Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Вакарук В.М., Ковалюка Я.Ю.
секретаря Бойчука Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного Акціонерного Товариства "Дельта Банк" на рішення Коломийського міськрайонного суду від 21 березня 2011 року з участю: представника ПАТ "Дельта Банк" - Семенюка О.Ю., представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 21 березня 2012 року в позові ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є поручителями за кредитним договором, укладеним з приватною торгово-виробничою фірмою "Деснянська" 07.03.2008року, про стягнення в солідарному порядку 2717158грн. 74коп. заборгованості за кредитним договором та 2823грн. судового збору відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що порука відповідачів в даному випадку згідно ч.1 ст.559 ЦК України припинилась, оскільки обсяг відповідальності без їх згоди було збільшено з 1600000грн. до 1700000грн. внаслідок укладення 27.08.2008року додаткового договору №4 від 27.08.2008року до кредитної угоди. Крім того, суд посилався на те, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2011 року в задоволення позову ПАТ "Дельта Банк" кредитну заборгованість за згаданим кредитним договором було стягнуто з ПТВФ "Деснянська". Також суд зазначав, що 04.09.2011року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу за заявою ПАТ "Дельта Банк" було ________________________________________________________________________________
Справа № 2/0909/2449/2012 Головуючий у 1 інстанції - Хільчук І.І.
Провадження 22ц/0990/1016/2012 Доповідач - Девляшевський В.А.
Категорія 27
вчинено виконавчий напис, яким звернено стягнення на майно ОСОБА_2 та ОСОБА_5, яке є предметом іпотечного договору, укладеного в забезпечення виконання згаданої кредитної угоди від 07.03.2008року.
В апеляційній скарзі представник ПАТ "Дельта Банк" посилається на те, що висновок суду першої інстанції про припинення поруки відповідачів згідно із ч.1 ст.559 ЦК України не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявними в справі копіями додаткових угод № 2 до угод поруки, укладених в березні 2008року. Крім того, апелянт зазначає, що оскільки з приводу стягнення кредитної заборгованості з поручителів немає ні судового рішенні, ні рішення іншого уповноваженого органу, то ПАТ "Дельта Банк" вправі було звернутись в суд з даним позовом. На думку апелянта, суд відмовив у задоволенні позову про стягнення кредитної заборгованості безпідставно. Вважаючи у зв`язку із наведеним оскаржене рішення незаконним і необгрунтованим, апелянт просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному об'ємі позов про стягнення з відповідачів заборгованості за згаданим вище кредитним договором.
В засідання Апеляційного суду відповідачі та представник третьої особи не з"явились з невідомих причин, хоч судові повідомлення були вручені їм завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду апеляції у їх відсутності.
Представник ПАТ "Дельта Банк" апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.
Представник відповідачів доводи апелянта заперечив, пояснивши, що в даний час господарським судом Івано-Франківської області видано наказ про виконання судового рішення щодо стягнення кредитної заборгованості з ПТВФ "Деснянська", і цей наказ перебуває на виконанні відділу Державної виконавчої служби. Крім того, зазначив, що іпотечний договір відповідачами не оспорюється, і нотаріусом видано виконавчий напис щодо звернення стягнення на нерухоме майно, яке передане відповідачами в іпотеку. Крім того, висновок про припинення поруки відповідачів вважає обгрунтованим. Посилаючись на наведені обставини, просить рішення в даній справі залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2008року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали з ТзОВ "Український промисловий банк" договора іпотеки для забезпечення виконання кредитних зобов`язань ПТВФ "Деснянська", якій було надано кредит в сумі 1600000грн. В дальнішому з поручителями було укладено додаткові угоди, якими погоджено збільшення розміру кредиту з 1600000грн. до 1700000грн. та інші зміни до кредитного договору від 07.03.2008року (копії додаткових угод - а.с.19; 21; 22). Суд першої інстанції на зазначені додаткові угоди уваги не звернув, тому дійшов до помилкового висновку про припинення поруки відповідачів через те, що обсяг відповідальності за кредитною угодою, укладеною з ПТВФ "Деснянська", збільшився без їх згоди. У зв'язку із цим оскаржене рішення не може бути залишене в силі.
З матеріалів справи вбачається, що рішеннями Львівського апеляційного господарського суду та господарського суду Івано-Франківської області про стягнення кредитної заборгованості з ПТВФ "Деснянська" позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" було повністю задоволено (копії рішень - а.с.125-129; 200-202). Зазначені судові рішення набрали законної сили 14.03.2012року, тобто після подачі ПАТ "Дельта Банк" позову до поручителів. На виконання цих рішень господарським судом Івано-Франківської області видано відповідний наказ № 381 від 05 квітня 2012 року, копії якого додано до справи.
Твердження представника ПАТ "Дельта Банк" про те, що йому нічого не відомо про виконання згаданого наказу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовується наданими суду копіями судового наказу, на якому є відмітка про реєстрацію банком цього документа. Представником апелянта ніякими об`єктивними документальними відомостями не підтверджено те, що в дійсності згадані вище судові рішення не виконуються або те, що існують перешкоди у їх виконанні. За відсутності таких відомостей неможливо зробити висновок про те, що в даному випадку для погашення кредитної заборгованості позичальника є необхідність у її стягненні коштів ще й з поручителів.
Виконання зобов'язань за кредитною угодою, укладеною з ПТФВ "Деснянська" про отримання кредиту в сумі 1700000грн. було забезпечено передачею ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в іпотеку банку об'єкту нерухомого майна - ковальсько-заготівельного цеху загальною площею 1464,2 кв.м, розташованого у м.Коломиї. Заставна вартість цього іпотечного майна становить 2565200грн., що істотно перевищувало суму кредиту, отриманого ПТВФ "Деснянська".
Апеляційним судом встановлено, що нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14.09.2011року видано виконавчий напис про звернення стягнення на згадане вище передане в іпотеку нерухоме майно (копія виконавчого напису - а.с.132). Хоч державним виконавцем в постанові від 25.12.2011року і зазначено про допущену нотаріусом помилку у згаданому документі, однак в судовому порядку цей виконавчий напис недійсним не визнавався. З тексту виконавчого листа вбачається, що вартість предмету іпотеки є значною, такою, що орієнтовно дорівнює розміру кредитної заборгованості. На думку колегії суддів, згаданий виконавчий напис нотаріуса може бути виконаний, а отже кредитна заборгованість ПТВФ "Деснянська" за рахунок предмету іпотеки може бути погашена в повному об`ємі.
Зазначені вище питання виконання судових рішень господарських судів та виконавчого напису нотаріуса, відсутність документальних відомостей щодо стану реалізації наказу господарського суду про стягнення кредитної заборгованості з ПТВФ "Деснянська" виходячи із змісту пунктів 9 та 17 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" є підставою вважати позовні вимоги до поручителів необгрунтованими і не доведеними належними доказами.
Крім того, колегія суддів зауважує, що у п.16 угод поруки, укладених з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначено, що ці угоди вступають в силу з дати їх підписання сторонами та діють по дату повного виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с.17;20). Однак, як зазначено у підпункті 4 пункту 24 згаданої вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов`язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов`язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Отже, з наведеного випливає, що строк дії поруки відповідачів у встановленому законом порядку не був визначений.
Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
В підпункті 2 пункту 24 названої вище постанови Пленуму ВССУ роз`яснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов`язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов`язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Вказано, що в разі пред`явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
З матеріалів справи вбачається, що ПТВФ "Деснянська" не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання за кредитною угодою від 07.03.2008року фактично протягом майже всього періоду користування кредитними коштами. Про це свідчить той факт, що станом на 01.07.2010року з отриманої суми 1700000грн. ПТВФ "Деснянська" повернула тільки 5370грн. Залишок заборгованості лише щодо повернення кредиту на 01.07.2010року становив 1694630грн (виписка з особового рахунку фірми - а.с.23-43; розрахунок заборгованості - а.с.69-71; письмові пояснення позивача - а.с.134-135; відомість про рух коштів по рахунку - а.с.137-162; акт звірки №1 - а.с.163).
За наведених порушень виконання зобов`язань позичальником за кредитною угодою ПАТ "Український Промисловий Банк" згідно п.9.2 згаданої вище кредитної угоди від 07.03.2008року та п.п.3;4 угод поруки внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та (або) поручителями, заставодавцями умов кредитного договору мав право припинити кредитування та(або) вимагати від позичальника, іпотекодавців та поручителів дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та штрафних санкцій протягом десяти календарних днів, надіславши про це відповідну вимогу (копія кредитного договору - а.с.11).
Однак, з часу невиконання належним чином позичальником кредитної угоди ПАТ "Український Промисловий Банк" цим правом протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто від дня настання права вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту і заборгованості, не скористався і не пред`явив відповідної вимоги до поручителів. Внаслідок цього було допущено істотне зростання кредитної заборгованості, яка фактично на даний час дорівнює вартості предмету іпотеки. В цьому колегія суддів вбачає порушення прав та законних інтересів поручителів, яким не було своєчасно та у встановленому порядку повідомлено про невиконання кредитного договору позичальником.
Таку вимогу до відповідачів більш ніж через рік після укладення 13.06.2010року договору про передачу активів та кредитних зобов`язань Укрпромбанку пред`явив ПАТ "Дельта Банк". Однак, колегія суддів констатує, що приймаючи до уваги пропуск встановленого законом шестимісячного строку, порука ОСОБА_2 і ОСОБА_3, передбачена укладеними з ними угодами від 07.03.2007року, згідно частини 4 статті 559 ЦК України припинилась.
Приймаючи до уваги викладені вище обставини, позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" про стягнення з поручителі кредитної заборгованості в загальній сумі 2717158грн. не можна вважати обгрунтованими, а тому вони не підлягають до задоволення. У зв'язку із цим у даній справі слід постановити нове рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218; 307; 309; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задовольнити частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 21 березня 2012 року в даній справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог - Приватна Торгово-Виробнича Фірма "Деснянська" про стягнення кредитної заборгованості за кредитною угодою від 07 березня 2008 року відмовити.
Рішення набирає законної сили після його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання ним законної сили.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Вакарук
Я.Ю. Ковалюк