КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.06.2008                                                                                           № 18/149

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            

 за участю секретаря судового засідання           

 за участю представників сторін

 від позивача: повідомлений належним чином, але не з'явився;

 від відповідача 1: ОСОБА_4, представник (дов. № 2360 від 23.04.2008),

                                    ОСОБА_2;

від відповідача 2:     ОСОБА_3;

від третьої особи:     повідомлений належним чином, але не з'явився;

 розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 таСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.04.2008

 у справі № 18/149  

 за позовом                               Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

 до                                                   1. Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2;

                                                  2. Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3

 третя особа                      Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації

 про                                                  зобов'язання передати майно в натурі

ВСТАНОВИВ:

 Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2) та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3(далі - СПД ОСОБА_3) про зобов'язання передати майно в натурі.

          До прийняття рішення по суті спору, СПД ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила до вирішення справи по суті накласти арешт на нежитлову будівлю амбулаторії, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заборонити Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації здійснювати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі шляхом внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно нових записів про об'єкти нерухомого майна, що розташовані за даною адресою, та про права власності на ці об'єкти, заборонити Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно змінювати, скасовувати або закривати реєстраційні записи про нежитлову будівлю амбулаторії, інші об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та про права власності на ці об'єкти.

          Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 вжито заходів до забезпечення позову. Суд наклав арешт на нежитлову будівлю амбулаторії, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заборонив Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації здійснювати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в т.ч. шляхом внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно нових записів про об'єкти нерухомого майна, що розташовані за даною адресою, та про права власності на ці об'єкти, заборонив Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації змінювати, скасовувати або закривати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційні записи про нежитлову будівлю амбулаторії, інші об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та про права власності на ці об'єкти.

          Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просили її скасувати, а в задоволенні заяви СПД ОСОБА_1про забезпечення позову відмовити.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права.

          Зокрема, скаржники послались на те, що суд першої інстанції безпідставно наклав арешт на їх майно, оскільки скаржники є власниками амбулаторії з надвірними будівлями та земельної ділянки і володіють вказаним об'єктом нерухомого майна та земельною ділянкою на праві приватної власності.

          Через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 18.06.2008 від СПД ОСОБА_1надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав тимчасової непрацездатності, внаслідок чого, ОСОБА_1 позбавлена можливості особисто взяти участь у розгляді справи 18.06.2008, а також з'явитись до нотаріуса для належного оформлення повноважень представника.

          Колегія суддів заявлене клопотання відхилила з огляду на те, що, відповідно до п. 11 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 № 283/8882 нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах території діяльності держнотконтори чи визначеного для приватного нотаріуса нотаріального округу.

Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи та ін.) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

          Отже, СПД ОСОБА_1 в разі неможливості з'явитись до нотаріуса за станом свого здоров'я (тимчасова непрацездатність) для оформлення повноважень представника, не була позбавлена можливості здійснення дій щодо оформлення зазначених повноважень поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, тобто удома, у лікарні, та ін.

В засідання суду, призначене на 18.06.2008 Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації представників не направило та не повідомило суд про причини неявки.

          Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів та представника відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          СПД ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_3 про зобов'язання передати майно в натурі.

          До прийняття рішення по суті спору, СПД ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила до вирішення справи по суті накласти арешт на нежитлову будівлю амбулаторії, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заборонити Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації здійснювати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі шляхом внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно нових записів про об'єкти нерухомого майна, що розташовані за даною адресою, та про права власності на ці об'єкти, заборонити Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно змінювати, скасовувати або закривати реєстраційні записи про нежитлову будівлю амбулаторії, інші об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та про права власності на ці об'єкти.

          Свою заяву СПД ОСОБА_1 мотивує тим, що дві альтанки, навіс та вбиральня, вимогу про витребування яких заявлено позивачем в позові, є об'єктами нерухомості, які разом із поліпшенням будівлі амбулаторії надають можливість використовувати вказані споруди як єдине ціле - об'єкт торгівлі (пристосований під шашличну). Ці обставини та те, що земельна ділянка, на якій розміщені вказані об'єкти нерухомості, є приватною власністю відповідачів, надає можливість останнім здійснювати реєстрацію за собою права власності на дві альтанки, навіс та вбиральню, як на надвірні будівлі основної будівлі амбулаторії, шляхом внесення змін (доповнень) до відповідних реєстраційних записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

          У випадку здійснення такої реєстрації прав буде значно ускладнена можливість реального виконання рішення суду про витребування безпідставно набутих відповідачами двох альтанок, навісу та вбиральні, оскільки для такого витребування необхідно буде здійснити виділення їх зі складу надвірних будівель будівлі амбулаторії та внести відповідні зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

          Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 вжито заходів до забезпечення позову. Суд наклав арешт на нежитлову будівлю амбулаторії, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заборонив Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації здійснювати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в т.ч. шляхом внесення до Реєстру прав власності на нерухоме майно нових записів про об'єкти нерухомого майна, що розташовані за даною адресою, та про права власності на ці об'єкти, заборонив Ніжинському міжміському бюро технічної інвентаризації змінювати, скасовувати або закривати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстраційні записи про нежитлову будівлю амбулаторії, інші об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та про права власності на ці об'єкти.

          Ухвала суду мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі є власниками нежитлової будівлі, амбулаторії за адресою: АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу від 09.07.2004, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6413008 від 04.02.2005) та володіють земельною ділянкою загальною площею 0,1760 га, що розташована в АДРЕСА_1. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля з надвірними будівлями. Цільове призначення земельної ділянки - для комерційної діяльності (розміщення об'єкту торгівлі „Шашлична”) (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 08.04.2008).

          Заявляючи позовні вимоги, позивач послалась на те, що нею, з метою організації власної підприємницької діяльності у сфері громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_1, здійснено поліпшення нежитлової будівлі, амбулаторії разом з відповідними надвірними будівлями та спорудами, а також встановлено дві альтанки площею по 11,8 кв.м. кожна, навіс площею 7,3 кв.м. та реконструйовано вбиральню площею 7,3 кв.м.

СПД ОСОБА_1 зазначила, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову стало те, що майно відповідачами було набуте за рахунок позивача без достатніх правових підстав, визначених договором або законом, а тому це майно підлягає поверненню позивачеві.

          Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що не вжиття цих заходів у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених позовних вимог.

          Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам  вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

          зупиненням стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким  стягнення  здійснюється  у  безспірному порядку.

          За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, як правило - позивача у справі. Забезпечення  позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Право вибору тих чи інших заходів  належить господарському суду, який виходить із предмету спору та конкретних обставин справи.

При цьому, в ухвалі суду про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Проаналізувавши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що суд не мав достатніх підстав для припущення, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В ухвалі суду першої інстанції не зазначено мотивовані обставини, на підставі яких суд дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягало задоволенню.

          Отже, судом були порушені вимоги ст. 66 ГПК України щодо наявності та обґрунтованості підстав застосування заходів до забезпечення позову, які є обов'язковою умовою їх застосування.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 у справі № 18/149 слід скасувати, а в задоволенні заяви СПД ОСОБА_1про вжиття заходів до забезпечення позову належить відмовити.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008 у справі № 18/149 скасувати.

2. У задоволенні заяви Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

          3. Матеріали справи № 18/149 направити до Господарського суду Чернігівської області для розгляду.

          4. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.

 Головуючий суддя                                                                       

 Судді                                                                                         

 23.06.08 (відправлено)