Справа №22ц-11837 від 2006 p. Головуючий у І інстанції
Категорія № 21 Кулігіна Т.Д.
Доповідач - Братіщєва Л.А.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006р. вересня 12 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі суддів: Головуючого: Неклеси В.І.
Суддів : Братіщєвої Л.А., Соколан Н.О.,
при секретарі: Чубіній А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов'язків ,-
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
· представник позивача - ОСОБА_2,
· представник відповідача - Федорова Ганна Миколаївна,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди просив стягнути з відповідача 66 400 гривень у відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги і просила стягнути на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 70 000ривень.
Рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволен частково .Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 32 000 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову позивачу в позовних вимогах з тих підстав , що судом порушені норми матеріального і процесуального права . Суд не взяв до уваги той факт , що в 2006 році у відповідача правових підстав для відшкодування моральної шкоди не має на підставі ст. 77 Закону України «Про державний бюджет»,суд не вірно застосував матеріальний закон при встановленні розміру моральної шкоди ,не повністю встановив обставини про справі, необгрунтовано відмовив у призначенні експертизи для становлення завдання моральної шкоди позивачу ушкодження здоров'я на виробництві і не встановив вини відповідача у завданні позивачу моральної шкоди.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог , доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено та сторонами не оспорюється , що ОСОБА_1 тривалий час працював у шкідливих умовах праці , внаслідок чого отримав професійне захворювання . Згідно висновку МСЕК від 13 жовтня 2004 року , позивачеві було встановлена втрата професійної працездатності 45% та 3 група інвалідності.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про відшкодування моральної шкоди Відділенням Фонду відповідає рішенню Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп 2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).
Задовольняючи частково позовні вимоги ,суд першої інстанції обґрунтовано керувався ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань , що призвели втрату працездатності » , яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням , встановлений в судовому засіданні .Позивач має 3 групу інвалідності ,що фактично позбавило його можливості продовжувати роботу по професії, що є у нього , наявність захворювань змінила його звичний спосіб життя, він має потребу в періодичному лікуванні, переносить в зв'язку з цим додаткові переживання , що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача є безпідставними.
Однак , колегія суддів вважає ,що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до якого : розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних , душевних ,психічних тощо) яких зазнав позивач характеру не майнових витрат та з урахуванням інших обставин». Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого ,тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках .При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, за таких обставин, а також враховуючи ,що Законом України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань , що призвели до втрати працездатності »не встановлений конкретний розмір моральної шкоди в разі стійкої втрати професійної працездатності . Колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 32 000 гривень до двадцяті тисяч гривень.
Керуючись ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст. 309, 313-314 ,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2006 року змінити , зменшити розмір моральної шкоди з 32 000 гривень до 20 000 (двадцяти тисяч) гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.