ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.12 Справа № 29пн/5014/1108/2012(26/142пн/2011)
За позовом: Державного відкритого акціонерного
товариства «Групова збагачувальна фабрика
«Луганська»Дочірнього підприємства
Державної холдингової компанії
«Луганськвугілля», м. Луганськ,
до відповідача: Державного підприємства «Регіонально -
виробничого об'єднання «Укрвуглеекологія», м. Луганськ,
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на
предмет спору на
стороні позивача: Міністерство енергетики та вугільної
промисловості України, м. Київ,
про визнання права власності.
Суддя Якушенко Р.Є.,
секретар судового засідання: Дохняк І.В.,
в присутності представників
сторін:
від позивача: Бакулін Д.О., директор, наказ № 08-к/к
від 24.01.2012;
від відповідача: повноважний представник у судове засіданні не
прибув;
від третьої особи: повноважний представник у судове засіданні не
прибув.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: Державне відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля»(далі - ДВАТ «ГЗФ «Луганська»ДП ДХК «Луганськвугілля», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства «Регіонально -виробничого об'єднання «Укрвуглеекологія»(далі -ДП «РВО «Укрвуглеекологія», відповідача у справі), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі -третя особа у справі) з вимогами (з урахуванням уточнення № 523 від 01.08.2011) про визнання за позивачем права власності на породний комплекс, розташований на земельній ділянці площею 50,98 га, який знаходиться за адресою: Луганська область, Лутугинський район, балка Борисовська та майно, яке входить до його складу: гребля ставка -акумулятора, обвідний канал, нагорна канава № 1, нагорна канава № 2, водозбірна канава № 1, водозбірна канава № 2, гараж для бульдозерів, убиральня, кабельна лінія, лінія зовнішнього освітлення, автодорога до відвалу породи, кабельна лінія зв'язку, асфальтована площадка породного відвалу (а.с.33-34,т.1).
Позивач з посиланням на норми статті 386 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірне майно є невід'ємною частиною виробничого комплексу ЦЗФ.
Рішенням господарського суду Луганської області від 29.09.2011 у справі № 26/142пн/2011 (а.с.111,112,т.1), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011 (а.с.135-137,т.1), у задоволенні позовних вимог ДВАТ «ГЗФ «Луганська»ДП ДХК «Луганськвугілля»про визнання права власності -відмовлено в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2012 у справі № 26/142пн/2011 рішення господарського суду Луганської області від 29.09.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області (а.с.27-29,т.2).
При скасуванні судових рішень касаційна інстанція зазначила, що судом не надано належне обґрунтування можливості розгляду справи за наявними в ній документами (з урахуванням того, що третю особу було зобов'язано надати письмові пояснення) так само як і не вбачається з'ясування судом підстав неподання третьою особою витребуваних документів та підстав нез'явлення представника у судове засідання.
Позивач у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та повідомив, що в матеріалах справи знаходяться копії проекту будівництва породного комплексу, розробленого за замовленням ЦЗФ «Ворошиловградська» ПІ «Южгірпромшахт»у 1984 році, акт постійного користування землею В № 008070, Статут, яким встановлено факт правонаступництва ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля» за ЦЗФ «Ворошиловградська».
На думку позивача, знаходження спірного майна на балансі відповідача не породжує у нього права власності на майно. Майно було надано у користування на час існування відповідача, витрати на утримання майна та ліквідацію возгорянь породи ніс позивач.
Акт на землю В № 008070 відповідачу не передався. Зазначена земельна ділянка відповідачу не відводилася, земельний податок за користування сплачувався позивачем до травня 2010 року. Державний акт В № 008070 було передано до Лутугинської РДА у травні 2010 року на підставі розпорядження голови Лутугинської РДА від 03.06.2009 № 455.
Наказ № 287 від 28.07.1992 по підприємству «Регіонально виробниче управління «Луганськвуглеекологія»перейменоване у «Регіонально -виробниче об'єднання «Укрвуглеекологія»є виключно внутрішнім документом відповідача та не може бути належним доказом по справі.
Державне підприємство «Регіонально -виробниче об'єднання «Укрвуглеекологія» (далі -ДП «РВО «Укрвуглеекологія») відповідач у справі, надав заперечення № 43 від 24.05.2012, в яких просить припинити провадження у даній справі, оскільки відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Додатково повідомив, що у рамках справи про банкрутство ДП «РВО «Укрвуглеекологія»кредитором ДВАТ «ГЗФ «Луганська» ДП ДХК «Луганськвугілля»подано скаргу на дії ліквідатора щодо реалізації майна на породному комплексі у балці Борисовська.
Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі -Міненерговугілля України) третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, надало письмові пояснення від 21.05.2012 № 17/112, в яких зазначило наступне.
Відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності»та Положення про Міністерство енергетики та вугілля України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 382/2011, Міненерговугілля України здійснює в межах чинного законодавства управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління. З метою ведення обліку державного нерухомого майна відомості про нього вносяться за допомогою АС «Юридичні особи»до Єдиного реєстру об'єктів державної власності. Породний комплекс за вказаною адресою у згаданій системі не значиться як за ДП «РВО «Укрвуглеекологія», відповідачем у справі, так і за ДВАТ «ГЗФ «Луганська»ДП ДХК «Луганськвугілля», позивачем у справі.
Міненерговугілля України повідомило, що воно не володіє інформацією стосовно того, що включає в себе поняття «породний комплекс»і, що входить до його складу, зокрема, до породного комплексу за адресою: балка Борисовська Лутугинського району Луганської області. Якщо у розгляді справи йдеться про породний відвал, то він утворюється з відходів виробництва і не відноситься до основних фондів, тому не може значиться в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності.
Крім того, третя особа у справі зазначила, що на даний час у Міненерговугілля України обмежено фінансування витрат на відрядження працівників, тому не має можливості направити свого уповноваженого представника для участі у розгляді даної справи до суду першої інстанції.
Міненерговугілля України з посиланнями на норми статей 22, 27 ГПК України просить прийняти його пояснення до розгляду та за результатами якого винести законне та обґрунтоване рішення.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами доказів, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача у справі, суд
В С Т А Н О В И В:
Державне відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»- Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля»як відкрите акціонерне товариство створено відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 11.11.1996 № 568 на підставі Указу Президента України від 07.02.1996 № 116 «Про структурну перебудову вугільної промисловості»на базі державного підприємства «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»з наступним перетворенням його спочатку у Дочірнє підприємство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»ДХК «Луганськвугілля» шляхом передачі контрольного пакету акцій компанії (наказ Мінвуглепрому України від 26.11.1996 № 602 на підставі Указу Президента України від 11.05.1994 № 224 «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації»), а потім у Державне відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Луганська»-Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля»шляхом зімни назви Товариства (наказ Мінпаливенерго від 30.07.2001 № 362) та є правонаступником ЦЗФ «Ворошиловградська»ВО «Ворошиловградвугле-збагачення»(а.с.35-38,46-55,т.1).
31.12.1986 затверджено акт прийомки в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом породного комплексу «ЦОФ «Ворошиловградська (а.с.40-45,т.1).
Породний комплекс, розташований на земельній ділянці площею 50,98 га за адресою: Луганська область, Лутугинський район, балка Борисовська та до його складу входить наступне майно: гребля ставка -акумулятора, обвідний канал, нагорна канава № 1, нагорна канава № 2, водозбірна канава № 1, водозбірна канава № 2, гараж для бульдозерів, убиральня, кабельна лінія, лінія зовнішнього освітлення, автодорога до відвалу породи, кабельна лінія зв'язку, асфальтована площадка породного відвалу.
Відповідно до акту приймання - передачі основних засобів від 20.09.1991 з балансу ЦЗФ «Луганська»на баланс РВУ «Луганськвуглеекологія»передано майно -породний комплекс інвентарний № 50 (породний комплекс у балці Борисовська, Лутугинського району Луганської області) (а.с.69-71,т.1).
При підписанні вказаного акту приймання - передачі РВУ «Луганськвуглеекологія»також було передано державний акт на землю В № 008070, про що зазначено в самому акті приймання - передачі основних засобів.
Наказом Голови Державного комітету України по вугільній промисловості № 75 від 15.07.1992 РВУ «Луганськвуглеекологія»прийнято рішення про перейменування у ДП «РВО «Укрвуглеекологія»з місцем розташування м. Луганськ (а.с.89,т.1).
Наказом № 283 від 28.07.1992 по підприємству РВУ «Луганськвуглеекологія»перейменовано у «РВО «Укрвуглеекологія»(а.с.91,т.1).
Листом № 59а від 07.02.2001 голова правління ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля»Гарус В.К. повідомляє директору ЛПЕФ «Зефір»Рушковському І.В., що при інвентаризації об'єктів викиду забруднюючих речовин у навколишнє середовище, ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля»просить не включати до об'єктів викиду № 129, № 130 -породні відвали, які передані з балансу ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля»на баланс ДП «РВО «Укрвуглеекологія»згідно з актом приймання - передачі від 20.09.1991 (а.с.92,т.1).
Листом № 592 від 30.05.2002 ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля»в особі голови правління Гаруса В.К. звернулось до генерального директора ДП «РВО «Укрвуглеекологія»Старіка О.П. Згідно даного листа, Державне управління екології та природних ресурсів у Луганській області не погодила розміщення породи з ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля» на породному відвалі ДП «РВО «Укрвуглеекологія», мотивуючи це відсутністю дозволу та ліміту на розміщення відходів у власника відвалу - ДП «РВО «Укрвуглеекологія»на 2002 -2003 роки, а також не переоформлення ДП «РВО «Укрвуглеекологія»земельної ділянки на породний відвал № 2 з балансу ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля» на баланс ДП «РВО «Укрвуглеекологія»відповідно до акту приймання -передачі породного комплексу від 20.09.1991 інвентарний № 50. На підставі даного листа ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля» просить власника породного комплексу ДП «РВО «Укрвуглеекологія»переоформити земельну ділянку породного відвалу площею 50,98 га (а.с.93,т.1).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.10.2004 по справі № 22/100б порушено провадження у справі про банкрутство ДП «РВО «Укрвуглеекологія», у зв'язку з чим роботи по переоформленню земельної ділянки не виконані в повному обсязі (а.с.97,т.1).
Причиною виникнення даного спору стало те, що у травні 2011 року відповідач у справі та ПП «Юридична фірма «Правовий Аспект Групп»виставило на продаж під лотом № 1 зі стартовою ціною 44 144,00 грн. породний комплекс, розташований на земельній ділянці площею 50,98 га, до його складу входить гребля ставка -акумулятора, обвідний канал, нагорна канава № 1, нагорна канава № 2, водозбірна канава № 1, водозбірна канава № 2, гараж для бульдозерів, убиральня, кабельна лінія, лінія зовнішнього освітлення, автодорога до відвалу породи, кабельна лінія зв'язку, асфальтована площадка породного відвалу.
Позивач вважає, що вказана обставина порушує його право власності на породний комплекс, розташований на земельній ділянці площею 50,98 га, який знаходиться за адресою: Луганська область, Лутугинський район, балка Борисовська та майно, яке входить до його складу: гребля ставка -акумулятора, обвідний канал, нагорна канава № 1, нагорна канава № 2, водозбірна канава № 1, водозбірна канава № 2, гараж для бульдозерів, убиральня, кабельна лінія, лінія зовнішнього освітлення, автодорога до відвалу породи, кабельна лінія зв'язку, асфальтована площадка породного відвалу та стало підставою для звернення його до господарського суду з даним позовом.
Під час розгляду справи судом залучено до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, яке подало письмові пояснення від 21.05.2012 № 17/112, зміст яких зазначено вище.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у запереченнях від 05.09.2011 № 154 та від 24.05.2012 № 43 на позовну заяву (а.с.78-80,т.1;а.с.54,55,т.2), зокрема, вважає, що спірний породний комплекс передано йому на баланс до створення ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля», як юридичної особи, та вважає, що виходячи із положень статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»позивач повинен звернутися до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора щодо внесення спірного майна до ліквідаційної маси.
Лутугинське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації»на вимогу суду листом від 06.06.2012 № 1132 повідомило, що право власності на спірний об'єкт не зареєстровано та надало копію рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 31.01.2012 у справі № 2-1215/324-2012, яким визнано право власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівлю гаражу для бульдозера (літер БТШ Б), прибудову (літер БТІ БІ), вбиральню (літер БТІ У) та вимощення (I), які залучені до матеріалів справи.
Оцінивши обставини справи, подані сторонами докази, суд дійшов висновку про відмову у позові з наступних підстав.
Поняття права власності визначено у статті 316 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до частини 1 якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 326 ЦК України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Стаття 141 Господарського кодексу України (далі -ГК України) закріплює особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання, а саме: до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.
Позивач та відповідач у справі належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності»та Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 382/2011, здійснює в межах чинного законодавства управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи із приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач повинен довести право власності та надати відповідні правовстановлюючі документи на спірний породний комплекс.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту приймання - передачі основних засобів від 20.09.1991 з балансу ЦЗФ «Луганська»на баланс РВУ «Луганськвуглеекологія»передано майно -породний комплекс інвентарний № 50 (породний комплекс у балці Борисовська, Лутугинського району Луганської області), тобто це свідчить, що спірний породний комплекс було передано на баланс РВУ «Луганськвуглеекологія»до створення ДВАТ ГЗФ «Луганська»ДХК «Луганськвугілля»(а.с.69-71,т.1).
При підписанні вказаного акту приймання - передачі РВУ «Луганськвуглеекологія»також було передано державний акт на землю В № 008070, про що зазначено в самому акті приймання - передачі основних засобів.
Згідно інформації Міненерговугілля України від 21.05.2012 № 17/112 породний комплекс не значиться як за ДП «РВО «Укрвуглеекологія», відповідачем у справі, так і за ДВАТ ГЗФ «Луганська» ДХК «Луганськвугілля», позивачем у справі.
Позивачем не надано належних доказів та відповідних правовстановлюючих документів в підтвердження права власності на спірний об'єкт (породний комплекс, що є предметом судового розгляду).
Долучені до матеріалів справи акт введення ЦЗФ «Ворошиловградська»в експлуатацію породного комплексу від 31.12.1986 та акт постійного користування землею серії Б № 008070 не є належними доказами, у розумінні статті 33 ГПК України, підтвердження права власності позивача на спірний об'єкт.
Матеріалами справи доведено, що породний комплекс щодо якого заявлено вимоги вибуло із володіння позивача до його корпоратизації.
Крім того, згідно відомостей наданих Лутугинським районним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації»за листом від 06.06.2012 № 1132 - право власності на спірний об'єкт не зареєстровано, а також за рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 31.01.2012 у справі № 2-1215/324-2012, яким визнано за ОСОБА_6 право власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: будівлю гаражу для бульдозера (літер БТШ Б), прибудову (літер БТІ БІ), вбиральню (літер БТІ У) та вимощення (I), які залучені до матеріалів справи.
Доводи позивача наведені у позові спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем заявлених вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду слід покласти на нього (державне мито в сумі 442 грн. та 236 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу).
Керуючись статтями 43, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення -15.06.2012.
Суддя Р.Є. Якушенко