Справа 22ц-11519 від 2006 р. Головуючий у І Інстанції
Філатов К.Б.
Категорія 23 (III) Доповідач Неклеса В.І
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006р. вересня 13 дня колегія суддів Судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого: Неклеси В.І.
Суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О., при секретарі: Чубіній А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 вересня 2003 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
· позивач ОСОБА_2;
· представник позивача ОСОБА_4;
· третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2003 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 18 389грн.37коп. та моральної шкоди в розмірі 25 000грн. на підставі ст. 450 ЦК України (1963р.) у зв'язку з пошкодженням автомобіля в момент ДТП.
Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди 11 153грн.25коп., моральної шкоди 8 000грн. та витрати по справі в сумі 472грн. 80коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд ,так як висновки суду не відповідають встановленим обставинам , суд не вірно застосував норми матеріального права та порушив вимоги процесуального закону.
Позивач ОСОБА_2 заперечує проти доводів апеляційної скарги , просить
апеляційну скаргу відхилити , так як вина відповідача в порушені Правил дорожного руху
підтвердилась в судовому засіданні.
Ухвалою колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду від 24 грудня 2003 року рішення суду було скасовано і справа направлена на новий розгляд до місцевого суду.
Позивач ОСОБА_2 в касаційній скарзі просив скасувати ухвалу апеляційного суду і рішення місцевого суду залишити без змін , оскільки ухвала не відповідає вимогам закону.
Ухвалою Верховного Суду України від 26 квітня 2006 року касаційна скарга задоволена частково .Ухвала апеляційного суду від 24 грудня 2003 року скасована, справа направлена на новий апеляційний розгляд , оскільки суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти та досліджувати нові докази.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги , заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку і відповідно до норм матеріального та процесуального закону обгрунтовано дійшов висновку про скоєння ДТП з вини відповідача ОСОБА_1 , який при керуванні автомобілем 25 травня 2003 року біля 00год.40 хвилин здійснив наїзд на стоявший автомобіль позивача , внаслідок чого автомобіль позивача був пошкоджений.
Такий висновок суд підтверджується матеріалами адміністративної справи №3-2755 відносно водія ОСОБА_1 за ст.ст. 122-2, 124 КУ про АП, який порушив Правила дорожного руху та здійснив наїзд на автомобіль позивача.
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 липня 2003 року відповідач ОСОБА_1 визнай винним у порушені Правил дорожного руху та в скоєні ДТП.
Вказана постанова набрала законної сили.
В день скоєння ДТП відповідач письмово визнав свою вину у скоєнні ДТП та зобов'язався відшкодувати матеріальну шкоду позивачу ОСОБА_2
При встановленні розміру матеріальної шкоди суд вірно виходив із висновку Акту-НОМЕР_1 , яке проводилось в присутності позивача та відповідача ОСОБА_1 Встановлений розмір матеріальної шкоди в сумі 11 153грн. 25коп. відповідачем не оспорювався.
Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди відповідає вимогам закону і підстав передбачених законом для скасування рішення немає.
Разом з тим , суд при встановленні розміру моральної шкоди в сумі 8 000грн. не прийняв до уваги , що позивач не надав доказів про погіршення свого стану здоров'я після ДТП. Постанова НОМЕР_2 про погіршення стану здоров'я позивача не підтверджує, що здоров'я позивача погіршилось у зв'язку з ДТП.
Враховуючи ці обставини , колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди до 3 000грн. і змінити рішення суду в цій частині на підставі п.З ч.1 ст.309 ЦПК України.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те , що суд помилково дійшов висновку про скоєння ДТП тільки з його вини , не взяв до уваги , що позивач також порушив Правила дорожного руху та не застосував ст. 454 ЦК України при встановлені розміру шкоди , спростовуються матеріалами справи , встановленими обставинами та висновками суду , а тому підстав для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі немає.
Керуючись ст. ст. 303 , 309 , 316 ЦПК України , колегія суддів ,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Центрально -Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 вересня 2003 року в частині стягнення у відшкодування моральної шкоди 8 000грн. змінити.
Зменшити розмір моральної шкоди стягнутий з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 8 000грн. до 3 000грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.