Справа № 22-ц -5112 2006 р.                                                                     Головуючий

Категорія: відшкодування моральної шкоди                                              1 інстанції Самойлова В.В.

Доповідач Кірсанова Л.І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 04 " жовтня 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -          Карімової Л.В.

Суддів -          Кірсанової Л.І.

Зазулинської Т.П.

при секретарі -                                    Зелінській І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

В листопаді 2003 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказала, що 30.05.2003 року ОСОБА_1 умисно спричинила їй легкі тілесні ушкодження під час сварки на городі АДРЕСА_1. Відносно ОСОБА_1 постановою Чугуївського районного суду від 31 серпня 2005 року кримінальна справа за ст. 125 ч.1 КК України закрита в зв"язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_2.  Остання вважає, що у зв"язку з зазначеними подіями ОСОБА_1 спричинила їй моральну шкоду у розмірі 1600 грн..

Відповідачка позов не визнала. Зазначала, що з ініціативи позивачки між ними мала місце сварка, але вона захищалася і тілесні ушкодження не спричиняла ОСОБА_2.

Рішення Чугуївського районного суду Харківської області від 27 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. З ОСОБА_1 на її користь в порядку відшкодування моральної шкоди стягнуто 1000 грн., держмито 51 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити. Зазначає, що вона не спричиняла позивачці тілесні ушкодження. Вважає, що оскільки не доказана її вина, вона не повинна нести відповідальність за моральну шкоду.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 30.05.2003 року близько 20 годин 30 хвилин на городі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 під час сварки умисно спричинила легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст. 1167 ЦК України відповідно до якої моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

З акту судово - медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_2. 30. 05. 03 р. спричинені легкі тілесні ушкодження ( а.с. 6) При проходженні експертизи вона зазначала, що вказані тілесні ушкодження їй спричинила ОСОБА_1.

Факт спричинення цих ушкоджень ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 покладений в основу постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 31. 08. 05 р. про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності по ст. 125 ч.1 КК України у зв"язку з примиренням звинуваченої з потерпілою. З цієї постанови вбачається, що позов ОСОБА_2 залишено без розгляду. ( а. с. 159 ).

ОСОБА_1 не заперечувала проти закриття провадження по кримінальній справі за таких підстав та не оскаржила в апеляційному порядку цю постанову. Отже судом першої інстанції підставно з"ясовано наявність моральної шкоди протиправними діями заподіювача та ви на останнього в її заподіянні.

За таких обставин судова колегія не приймає до уваги як безпідставні доводи ОСОБА_1 відносно того, що позивачка не довела факт спричинення їй тілесних ушкоджень. Саме відповідач повинна довести відсутність такої вини, що вона не зробила, а це є її процесуальним обов"язком згідно зі ст. 10, 61 ЦПК України.

Між тим, судова колегія не може погодитися з розміром моральної шкоди в сумі 1000 грн., яку стягнув суд першої інстанції з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування такої шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних , психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на наведене судова колегія вважає необхідним зменшити суму моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до 500 грн., так як позивачці спричинені легкі тілесні ушкодження. Також судова колегія враховує, що відповідачка є інвалідом 3 групи і не працює.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 304, 309, 313 , 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чугуївського міського суду від 27 червня 2006 року змінити, зменшити суму відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 1000 грн. до 500 грн..

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання цим рішенням законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.