоцтв ОСОБА_5 страхував будинок по пров. 3-й Береговий в смт. Миколаївка та згідно платіжних повідомлень сплачував місцеві податки (т. 1 а.с. 109-124, 125-136).

Документи з газифікації та договори про надання послуг з газопостачання свідчать про газифікацію будинку АДРЕСА_2 протягом 2006 року (т. 2 а.с. 26-45, 60).

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що вона проживає по сусідству з будинком в якому проживали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Даний будинок почав будувати ОСОБА_7 та закінчив його будівництво в кінці 60-х років. За час спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 замінили дах на даному будинку, газифікували його та збудували прибудову до будинку. До дня смерті ОСОБА_5 вів активний образ життя та не потребував сторонньої допомоги.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона проживає поряд зі спірним будинком та він був збудований на початку 70-х років. Проживаючи в даному будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснили його газифікацію, але суттєвих перебудов не здійснювали. ОСОБА_5 за життя був працездатним та сторонньої матеріальної допомоги не потребував, оскільки отримував достатню пенсію.

Свідок ОСОБА_17 показала, що спірний будинок почав будувати ОСОБА_7 на початку 60-х років та закінчив його будівництво через 5-6 років. За життя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 замінили дах на житловому будинку, газифікували його та збудували сарай. Вони вели підсобне господарство. ОСОБА_5 мав поганий зір та останній час перед смертю знаходився в лікарні.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що протягом 60-х років спірний будинок був збудований. ОСОБА_5 дійсно мав поганий зір. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майже не спілкувалися зі своїм батьком ОСОБА_5 Він не потребував сторонньої матеріальної допомоги.

Свідок ОСОБА_19 показала, що вона постійно проживала в будинку батьків, який розташований поряд зі спірним будинком, до 1967 року. На той час будинок був збудований.

Свідок ОСОБА_20_в судовому засіданні показала, що вона працювала секретарем Миколаївської селищної ради в 2009 році та вона видавала рішення про затвердження акту державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію житлового будинку ОСОБА_6, а свідоцтво про право власності селищна рада не видає.

Відповідно до положень ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 1.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.6 вищевказаного Положення передбачено, що державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Отже, до прийняття нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає.

Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено, що спірний будинок належав ОСОБА_7 та перейшов в порядку спадкування до їх батька ОСОБА_5 Позивачами за первісним позовом не доведено, що ОСОБА_5 виділялась земельна ділянка для будівництва житлового будинку, що він отримав дозвіл на будівництво, мав проект будівництва чи звертався із заявою про прийняття спірного будинку в експлуатацію. При цьому, не може бути доведеним факт наявності права власності на нерухоме майно, яке виникає з моменту державної реєстрації, показами свідків та доказами, що підтверджують місце проживання даної особи, користування житловим будинком та сплату обов'язкових платежів. Як встановлено в судовому засіданні та визнано сторонами, ОСОБА_5 за життя не мав жодних правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене, суд вважає відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту набуття їхнім батьком ОСОБА_5 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до абз. 1) п. б ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»(в редакції чинній на час прийняття рішення про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна -20.05.2009 року) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження пов'язані з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 (в редакції чинній на час видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно -10.06.2009 року), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Із наданих суду доказів встановлено, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за померлою ОСОБА_6, про що свідчить рішення Миколаївської селищної ради про передачу ОСОБА_6 безкоштовно у власність земельної ділянки, рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 10.06.2009 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Посилання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на неправомірність видачі виконавчим комітетом Миколаївської селищної ради свідоцтва про право на нерухоме майно, так як виконавчий комітет селищної ради не повноважний видавати свідоцтва в порядку спадкування безпідставні, оскільки, дане свідоцтво видане виконавчим комітетом селищної ради в порядку виконання повноважень у галузі будівництва, а не при виконання функцій по вчиненню нотаріальних дій пов'язаних зі спадкуванням майна померлого ОСОБА_5, про що свідчить посилання на ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» в рішенні виконавчого комітету Миколаївської селищної ради від 20.05.2009 року. Тому, дані правовідносини не регулюються нормами спадкового права.

Враховуючи викладене, суд вважає, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнати недійсним пункти 2 та 3 рішення виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району від 20.05.2009 року № 23, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 видане 10.06.2009 року на ім'я ОСОБА_6 та зобов'язання ОКП «Дніпродзержинське БТІ»скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_1, відмовити.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту набуття їхнім батьком ОСОБА_5 права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 відмовлено, то відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності по 1/3 частині за кожною на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та в задоволенні таких позовних вимог слід відмовити, оскільки, до спадкової маси входить майно, що належала спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат»нотаріуси видають свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки видача свідоцтв про право на спадщину віднесено виключно до компетенції нотаріуса та таке свідоцтво не може бути видано виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування, як пояснили самі позивачі за первісним позовом, їх батько ОСОБА_5 заповіт не залишав та їм відмовлено в задоволенні вищезазначених позовних вимог, то в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання виконком Миколаївської селищної ради видати їм свідоцтво про право власності на 1/3 частину за кожним на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, суд вважає відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Надані позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 докази: виписка з амбулаторної карти, епікризи та покази свідків не підтверджують, що померлий ОСОБА_5 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані та потребував стороннього догляду, допомоги та піклування. Та обставина, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не несли витрати на поховання свого батька ОСОБА_5 не може бути підставою для усунення їх від права на спадкування за законом.

Крім того, вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, а позивачі за зустрічним позовом не є спадкоємцями померлого ОСОБА_5

Тому, в задоволенні зустрічної позовної вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунути від права на спадкування за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, слід відмовити.

Як зазначалося вище, згідно частини першої та другої статті 331 ЦК України, частини першої статті 182 ЦК України та пункту 8 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.

Крім того, статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 9 лютого 1991 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та їх шлюб припинився в зв'язку зі смертю ОСОБА_5 Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 набула ОСОБА_6 з 25 червня 2009 року, тобто, з моменту реєстрації її права власності, після смерті ОСОБА_5, а отже, після припинення їх шлюбу, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання факту набуття права сумісної власності набутого під час шлюбу між померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5, на житловий будинок АДРЕСА_1.

Зважаючи на те, що за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3 ЦПК України). Вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обставини, якиммии вони обгрутновують свої позовні вимоги свідчать про відсутність спору між сторонами при визнанні частки спадкового майна, після померлої ОСОБА_6 із домоволодіння АДРЕСА_1 та при визнанні розміру часток в зазначеному спадковому майні, що підлягають спадкуванню ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Оскільки, судовому захисту підлягає не будь-яке право особи, а лише порушене, невизнане або оспорювань, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання спадковим майном, що залишилося після смерті ОСОБА_6 -2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та визнання за ними право власності в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6 по ? частині кожному на житловий будинок АДРЕСА_1, суд вважає відмовити, як безпідставно заявлених.

Беручи до уваги, що в задоволенні всіх позовних вимог відмовлено, документального підтвердження сплати судових витрат відповідачами за всіма позовами до суду не надано, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 15, 182, 331, 392, 1218, 1224 ЦК, статтями 60, 104, 202 СК України, ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст. 34 Закону України «Про нотаріат», Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 та статтями 10, 11, 60, 212 та 214 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту набуття ОСОБА_5 права власності, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету і свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації на житловий будинок, про визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», відмовити в повному обсязі.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до виконавчого комітету Миколаївської селищної ради Петриківського району, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, третя особа: Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», відмовити в повному обсязі.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права на спадкування за законом, відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. О. Говоруха