Головуючий у 1 інстанції -Качуріна Л.С.
Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
17 червня 2008 року справа № 22-а-5401/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
головуючого |
Бадахової Т.П. |
|
суддів |
Ханової Р.Ф., Старосуда М.І. |
|
при секретарі |
Чуріковій Я.О. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області з позовом про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - інваліду П групи у відповідності до приписів статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1, зобов'язано відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 12 червня 2007 року, 6 мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 09.08.2006 року по 11.06.2007 року.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, прийняти нове рішення та розглянути справу без участі його представника.
Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та розглянути справу без його участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 09.12.2005 року, є інвалідом другій групи, що підтверджується довідкою МСЕК, внаслідок чого має право на основну та додаткову пенсії на підставі ст.ст. 50, 54 вищенаведеного закону.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі, колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. З огляду на закріплений статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принцип законності при здійснені адміністративного судочинства, суду при вирішенні справи слід керуватися Конституцією та законами України. Оскільки у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам П групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по П групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно визнав дії Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі, встановленому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними та зобов'язав перерахувати пенсію.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової) у розмірах менших, ніж це передбачено законом є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2008 року у справі № 2а- 602/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії , - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення ухвали у повному обсязі.
Головуючий:
Судді: