Справа № 22-ц-5098/06р.                          Головуючий 1-ї інстанції - Бабенко Ю.П.

Категорія : житлове.                                      Доповідач - Шевченко Н.Ф.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05  жовтня 2006 року  судова колегія судової палати  у  цивільних  справах

апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                     -     Малінської C.M.

суддів                       -     Шевченко Н.Ф., Ізмайлової Г.Н.

за участю секретаря  -     Білицькій Ю.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», ОСОБА_3, ОСОБА_1, Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова, 3-тя особа АТЗТ «Харківський завод залізобетонних конструкцій -1» про визнання ордеру на жиле приміщення і приватизації квартири недійсними та виселення,

ВСТАНОВИЛА:

15 липня 2002 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», ОСОБА_3, ОСОБА_1, виконкому Орджонікідзевської районної ради в м. Харкові, 3-тя особа - АТЗТ «Харківський завод залізобетонних конструкцій-1» про визнання ордеру на жиле приміщення і приватизації квартири недійсними та про виселення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що 20 вересня 1999 року йому акціонерним товариством закритого типу «Харківський завод залізобетонних конструкцій-1» в установленому порядку було видано посвідчення НОМЕР_1 на зайняття житлової площі у гуртожитку для малосімейних за адресою АДРЕСА_1.

Проте відповідач у особі ВАТ «Харківський підшипниковий завод» перешкоджав йому у вселенні в надану квартиру і реєстрації у ній, а потім 20 листопада 2000 року видав спеціальний ордер НОМЕР_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на заселення спірної квартири, яку 28 грудня 2000 року останні приватизували.

Посилаючись на порушення своїх житлових прав, ОСОБА_2 просив задовольнити його позов.

Відповідачі позов не визнали з підстав необґрунтованості вимог позивача.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення районного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - суду скасуванню з постановлениям нового рішення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, та визнаючи недійсним ордер від 24 листопада 2000 року на квартиру АДРЕСА_1, виданний ВАТ «Харківський підшипниковий завод» на ім*я ОСОБА_3 та ОСОБА_1, суд виходив з того, що він виданий з порушенням норм житлового законодавства, оскільки спірне жиле приміщення ВАТ «Харківський підшипниковий завод» не належить.

Проте такі висновки суду не відповідають вимогам закону та спростовуються матеріалами цивільної справи.

Судом встановлено, і не заперечується сторонами про те, що жилий будинок АДРЕСА_1 належав Харківському 8-му державному підшипниковому заводу (нині ВАТ «Харківський підшипниковий завод») та відповідно Постанови виконкому Харківської міської ради і президії обласної ради профспілок від 14 жовтня 1987 року за № 301 дозволено в порядку виключення використовувати як сімейний гуртожиток (а.с.31).

Відповідно повідомлення НОМЕР_3 8-й державний підшипниковий завод виділив частину квартир у будинку АДРЕСА_1 заводу залізобетонних конструкцій -1, у тому числі і спірну квартиру з посиланням на погодження про будівництво жилих будинків (а.с. 19).

Доказів про те, що між підприємствами була укладена угода про повторне заселення заводом залізобетонних конструкцій вказаних квартир у випадку їх звільнення суду не надано.

Із самостійними вимогами про визнання ордеру, виданого на ім*я відповідачів, АТЗТ «Харківський завод ЗБК-1» не звертався. Більш того, ліквідатор підприємства -банкроту АТЗТ «Харківський завод ЗБК-1» на запит суду в судове засідання не з* явився, повідомив про те, що ніякої документації відносно спірної квартири немає (а.с.50).

Матеріали справи свідчать, що рішенням адміністрації та профспілкового комітету АТЗТ «Харківський завод ЗБК-1» від 20 вересня 1999 року позивачу ОСОБА_2 20 жовтня 1999 року було видано посвідчення за НОМЕР_1 на право зайняття спірного жилого приміщення.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він фактично вселився у надану квартиру спростовуються матеріалами справи.

Комісією житлової організації ВАТ «Харківський підшипниковий завод» складено акт від 24 листопада 2000 року про те, що спірна квартира після виселення наймача ОСОБА_4 у жовтні 1999 року на момент перевірки була вільна від речей та не заселена (а.с.36,37).

Доказів про те, що ОСОБА_2 посадові особи ВАТ «Харківський підшипниковий завод» перешкоджали поселитися у спірну квартиру та не давали дозволу на реєстрацію, матеріали справи не містять. Зі скаргами на неможливість вселитися у квартиру ОСОБА_2 почав звертатися тільки у 2001 році (а.с.10, 11, 12, 14, 15, 16, 18,).

Оплату наданого йому житла він також не проводив.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач ОСОБА_2 не реалізував надане йому посвідчення на зайняття жилого приміщення.

Відповідно ст. 129 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. Він дійсний протягом 30-ти днів.

З огляду на зазначені факти підстав вважати, що відповідачами порушені житлові права ОСОБА_2 немає.

Тому його вимоги про визнання недійсними спеціального ордеру, виданого ВАТ «Харківський підшипниковий завод» 20 листопада 2000 року ОСОБА_3 на склад сім*ї із двох чоловік на зайняття квартири АДРЕСА_1 і свідоцтва про право власності на це житло від 28 грудня 2000 року та виселення є безпідставними і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22 травня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до відкритого акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», ОСОБА_3, ОСОБА_1, Орджонікідзевського райвиконкому у м.Харкові, 3-я особа АТЗТ «Харківський завод залізобетонних конструкцій - 1» про визнання недійсними спеціального ордеру на квартиру АДРЕСА_1, виданного ВАТ «Харківський підшипниковий завод» на ім*я ОСОБА_3 і ОСОБА_1, свідоцтва від 28 грудня 2000 року про право власності ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на вказану квартиру та про виселення.

Рішення набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.