Справа №22ц-11797 від 2006 p. Головуючий у І інстанції
Категорія № 44 Коваленко Н.В.
Доповідач - Братіщєва Л.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006р. вересня 12 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ
Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі суддів:
Головуючого: Неклеси В.І.
Суддів : Братіщєвої Л.А., Соколан Н.О.,
при секретарі: Чубіній А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2006р. по цивільній справі по заяві ОСОБА_2 про забезпечення позову у вигляді заборони вчинення певних дії ,-
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
· позивач ОСОБА_2 ,та її представник ОСОБА_3;
· представники відповідача: Мариненко Володимир Петрович, Перетятько Артем Васильович,-
ВСТАНОВИЛА:
10 липня 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою до відповідача Криворізького Лінійного Виробничого Управління Магістральних Газопроводів (далі ЛВ УМГ) про забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певни дії, якою просила суд винести ухвалу про забезпечення позову на підставі ст.ст. 151,152 ЦПК України ,у вигляді заборони вчиняти певні дії - проводити будь-які роботи та проникати на територію земельної ділянки НОМЕР_1 на території Красінської сільської ради , що належить ОСОБА_2 на правах приватної власності. При цьому посилаючись на те ,що підставою для подання заяви є лист НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
13 липня 2006 року ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області заява про забезпечення позову була повернута ОСОБА_2 з тих підстав ,що заява складена з порушенням вимог ст. 151 ЦПК України , а саме : в заяві не вказано кому заявник просить суд заборонити проводити будь які роботи та проникати на територію земельної ділянки ; відповідачем в заяві вказане Криворізьке лінійне виробниче Управління магістральних газопроводів, яке не є юридичною особою , та не може бути стороною в суді; заявником не надано суду доказів того, що земельна ділянка , щодо якої вона просить вжити заходів забезпечення позову , дійсно належить ій на праві приватної власності, оскільки державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім'я ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу від 13 липня 2006року та вирішити питання по суті шляхом прийняття ухвали про забезпечення позову, посилаючись на те , що заява ОСОБА_2 повністю відповідала вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України : в заяві конкретно вказано, які конкретно дії слід заборонити і щодо кого ця заборона стосується кому слід заборонити ці дії, тобто то с відповідач Криворізьке Лінійне Виробниче Управління Магістральних Газопроводів , представника якого допустивши до участі в процесі, суддя визнав що ЛВ УМГ є належним учасником. В апеляційній скарзі представник посилається і на порушення ст. 153 ЦПК України; тобто вимоги цивільно-процесуального права тому що заява була подана 10.07.2006р. ,а розглянута 13.07.2006р. і відповідачу була надана можливість ознайомитися до судового засідання з усіма матеріалами.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи , 10.07.06р. в суд першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_2 про забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії. Заява надійшла до подання ОСОБА_2 позовної заяви. Суд першої інстанції обґрунтовано , відповідно ч.2 ст. 151 ЦПК України прийшов висновку про те ,що заява має недоліки та повернув її заявнику .Тобто заява не конкретизована - не вказано кому саме заявник просить суд заборонити проводити будь -які роботи та проникати на територію земельної ділянки , державний акт на право приватної власності на землю видана на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_1, а не ІНФОРМАЦІЯ_2 від якої надана в суд заява.
Крим того згідно ч.4 ст. 151 ЦПК України право подати заяву про забезпечення позову до подання позову передбачено лише з метою запобігання порушенню
При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку , що підстав передбачених законом для скасування ухвали суду, - немає.
Керуючись ст.ст. 303,312,315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛ ИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2006р. залишити без змін.
Ухвала колегії суддів вступає в законну сили з моменту її проголошення, і оскарженню не підлягає.