Справа № 2а/2570/1439/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
24.04.2012 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (надалі - СТОВ "Нива"), в якому просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 15014,29 грн. адміністративно-господарських санкцій та 24,00 грн. пені. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" своєчасно не сплатив адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення в яких зазначив, що СТОВ "Нива" у 2011 році в повному обсязі були виконані нормативи по облаштуванню робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, встановлені частиною другою ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів». Відповідач в звітному періоді регулярно повідомляв державну службу зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів в кількості необхідній для виконання нормативу з урахуванням працюючих на підприємстві інвалідів. Крім того, відповідачем за власною ініціативою створені робочі місця пропонувались для працевлаштування проживаючим інвалідам на території Бутівської сільської ради, які відмовились йти на роботу. Інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача службою зайнятості не направлялись, так само як і не було безпосереднього звернення інвалідів на підприємство для працевлаштування. Таким чином, СТОВ "Нива" повністю виконало всі покладені на нього як на роботодавця вимоги, вживши всі об'єктивно можливі заходи. Статтею 218 ГК встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. За таких обставин, та зважаючи на те, що СТОВ "Нива" в 2011 році вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, воно не може нести відповідальність за меншу кількість працюючих інвалідів, ніж установлено нормативом. У зв'язку з цим, просить суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 19 Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року № 1442/11722.
Частиною третьою та п'ятою статті статті 19 Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 20 Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Згідно частини дев'ятої - десятої статті 19 Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. № 42, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року № 117/13384, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Судом встановлено, що згідно поданого відповідачем до Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а. с. 4): середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила - 42 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи. Таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.
Згідно листа Городнянського районного центру зайнятості від 14.03.2012 року № 401, копія якого наявна в матеріалах справи, СТОВ "Нива" протягом 2011 року щомісячно підтверджувались 3 вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями за посадою: токар; електрик дільниці; агроном. На обліку в центрі зайнятості відсутні безробітні з обмеженими фізичними можливостями, мешканці с. Бутівка. Крім того, подані вакансії передбачають наявність у претендента на вакансію відповідної професії або спеціальності. На обліку в центрі зайнятості взагалі відсутні безробітні, з обмеженими фізичними можливостями, які мають вказані професії та спеціальність.
Також, СТОВ "Нива" за власною ініціативою пропонувались створені робочі місця для працевлаштування проживаючим інвалідам на території Бутівської сільської ради, які відмовились від роботи. Факт відмови підтверджується заявою інваліда ІІ групи ОСОБА_1 та заявою інваліда ІІІ групи ОСОБА_2
Частиною третьою статті 18 Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Здійснення пошуку підходящої роботи віднесено до компетенції державної служби зайнятості частиною третьою статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
З аналізу наведених норм слідує, що працевлаштування інвалідів здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, суд дійшов висновку, що СТОВ "Нива" вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів. Отже, в діях відповідача не було вини і як наслідок складу правопорушення, а тому, застосування адміністративно-господарських санкцій до нього є безпідставним.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За наведених обставин, в задоволенні позовних вимог Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць