Справа № Провадження №11-820/12 11/1090/3684/12 Головуючий у І інстанціїЧірков
Категорія21Доповідач у 2 інстанції Говоруха
14.06.2012
УХВАЛА
Іменем України
14 червня 2012 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Шроля В.Р.,
суддів: Левчука О.Д., Говорухи В.І.,
за участю прокурора Стаховської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2012 року про повернення прокурору для проведення додаткового розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 186 КК України, -
встановила:
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він в період з березня по липень 2010 року в м. Вишгороді Київської області повторно вчинив крадіжки з проникненням у житло та грабежі за наступних обставин.
Так, 17 березня 2010 року близько 9 годин в Київській області в АДРЕСА_3 неподалік кінотеатру «Мир»проник до будинку ОСОБА_3, звідки повторно таємно викрав майно останнього на суму 4 720 грн.
24 березня 2010 року близько 12 години в АДРЕСА_1 проник до будинку ОСОБА_4, звідки повторно, таємно викрав майно останнього на суму 19 200 грн.
28 квітня 2010 року близько 12 годин в АДРЕСА_2 проник до будинку ОСОБА_5, звідки повторно, таємно викрав майна останнього на суму 14 793 грн. 36 коп.
03 червня 2010 року близько 15 годин в АДРЕСА_4 проник до будинку ОСОБА_6, звідки повторно, таємно викрав майно останнього на суму 17 420 грн.
08 червня 2010 року близько 13 год. в АДРЕСА_5 проник до будинку ОСОБА_7, звідки повторно, таємно викрав майно останнього на суму 19 550 грн. та майно ОСОБА_8, який винаймав кімнату в будинку на суму 1 400 грн.
30 червня 2010 року близько 12 годин в АДРЕСА_6 проник до будинку ОСОБА_9, звідки повторно, таємно викрав майно останнього на суму 4 585 грн.
05 липня 2010 року близько 13 годин в АДРЕСА_8 проник до будинку ОСОБА_10, звідки повторно,таємно викрав майно останнього на суму 7 646 грн. 30 коп.
12 липня 2010 року близько 13 годин в АДРЕСА_7 проник до будинку ОСОБА_11, звідки повторно, таємно викрав майно останнього на суму 622 грн.
12 липня 2010 року близько 15 год.в АДРЕСА_9 проник до будинку ОСОБА_12, звідки повторно, таємно викрав майно останньої на суму 10 100 грн. та майно ОСОБА_13 на суму 1 400 грн.
23 червня 2010 року близько 16 год. 30 хв. в АДРЕСА_10 проник до будинку ОСОБА_14, звідки повторно відкрито викрав майно останнього на суму 2 900 грн.
Крім того, 17 липня 2010 року близько 15 год. 30 хв. в АДРЕСА_11 проник до будинку ОСОБА_15 звідки повторно відкрито викрав майно, що належало ОСОБА_16 на суму 14 157 грн.
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 27 квітня 2011 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та за ч. 3 ст. 186 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2012 року вирок суду першої інстанції скасовано, а справу направлено прокурору для проведення додаткового розслідування.
Постановою попереднього розгляду Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 186 КК України за клопотанням захисника направлено на додаткове розслідування прокурору Вишгородського району.
Своє рішення суд першої інстанції мотивує тим, що при проведенні додаткового розслідування вказівки апеляційного суду органом досудового слідства не були виконані і будь-які заходи, передбачені процесуальним законом, для цього не вживались, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, які можуть призвести до скасування вироку і не можуть бути усунені в ході судового засідання.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію де зазначає, .що дана постанова підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. В апеляції прокурор посилається на те, що при винесенні районним судом оскаржуваної постанови не взято до уваги, що провести повторне відтворення обстановки та обставин події з засудженим ОСОБА_2 неможливо, останній свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України не визнає повністю. Крім цього, повторне пред'явлення предметів потерпілим для впізнання не проводилось, оскільки потерпілі неодноразово бачили ці предмети та вони повернуті їм на зберігання, а що стосується вилучених у ОСОБА_17 під час обшуку золотих речей, мобільних телефонів та інших речей, то під час досудового слідства не була встановлена їх належність будь-кому із потерпілих, оскільки вони не підпадали під опис викрадених речей і тому вони були повернуті ОСОБА_17 До того ж, під час проведення досудового слідства були допитані свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 та проведено очну ставку між ОСОБА_2 та ОСОБА_20
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію з підстав зазначених в ній, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 246 КПК України під час попереднього розгляду справи суддя за клопотанням захисника засудженого своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи Апеляційним судом Київської області ухвалою від 26 січня 2012 року справу було повернуто на додаткове розслідування з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні.
Повертаючи справу на додаткове розслідування апеляційний суд в ухвалі звернув увагу на те, що покази обвинуваченого, який визнавав свою вину не можуть бути покладені в основу обвинувачення без їх всебічної перевірки, що на думку колегії суддів не було зроблено під час досудового слідства. Без належної перевірки показів обвинуваченого вони були покладені в основу обвинувачення і фактично не чім не підтверджені за виключенням окремих доказів, які до того ж , як відмічається в ухвалі суду були добуті з порушенням кримінально процесуального законодавства. По окремим епізодам крадіжок розслідування фактично не проводилось. В зв'язку з чим із -за істотної неповноти і однобічності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні справа і була повернута на додаткове розслідування для усунення недоліків, вжиття всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи..
Разом з тим, вказані вимоги закону, як було вірно встановлено судом першої інстанції, органами досудового слідства виконані не були, чим допущено порушення кримінально-процесуального закону, яке з підстав вказаних судом першої інстанції в оскаржуваній постанові, всупереч доводам апелянта, не може бути усунено під час судового розгляду даної справи. Так, після повернення апеляційним судом справи на додаткове розслідування були допитані лише свідки ОСОБА_18, який працює на посаді оперуповноваженого СКР Вишгородського РВ, та працівник міліції ОСОБА_19 стосовно питань вчинення тиску на засудженого, застосування недозволених методів слідства. Однак навіть це питання під час досудового слідства та на час розгляду справи судом 1-ї інстанції вирішено не було і безпосередньо перед закінчення досудового слідства і направленням справи до суду матеріали стосовно заяви обвинуваченого про застосування до нього недозволених методів слідства були виділені із матеріалів кримінальної справи для додаткової перевірки, і фактично в матеріалах справи була наявна лише зазначена постанова і це незважаючи на те, що суд апеляційної інстанції звертав увагу на необхідність зазначеної перевірки.
Фактично під час проведення додаткового розслідування перевірка показів обвинуваченого не проводилась, залишились поза увагою органів досудового слідства і інші питання зазначені в ухвалі апеляційного суду.
За таких обставин, суд при прийнятті рішення обґрунтовано дійшов висновку про повернення кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування, а тому постанова підлягає залишенню без зміни, а апеляція прокурора без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, З66, 382 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Київської області,-
УХВАЛИЛА :
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити -без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12 квітня 2012 року про повернення прокурору Вишгородського району кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 для проведення додаткового розслідування - залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом згідно:
Суддя
В. Говоруха