Справа № 1-135/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2012

Печерський районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М.,

при секретаріРуденко Ю.О.,

за участі прокурорівХарченка В.М., Василіва О.Б., Байдюка Д.А., Романяка Д.М.,

захисника ОСОБА_6,

представника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, працюючої в ТОВ «Мобітрейд ЮЕЙ» на посаді директора, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8, 28.09.2010 року приблизно о 10 год., керуючи технічно справним автомобілем «Пежо 207», реєстраційний НОМЕР_1, рухалась по проїзній частині вул. Грушевського зі сторони площі Європейської в напрямку вул. Московської в м. Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поруч з будинком №34/1, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.3, передбачених Правилами дорожнього руху України.

В цей час, по вказаному пішохідному переходу переходив проїжджу частину справа наліво по ходу руху вказаного автомобіля пішохід ОСОБА_9

Під час руху ОСОБА_8 допустила порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 18.1 Правил дорожнього руху:

- 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не

повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_8 виявились в тому, що вона, керуючи технічно справним автомобілем «Пежо 207», неуважно стежила за дорожньою обстановкою, та неправильно реагувала на її зміни, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, по якому переходив проїзну частину вул. Грушевського пішохід ОСОБА_9, не зменшила швидкість свого автомобіля і не зупинилася перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_9, внаслідок чого скоїла наїзд на нього.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці ДТП.

Порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 (б), 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 знаходяться в прямому причинному зв'язку між виникненням дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину в інкримінованому їй діянні визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що 28.09.2010 року зранку вона, керуючи автомобілем «Пежо 207»НОМЕР_1, рухалась по вул. Грушевського зі сторони Європейської площі в напрямку вул. Московської в крайній лівій смузі руху зі швидкістю руху приблизно 40-50 км/год.

На перехресті вул. Грушевського з дорогами, що ведуть до Маріїнського парку в районі пішохідного переходу раптово перед автомобілем з'явився чоловік та відбувся наїзд її автомобіля на нього.

Вона відразу звернулася до оточуючих з проханням про виклик швидкої допомоги. Будь-яких осіб на пішохідному переході вона не бачила. На даний час не може з певністю відтворити зміст цієї трагічної події, оскільки перебувала у шоковому стані.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_8 її вина у вчиненні інкримінованого їй діяння повністю підтверджується зібраними в справі доказами.

Так в допитана судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11, показала, що ОСОБА_9 був її чоловіком. 28.09.2010 року вранці він пішов у справах. Приблизно через 20 хвилин вона також вийшла з дому на вул. Грушевського та побачила на перехресті тіло чоловіка, вкритого поліетиленовою плівкою. Пізніше в цей же день вона дізналася, що її чоловік загинув в ДТП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтримала показання, надані нею під час досудового слідства, відповідно до яких вона 28.09.2010 року приблизно о 10 год. 10 хв. гуляла в Маріїнському парку разом зі своєю донькою. В цей час вона почула звук гальмування автомобіля і відразу звук удару. Після цього, вона подивилась у напрямку перехрестя під'їзної дороги до Маріїнського парку та вул. Грушевського та побачила, що за першим пішохідним переходом, стояв автомобіль «Пежо»чорного кольору. Підійшовши на місце пригоди вона побачила, що на проїжджій частині, попереду автомобіля «Пежо»лежало тіло чоловіка. Поруч з ним знаходилась підсудна, яка перевіряла пульс. На автомобілі «Пежо» були пошкодження у вигляді розбитого лобового скла та лівої передньої фари. Вона викликала швидку. По зовнішньому вигляду ОСОБА_8 було видно, що вона знаходиться в шоковому стані і при цьому не могла нічого пояснити про обставини ДТП та про свій стан.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показала, що 28.09.2010 року приблизно о 10 год. вона знаходилась на тротуарі вул. Грушевського, побачила, що на перехресті вул. Грушевського з під'їзною дорогою до Маріїнського парку стоїть легковий автомобіль між двома пішохідними переходами, а попереду цього автомобіля лежало тіло чоловіка. Поруч з вказаним чоловіком знаходилась дівчина, по зовнішньому вигляду якої було видно, що вона знаходилась в шоковому стані. При цьому вона просила перехожих, щоб вони надали допомогу, тому що чоловік, який лежав на проїжджій частині з її слів був ще живий. Потім вона підійшла до водія автомобіля «Пежо». По її зовнішньому вигляду було видно, що вона знаходиться в шоковому стані і при цьому вона не могла нічого пояснити про обставини виникнення ДТП та про свій стан. На місці ДТП вона бачила, що на автомобілі «Пежо»було розбите лобове скло та ліва передня фара. Потім приїхали працівники ДАІ та швидка допомога. На момент виникнення ДТП світлофорний об'єкт, який встановлено на вказаному перехресті не працював.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що 28.09.2010 року близько 10 год. ніс службу по охороні посольства Китайської Народної Республіки по вул. Грушевського, 32, разом з ОСОБА_15 і ОСОБА_16 та знаходились на тротуарі вулиці поруч зі службовим приміщенням. В цей час він почув короткий звук гальмування автомобіля, а потім глухий звук від удару, побачив, що в районі пішохідного переходу вгору підлетів портфель та черевик. Він зрозумів, що на вказаному перехресті виникла ДТП. Він одразу ж по телефону викликав швидку допомогу, а також пішов до вказаного перехрестя. Підійшовши на місце ДТП він побачив, що на перехресті стояв автомобіль «Пежо», в якому були пошкодження, характерні для наїзду на пішохода. Далі на перехресті за вказаним автомобілем лежало тіло чоловіка, який не подавав ніяких ознак життя. Також тут знаходилась молода жінка, яка знаходилась в шоковому стані, як він зрозумів, це була водій автомобіля «Пежо». Він намагався дізнатись у водія про те, як це сталось, але із-за стресового стану вона нічого не могла відповісти і весь час плакала.

Яким був механізм виникнення вказаної ДТП він не бачив, тому, що в момент ДТП не дивився на перехрестя, але з урахуванням того місця, над яким як він бачив підлетіли речі, що скоріше за все в момент наїзду пішохід знаходився на пішохідному переході ближче до середини проїжджої частини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, суду показав, що 28.09.2010 року приблизно о 10 год. він разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15, знаходились на тротуарі вулиці Грушевського поруч з їх службовим приміщенням. В цей час він почув короткий звук гальмування автомобіля, а потім глухий звук від удару. Після цього він подивився в напрямку перехрестя вул. Грушевського та під'їзної дороги до Маріїнського парку, звідки доносились ці звуки, але там він нічого не побачив, щоб вказувало на ознаки виникнення ДТП. Хоча його колеги, які знаходились поруч з ним повідомили, що бачили, як там підлетіли в гору якісь речі, а також хтось з них бачив, як від автомобіля відлетіло тіло чоловіка. Після цього ОСОБА_14 по телефону викликав швидку допомогу, а також пішов до вказаного перехрестя. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_14 повернувся до них та повідомив, що там виникла дорожньо-транспортна пригода, при якій автомобілем «Пежо», під керуванням жінки-водія здійснено наїзд на пішохода-чоловіка, який загинув на місці ДТП.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав суду аналогічні за змістом показання.

Показання потерпілої та свідків отримані у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону, тобто є допустимими. Вони об'єктивно вказують на обставини ДТП, узгоджуються та відповідають показанням підсудної та іншим доказам у справі.

Також вина підсудної підтверджується:

- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_8, згідно якого вона показала, що пішохода вперше виявила на проїжджій частині в безпосередній близькості від автомобіля, що підтверджує ту обставину, що водій під час руху відволіклась від дорожньої обстановки (а.с. 153-158);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події, схемою та фото таблицею до нього від 28.09.2010 року, під час якого зафіксовано обстановку на місці ДТП, осип скла та плями бурого кольору, які розташовувались одразу за пішохідним переходом (а.с. 5-27);

- висновком судово-медичної експертизи №138/3190 від 21.10.2010 року, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала від черепно-мозкової травми - переломів кісток зведення та основи черепа, з крововиливами під оболонки і в тканину головного мозку (а.с. 64-69);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 427 від 12.11.2010 року, згідно якого на доставлених на дослідження двох марлевих тампонах з речовиною, виявленою на місці ДТП, з кров'ю людини, походження якої від ОСОБА_9 не виключається (а.с. 117-121);

- висновком комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи №228/540 від 04.11.2010 року, згідно якої морфологія, характер, об'єм та локалізація тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_9, механізм їх утворення, локалізація та характер пошкоджень автомобіля дозволяють стверджувати, що у даному випадку мала місце транспортна травма - зіткнення легкового автомобіля, який рухався, з пішоходом. В момент первинного контакту пішохід знаходився у вертикальному положенні та був звернутий лівою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу (а.с. 129-137);

- висновком судово-автотехнічної експертизи №572ат від 19.11.2010 року, згідно якої в умовах даної пригоди ймовірне місце наїзду на пішохода відповідно до початку розташованого осипу скла зафіксованого на схемі ДТП, може знаходитись не ближче ніж 4,09 метри від початку утворення осипу скла зафіксованого на схемі ДТП. У даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_8 з технічної точки зору регламентуються вимогами п. 18.1 ПДР України, вона мала технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання п. 18.1 ПДР України. В діях ОСОБА_8 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1 ПДР України (а.с. 165-172).

Зазначені докази здобуті у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, вони об'єктивно вказують на вину підсудної у інкримінованому їй діянні.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 допустила порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 18.1 Правил дорожнього руху, і зазначені дії перебувають у прямому причинному зв'язку з тяжкими наслідками ДТП. При врахуванні дорожньої обстановки виникнення небезпеки для руху виключалась.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення з урахуванням допустимості, достатності, об'єктивності та неспростовності досліджених доказів по справі.

Діяння, вчинене підсудною, є суспільно небезпечним та підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудної, запобігання вчинення інших злочинів, суд враховує тяжкість скоєного, особу винної, яка раніше не судима, вчинила злочин вперше та з необережності, виключно позитивно характеризується, а також визнала цивільний позов на 250 000 грн., що підтверджується її заявою від 16.05.2012 року (а.с. 18 т.3).

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 є щире каяття у вчиненому злочині та часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення підсудної без ізоляції від суспільства.

Таким чином, основне покарання необхідно призначити у виді позбавлення волі в межах санкції статті зі звільненням від відбуття покарання з випробовуванням у відповідності до ст. 75 КК України та з покладенням обов'язків, передбачених положеннями ст. 76 КК України, оскільки реальне позбавлення волі може призвести до несвоєчасного виконання заявленого цивільного позову.

Суд вважає необхідним позбавити підсудну права керувати транспортними засобами, призначивши відповідне додаткове покарання за максимальною межею санкції.

По справі потерпілою ОСОБА_11 заявлений цивільний позов, в якому остання просить суд стягнути на її користь з підсудної матеріальну та моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 1 500 000 грн. При цьому ні потерпіла, ні її представник адвокат ОСОБА_7 не уточнювали розмір матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Разом з тим, положення ст. 10 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

З урахуванням наданих потерпілим та його представником доказів по справі, які б підтверджували наявність та розмір завданої майнової шкоди, суд приходить до висновку про відсутність в рамках кримінальної справи доведеного обов'язку ОСОБА_8 відшкодовувати ОСОБА_11 майнову шкоду, оскільки останньою не надано суду доказів про розмір заподіяної шкоди.

Разом з цим, питання про можливість стягнення з ОСОБА_8 завданої в результаті ДТП матеріальної шкоди може бути вирішене окремо в порядку цивільного судочинства.

У відповідності з п. 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Окрім цього, відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено неправомірність дій ОСОБА_8 стосовно ОСОБА_11 внаслідок порушення підсудною Правил дорожнього руху.

Тому, залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань у зв'язку зі смертю чоловіка, погіршення можливостей потерпілої, порушення життєвих зв'язків, ступеня вини підсудної, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути на користь потерпілої з підсудної 250 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_17.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 286 КК України, ст. ст. 321- 324 КПК України, ст. ст. 11, ст. 23, 1167 ЦК України та ст. 30 ЦПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_8 визнати винною в вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням -з іспитовим строком на 3 роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 250 000 грн. 00 коп.

В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_11 -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській обл., МФО 821018, р/р 31253272210699 судові витрати у розмірі 835 грн. 95 коп. за проведення автотехнічної експертизи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя В. Карабань