ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2012 року Справа № 24/5005/14436/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: Барилко М.В., директор, наказ № 13-П від 18.04.11; Ужва К.В., представник, протокол № б/н від 12.04.12;

від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи: ОСОБА_3, представник, довіреність № 292 від 28.10.11;

від ТОВ "Завод Утильспецпром": ОСОБА_4, представник, довіреність № б/н від 05.04.12;

розпорядник майна Шевцов Є.В. (арбітражний керуючий), паспорт серії НОМЕР_1 від 27.04.98,

інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна", м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2012 року у справі № 24/5005/14436/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Добробуд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2012 року (суддя Калиниченко Л.М.) за результатами попереднього засідання визнані вимоги кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна", м. Дніпропетровськ згідно реєстру вимоги кредиторів на загальну суму 214 196 744, 30 грн.

Зокрема визнані вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на суму 110 354 011, 45 грн. з віднесенням їх до І черги задоволення.

З ухвалою господарського суду в частині визнання грошових вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи не погодився боржник в особі представника учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна", який її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Скаржник оскаржує розмір визнаних вимог кредитора Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (далі ДІФКУ).

Скаржник вказує, що станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржника заборгованість останнього перед кредитором ДІФКУ за кредитним договором №07-007/к від 23 жовтня 2007 року за основним боргом складала 50 600 000 грн., а ні 80 000 000 грн.

Кредитором не було зазначено з яких правових підстав ним були достроково заявлені грошові вимоги до боржника щодо повернення всієї суми кредиту, строк сплати яких станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство що не настав.

Відповідно до п.6.5 договору про надання кредиту №07-007/К від 23 жовтня 2007 року кредитор був наділений правом вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту за умови доведення факту погіршення фінансового стану боржника або істотного порушення ним умов договору та лише за умови одночасного ініціювання ним розірвання договору.

В матеріалах справи відсутні документи про ініціювання кредитором розірвання договору №07-007/К від 23 жовтня 2007 року. Відповідно не настав строк повернення суми кредиту в розмірі 29 400 000 грн.

Скаржник не погоджується з віднесенням нарахованої кредитором пені в сумі 10 455 231, 62 грн. до І черги задоволення.

Посилаючись на ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скаржник стверджує, що грошові вимоги щодо сплати пені повинні включатися до VI черги задоволення.

Скаржник просить змінити ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2012 року, включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна" грошові вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в сумі 80 954 011, 45 грн., з яких 70 498 779, 83 грн. (І черга), 10 455 231, 62 грн. (VI черга).

Кредитор Державна інноваційна фінансово-кредитна установа доводи апеляційної скарги заперечує, вважає, що його вимоги задоволенні правомірно, посилається на приписи ст.ст.1050, 1054 Цивільного кодексу України, та на те, що жодних заперечень з боку боржника стосовно визнання грошових вимог ДІФКУ та внесення їх до реєстру вимог кредиторів ні до господарського суду Дніпропетровської області ні до ДІФКУ не надходило.

Кредитор просить залишити ухвалу господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Присутній в судовому засіданні представник кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Утильспецпром", м. Дніпропетровськ підтримав доводи апеляційної скарги. В судовому засіданні 05 червня 2012 року оголошувалась перерва до 07 червня 2012 року.

В судовому засіданні 07 червня 2012 року розпорядник майна арбітражний керуючий Шевцов Є.ВА. пояснив, що грошові вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи розглядалися ним разом з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна".

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна" порушено господарським судом 27 жовтня 2011 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Добробуд", м. Київ за загальною процедурою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

08 листопада 2011 року введено процедура розпорядженням майном боржника строком на шість місяців до 08 травня 2012 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

23 листопада 2011 року в газеті "Урядовий кур'єр" №218 (4616) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

23 грудня 2011 року до господарського суду Дніпропетровської області від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи надійшла заява про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 110 354 011 грн. 45 коп.

Вказана заява обґрунтована тим, що 23 жовтня 2007 року між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (далі кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна" (далі боржник) укладено договір №07-007/К від 23 жовтня 2007 року в сумі 80 000 000 грн. під 7% річних. Належне виконання умов кредитного договору забезпечено заставою, іпотекою майна боржника.

Як зазначає кредитор з липня 2009 року боржник порушує умови кредитного договору.

Грошові вимоги кредитора ґрунтуються на рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 20 травня 2010 року у справі №25/31-10 (П25/4853-09) на підставі якого стягнено з боржника борг в загальній сумі 19 596 638, 71 грн., на рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року у справі №38/5005/7177/2011, на підставі якого стягнено з боржника на користь кредитора 45 675 578, 54 грн., також кредитором заявлена решта основного боргу за період з 01 червня 2011 року по 26 жовтня 2011 року в розмірі 8 800 000 грн., а також відсотки за користування кредитом в період з 01 червня 2011 року по 26 жовтня 2011 року, що становить 2 270 684, 93 грн.

Загальний розмір заявленої пені за прострочку сплати процентів та повернення кредиту становить 10 455 231, 62 грн.

Заявлені грошові вимоги були розглянуті розпорядником майна с боржником і визнані в повному обсязі, що підтверджується листом боржника від 03 лютого 2012 року (а.с.104 грошових вимог).

Оскільки грошові вимоги кредитора були визнані, то за результатами попереднього засідання господарський суд також їх визнав і відніс до І черги задоволення, як забезпечені заставою.

Не погоджуючись з розміром визнаних вимог і визначенням черговості їх задоволення, з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області за результатами попереднього засідання звернулась уповноважена особа учасників боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна" Ужва К.В. В підтвердження зазначеного надано копію протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна" від 12 квітня 2012 року, на підставі рішення яких уповноваженою особою учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна" в процедурах банкрутства товариства обрано Ужву Катерину Вікторівну, яку уповноважено представляти інтереси учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна" з усіма правами, наданими учаснику провадження у справі про банкрутство відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори, боржник, а також учасники провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" правом оскарження судових рішень згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наділені: сторони -кредитор (представник комітету кредиторів) і боржника (банкрут) -арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном боржника), а також у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонду державного майна України, державного органу з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, права яких порушено таким рішенням, а також особа, уповноважена загальними зборами акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, що володіють більш як половиною статутного капіталу товариства, представляти їх інтереси під час проведення процедур банкрутства цього товариства з правом дорадчого голосу згідно із Законом України від 17 листопада 2005 року №3107-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо уповноваженої особи господарського товариства в процедурах банкрутства, який набрав чинності 13 грудня 2006 року.

При зазначених обставинах, судова колегія вважає, що апеляційна скарга уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна" підлягає розгляду по суті.

Згідно ч.1 ст.14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Разом з тим, частиною 6 цієї статті визначений обов'язок розпорядника майна окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Матеріали справи свідчать, що Державна інноваційна фінансово-кредитна установа є заставним кредитором, до якого застосовуються приписи ч.6 ст.14 Закону про банкрутство.

Відповідно до приписів ст.15 Закону про банкрутство за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Оскільки заставний кредитор, незважаючи на своє привілейоване становище, є звичайним кредитором, який користується усіма правами наданими Законом про банкрутство кредитору, включаючи право на участь в зборах кредиторів, право бути обраним до складу комітету кредиторів, кількість голосів, що належить кредитору згідно реєстру вимог кредиторів, впливає на сутність прийнятих кредиторами рішень.

Частиною 4 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитор у тому числі і орган державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратний тисячі гривень.

Грошове зобов'язання відповідно до положень цієї статті це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно -правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли в наслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника -юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно ст.16 Закону про банкрутство учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, при обрахуванні кількості голосів кредиторів що приймають участь у голосуванні на зборах кредиторів, не враховуються визнані ухвалою господарського суду вимоги до боржника, що складають суми недоїмки (пені та штрафу).

Крім того, відповідно до ст.31 Закону про банкрутство грошові вимоги щодо сплати неустойки (пені, штрафу) включають до VI черги задоволення.

Матеріали справи свідчать, що із заявлених кредитором грошових вимог в розмірі 110 354 011 грн. 45 коп. пеня складає 10 455 231, 62 грн., які віднесені до І черги задоволення.

За наведених підстав судова колегія вважає, що вимоги в розмірі 10 455 231, 62 грн. повинні бути включені до VI черги задоволення.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розділяє грошові вимоги кредиторів на конкурсні та поточні.

Поточними вимогами є грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство.

Конкурсні вимоги заявляються в порядку визначеному ч.1 ст.14 Закону про банкрутство, поточні вимоги заявляються в процедурі ліквідації, відповідно до приписів ст.23 Закону про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що на підставі додаткової угоди №3 до договору №07-007/К про надання кредиту від 23 жовтня 2007 року (а.с.25 грошових вимог) повернення кредиту повинно здійснюватися частками щомісяця.

В період з 30 листопада 2009 року до дати порушення провадження у даній справі (27.10.11) боржник свої зобов'язання щодо повернення отриманого кредиту відповідно до визначеного у додатковій угоді № 3 від 12 грудня 2007 року до договору № 07-007/К від 23 жовтня 2007 року графіку не здійснював.

Отже, станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржника заборгованість останнього перед кредитором - Державною інноваційною фінансово-кредитною установою за кредитним договором № 07-007/К від 23 жовтня 2007 року за основним боргом складала -50 600 000,00 гривень.

Саме такий розмір основного боргу зазначений кредитором у своєї заяві про визнання грошових вимог, зокрема в описової частині заяви визначено, що:

- за період з 01 липня 2009 року по 30 квітня 2010 року сума основного боргу склала 13 200 000 гривень, що підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2011 року по справі № 25/31-10;

- за період з 01 травня 2010 року по 31 травня 2011 року сума основного боргу складала 28 600 000 грн., що підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року по справі № 38/5005/7177/2011;

- за період з 01 червня 2011 року по 26 жовтня 2011 року сума основного боргу склала 8 800 000 гривень.

Відтак, за даними заяви кредитора станом на 26 жовтня 2011 року, тобто на момент порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна", загальний розмір заборгованості за основним боргом складав 50 600 000 грн.

Згідно графіку погашення кредиту повернення основного боргу в сумі 29 400 000 грн. здійснюється в період після порушення справи про банкрутство.

Отже, вимоги в розмірі 29 400 000 грн. вважаються поточними і не підлягають включенню до реєстру кредиторів на стадії конкурсного процесу при формуванні реєстру кредиторів.

Вимоги в розмірі 29 400 000 грн. повинні включатися до реєстру кредиторів на стадії ліквідації.

Кредитор не заперечує тієї обставини, що ним не ініціювалося розірвання кредиту, у випадку погіршення фінансово -господарського стану позичальника, як це передбачено п.6.5 кредитного договору.

Судова колегія вважає, що ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України щодо наслідків порушення договору позичальником застосовується при доведенні кредитором, що він вимагав дострокового повернення кредиту.

Відповідні докази в матеріалах справи відсутні, кредитором суду не надані.

Таким чином, судова колегія погоджується з твердженням скаржника, що кредитор не набув права вимоги від боржника дострокового повернення всієї суми отриманого кредиту, зокрема 29 400 000 грн., строк повернення якої на момент порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до умов кредитного договору ще не настав.

Таким чином судова колегія вважає, що грошові вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи підлягають визнанню в сумі 80 954 011 грн. 45 коп., яких 70 498 779, 83 грн. -І черга задоволення, 10 455 231, 62 грн. черга задоволення.

При цьому, решта вимог 29 400 000 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на стадії ліквідації.

Слід зазначити, що як конкурсні, так й поточні вимоги заставного кредитора підлягають задоволенню за рахунок реалізації заставного майна.

З врахуванням викладеного ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2012 року підлягає зміні в частині визнання вимог кредитора Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

Керуючись ст.ст. 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Україна", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2012 року у справі № 24/5005/14436/2011 змінити в частині визнання вимог кредитора Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Дніпропетровськ.

Визнати вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на суму 80 954 011 грн. 45 коп., з яких 70 498 779 грн. 83 коп. -І черга, 10 455 231, 62 грн. черга задоволення.

Зобов'язати розпорядника майна арбітражного керуючого Шевцова Є.В. внести зміни до реєстру вимог кредиторів.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 12.06.12 р.)