ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

07 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2013/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Наталії Анатоліївни,

позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю,

відповідача: Вінограй І.В.,

відповідача ІІ: Непийвода І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Максіекобуд"

до: державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради , Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання дій протиправними, скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням змінених позовних вимог (а.с.25) просить суд:

- Визнати протиправними дії державного щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд» (Ідентифікаційний код: 35297385);

- Скасувати запис внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Максіекобуд» шляхом зобов'язання державного реєстратора виконкому Вінницької міської ради вчинення певних дій.

- Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької області Державної податкової служби № 2/15-222 від 25.04.2012 року (реєстраційний номер 9307/15-212 від 26.04.2012р.) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд» (Ідентифікаційний код: 35297385);

- Зобов'язати Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби направити рішення суду після набрання ним законної сили до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість, а саме внесення запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд» (Ідентифікаційний код: 35297385).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в спірних правовідносинах податковий орган не мав визначених законом підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Максіекобуд» як платника ПДВ, так як товариство постійно виконує у встановленому нормами діючого законодавства порядку обов'язок щодо підтвердження відомостей про юридичну особу.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги та зазначила, що підприємство постійно підтверджує відомості про юридичну особу, вчасно сплачуються податки та подається звітність, а тому і підстав для скасування свідоцтва платника податку на додану вартість -відсутні.

Представник відповідача - державний реєстратор виконавчого комітету Вінницької міської ради в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала в повному обсязі. Надала пояснення, що від податкового органу надійшло повідомлення форми №18-ОПП про відсутність позивача за місцезнаходженням. Реєстратором відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» надіслано до позивача повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. В результаті повернуто конверт з відміткою поштового зв'язку - «за зазначеною адресою не проживає», тому у відповідності до вимог чинного законодавства внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та про таку інформацію повідомлено податковий орган.

Представник відповідача - Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечувала в повному обсязі. Надала пояснення, що підставою для анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість є наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (п.п. «ж» п.184.1 ст.184 ПК України). Оскільки від державного реєстратора надійшла така інформація, то податковий орган діяв виключно у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи товариство з обмеженою відповідальністю «Максіекобуд» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 35297385, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Вінницькій об'єднаній державній податковій інспекції.

Згідно з рішенням Вінницької ОДПІ №2/15-222 від 26.04.2012 року анульована реєстрація ТОВ «Максіекобуд» в якості платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, підставою для винесення спірного рішення відповідач вказав п.п."ж" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ врегульовані ст.184 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. «ж» п.184.1 якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Процедура здійснення суб'єктом владних повноважень анулювання реєстрації особи як платника ПДВ деталізована Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1400/18695; далі за текстом Положення №978).

Відповідно до п.5.2.4 п.5.2 розділу V Положення №978 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), а саме: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи-підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначені приписами ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, відповідно до абз.2 ч.12 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Судом встановлено, що податковим органом направлено на адресу Відповідача 1 повідомлення форми 18-ОПП №1382 від 30.03.2012 року, з приводу чого на адресу позивача державним реєстратором надіслано лист №208 від 09.04.2011 року (відправлений 11.04.2012 року) щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Однак, до державного реєстратора повернуто конверт із довідкою поштового зв'язку в якій зазначено, що «за зазначеною адресою не проживає».

Як визначено ч.14 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»:

- у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

- якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Враховуючи, те що до державного реєстратора повернуто поштове відправлення - державний реєстратор вніс запис про відсутність позивача за його місцезнаходженням.

Однак, позивачем до суду надано довідку Вінницької дирекції Поштамту від 05.06.2012 року №10-12-Г-603 (а.с.59) в якій повідомлено, що рекомендований лист за №21050 56557079 від 11.04.2012 року, який був відправлений Виконкомом Вінницької міської ради на адресу ТОВ «Максіекобуд», вул.600-річчя, буд.46, кв.13 оператором МВПЗ №21 з причини «за зазначеною адресою не проживає» - повернений помилково.

Отже в даному випадку судом, встановлено та належно підтверджено, що такий конверт належним чином не доставлявся до позивача.

Серед іншого, судом встановлено, що такий конверт державним реєстратором направлявся до позивача 11.04.2012 року, а вже 27.04.2012 року позивачем подано до державного реєстратора реєстраційну карту про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с.60), тобто в межах місячного строку, який передбачений ч.14. ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таким чином, норми діючого законодавства не зобов'язують керівні (представницькі) органи юридичної особи знаходитись постійно за вказаною адресою. Особливості господарської діяльності того чи іншого суб'єкту господарювання можуть призводити і до їх термінової відсутності, наприклад, у зв'язку з виїздом на переговори, для отримання консультацій, підписання договорів і т.д.

Враховуючи викладені законодавчі приписи та докази, суд погоджується з позицією позивача, що запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою вчинений державним реєстратором передчасно.

Таким чином, позивачем було виконано вимоги ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а саме подано реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу у порядку та строк, встановлені чинним законодавством.

За наведених обставин реєстраційна дія з внесення до ЄДР запису щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою є незаконною, а сам запис підлягає скасуванню.

Розглядаючи справу, суд вважає за потрібне взяти до уваги приписи Порядку обліку платників податків і зборів (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №979, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1439/18734; далі за текстом Порядок №979).

Підпунктом 12.2 розділу XII Порядку №979 передбачено, що підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкові декларації (звіти, розрахунки), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд зауважує на відсутності доказів прийняття податковим органом відносно позивача у спірних правовідносинах рішення про визначення суми грошових зобов'язань, відсутності доказів наявності у позивача податкового боргу перед Державним бюджетом України, відсутності доказів подання позивачем документів обов'язкової податкової звітності у 2011-2012 рр. не у передбачені законом строки. Дані обставини підтверджуються довідками Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції від 01.06.2012 року (а.с.55-56).

Отже, підстав для перевірки місцезнаходження позивача відповідно до п.п.12.2 розділу XII Порядку №979 податковий орган не мав.

Згідно з п.п.12.3 розділу XII Порядку №979 у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Також суд зауважує, що в ході судового розгляду відповідачем не подано до суду фактичних даних, які б засвідчували неможливість вручення позивачу будь-якого документа.

Відповідно до п.12.4 розділу XII Порядку №979 щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

В силу приписів п.12.5 розділу XII Порядку №979 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №19-ОПП (додаток 22).

Доказів вжиття підрозділами податкової міліції належних та достатніх заходів на підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням або виявлення підрозділами податкової міліції невідповідності фактичного місцезнаходження платника податків відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, податковим органом до матеріалів справи не подано, а відтак, слід дійти до висновку про неправомірність складання податковим органом та направлення до державного реєстратора повідомлення за формою №18-ОПП.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеному конституційному припису кореспондують норми ч.3 ст.70 КАС України, де вказано, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Оскільки у спірних правовідносинах обставини стосовно наявності платника податків за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушеннями закону, а в силу норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор не наділений законодавцем компетенцією на перевірку підставності, достовірності, правильності складання податковим органом повідомлення за формою №18-ОПП, то вчинена державним реєстратором реєстраційна дія, не може слугувати легітимною підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи в якості платника податків через дефекти в підставах та змісті документів, що були складені відповідачем.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи податковий орган не подав до суду доказів правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та не навів належних доводів на підтвердження обґрунтованості такого рішення.

Таким чином, вимоги позивача в частині скасування спірного рішення визнаються судом обґрунтованими, а тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір стосовно 4 пункту позовних вимог, суд відзначає, що така у повному обсязі не може бути задоволена, оскільки нормами Податкового кодексу України правовідносини, які складаються з приводу даного питання, не врегульовані.

Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно з п.6.2 розділу V Положення №978 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (абз.1 п.6.2 розділу V); рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки (абз.2 п.6.2 розділу V).

З приписів наведеної норми Положення №978 в кореспонденції з приписами п.п.4-6 розділу ІІ Положення №978 слідує, що поновлення реєстрації суб'єкта права як платника податку на додану вартість здійснюється органом державної податкової служби України, де така особа знаходилась на обліку в якості платника податку на додану вартість шляхом виконання обов'язку по направленню рішення суду, яке набрало законної сили, до ДПС України.

Враховуючи дані норми Положення, суд приходить до висновку про зобов'язання Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби вчинити дії щодо поновлення реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Максіекобуд" (ідентифікаційний код 35297385) як платника податку на додану вартість з 25.04.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В ході судового розгляду справи відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності мотивів винесення спірного правового акту індивідуальної дії і за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подано доказів необґрунтованості вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконною реєстраційну дію державного реєстратора виконавчого комітету Вінницької міської ради з внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіекобуд" (ідентифікаційний код 35297385) за вказаною адресою, вчинену 18.04.2012 року за №11741430005005868.

Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відсутності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіекобуд" (ідентифікаційний код 35297385) за вказаною адресою, вчинений державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради 18.04.2012 року за №11741430005005868.

Скасувати рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №2/15-222 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіекобуд" (ідентифікаційний код 35297385) від 26.04.2011 року з дати складення.

Зобов'язати Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіекобуд" (ідентифікаційний код 35297385) як платника податку на додану вартість з 25.04.2012р.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович