АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Сенчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду в Кілійському районі Одеської області на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 20 лютого 2012 року за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа, Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області, про встановлення факту наявного пільгового трудового стажу та особливого характеру роботи,

в с т а н о в и л а:

10 червня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаною заявою, зазначивши, що вона працювала з 01 лютого 1980 року по 30 вересня 1992 року повний робочий день на посаді пресувальника виробів із пластмаси в Ізмаїльському заводі "Еталон", який є структурним підрозділом Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" без права юридичної особи, що дає їй право на призначення пільгової пенсії на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2 Розділу ХУ Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2. 25 березня 2010 року вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області (далі - Фонд) з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах та надала необхідні документи. Однак рішенням № 88 від 20 серпня 2010 року їй відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що вона не надала належно оформлені довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи та заробітну плату. Вона вважає, що не може в позасудовому порядку підтвердити факт наявного пільгового трудового стажу та особливого характеру роботи.

Посилаючись на ці обставини, заявник ОСОБА_2 просила суд заяву задовольнити.

Представники заінтересованої особи, Фонду, проти задоволення заяви заперечували і в своїх поясненнях зазначали, що встановленого факту наявного пільгового трудового стажу в порядку окремого провадження законом не передбачено.

Рішенням суду першої інстанції заява ОСОБА_2 задоволена частково. Суд встановив факт її роботи повний робочий день на посаді пресувальника виробів з пластмас на заводі "Еталон" м. Ізмаїл з 27 листопада 1980 року по 30 вересня 1992 року включно.

В апеляційній скарзі заінтересована особа, Фонд, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у позові, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, оскільки судом безпідставно не враховано, що встановленого факту наявного пільгового трудового стажу в порядку окремого провадження законом не передбачено.

Сторони в судове засідання не з'явилися, просять розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги заінтересованої особи, Фонду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не може в позасудовому порядку підтвердити факт наявного пільгового трудового стажу та особливого характеру роботи.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки судом порушені норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В заяві про встановлення факту наявного пільгового трудового стажу та особливого характеру роботи, заявник ОСОБА_2 працювала з 01 лютого 1980 року по 30 вересня 1992 року повний робочий день на посаді пресувальника виробів із пластмаси в Ізмаїльському заводі "Еталон", який є структурним підрозділом Української державної корпорації "Укрзакордоннафтогазбуд" без права юридичної особи, що дає їй право на призначення пільгової пенсії на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 2 Розділу ХУ Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.

25 березня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області (далі - Фонд) з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням № 88 від 20 серпня 2010 року їй відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що вона не надала належно оформлені довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи та заробітну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року, викладених у п. п. 1 та 2 постанови № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

При вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду, зокрема, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться районними (міськими) відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов'язана необхідність встановлення цього стажу.

Той же порядок передбачений постановою Пенсійного Фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105, якою затверджений Порядок підтвердження періодів роботи,

що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

У теперішній час підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років відповідних Управлінь Пенсійного Фонду України, рішення яких можуть бути оскаржені в Пенсійний фонд України або в суд (п. п. 3, 4, 16 постанови).

Таким чином, законодавством визначено інший порядок встановлення вказаного юридичного факту - органами Управління Пенсійного Фонду України.

За таких обставин, колегія судді дійшла висновку про те, що факт про наявність пільгового трудового стажу суд першої інстанції не вправі був встановлювати в порядку окремого провадження, а позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права на пенсію та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, які у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України розглядаються в порядку адміністративного судочинства, вона в встановленому законом порядку не заявляла.

Тому в силу п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд першої інстанції зобов'язаний був своєю ухвалою закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного провадження.

Тому згідно із ст. 310 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 4, 310, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області задовольнити, рішення Кілійського районного суду Одеської області від 20 лютого 2012 року скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа, Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області, про встановлення факту наявного пільгового трудового стажу та особливого характеру роботи закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д. Громік