У к р а ї н а

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.06.08                                                                                       Справа №22/141/07-10/173/08

 

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

 

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Мойсеєнко Т. В.  , Хуторной В.М.

 

при секретарі: Шерник О.В.

 

За участю представників сторін:

відпозивача  -       ОСОБА_2 (довіреність № ВЕМ 633523 від 05.02.2007 р.)                 

від відповідача -    Святашов А.М. (довіреність б/н від 06.06.2008 р.);     

                                 Білоусов С.В. (довіреність б/н від 06.06.2008 р.)          

         

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рекламно-інформаційний комплекс»  (м. Бердянськ)

 

на рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2008 р.                                             у  справі  № 22/141/07-10/173/08

 

за позовом            Фізичної  особи-підприємця ОСОБА_1

                              (м. Бердянськ Запорізької  області)                           

до відповідача     Приватного  підприємства  «Редакційно-видавничий  комплекс

      «Бердянськ діловий» (м. Бердянськ)

 

про стягнення суми,

 

 

 

Приватний підприємець ОСОБА_1звернувся до господарського суду Запорізької  області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Редакційно-видавничий комплекс «Бердянськ діловий» 606000,24 грн. заборгованості за договором комісії № 40/04 від 05.01.2004 р.

          Рішенням господарського суду Запорізької  області від 21.04.2008 р. у справі           № 22/141/07-10/173/08 (суддя  Алейникова Т.Г.)  позов  задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача  606000,24 грн. заборгованості за договором комісії, а також     6070,00 грн. держмита та  118,00 грн. витрат на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.

Рішення суду мотивовано приписами ст. ст. 1022, 1024 Цивільного кодексу України та невиконанням  відповідачем  зобов'язань  за  договором  комісії № 40/04  від 05.01.2004 р.

                 Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом,  Приватне підприємство «Редакційно-видавничий комплекс «Бердянськ діловий»  (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Заявник просить скасувати рішення  господарського суду Запорізької  області від 21.04.2008 р. у справі № 22/141/07-10/173/08  та прийняти постанову, якою припинити   провадження у справі.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом  Запорізької  області при прийнятті рішення неповно  з'ясовано  всі  фактичні  обставини справи, а також існує  невідповідність висновків  фактичним обставинам справи. Посилається на те, що  суд  безпідставно  визнав  доведеним факт отримання  відповідачем 09.10.2006 р. звіту комісіонера, направленого позивачем 01.10.2006 р., оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання  звіту саме в той  час. Також  заявник  вважає недоведеним факт  вручення  відповідачу  телеграми, в якій  позивач  пропонує  відповідачу з'явитися до  нього  та  отримати  звіт комісіонера. Вказує, що  суд  необґрунтовано визнав факт пропущення  відповідачем строку на подання  зауважень на звіт комісіонера, який було  направлено поштою 18.04.2007 р. на адресу  відповідача, оскільки в матеріалах  справи є повідомлення про вручення вказаної  кореспонденції 11.05.2007 р. Зазначає, що відповідач у встановлений  законом строк - в судовому  засіданні 14.05.2007 р., подав  на звіт  комісіонера  свої  зауваження. Заявник  посилається на безпідставність включення  до суми  позову товарів, переданих  за накладною  № ПО-30-6-00002  від 30.06.2006 р. (на суму 44150,50 грн.), оскільки в ній зазначено інший договір. Крім того, заявник вважає безпідставним подання позивачем  та  долучення до матеріалів справи накладних за  № РН-0000139 від 22.09.2004 р. (на суму 7350,00 грн.) та  № РН-0001499 від 29.11.2006 р. (на суму 648,00 грн.), оскільки останні не мають відношення до договору комісії. Посилаючись на не затвердження звіту комісіонера, заявник вважає, що у нього  були  відсутні  грошові  зобов'язання перед  позивачем  на  час порушення  провадження у справі, тому  суд повинен  був  припинити  провадження у справі  у  зв'язку  з  відсутністю  предмету спору.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.05.2008 р. апеляційна скарга ПП «Редакційно-видавничий комплекс «Бердянськ діловий»  прийнята до провадження та призначена до  розгляду на  30.05.2008 р. В судовому  засіданні  оголошувалась перерва  до 11.06.2008 р.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1151 від 10.06.2008 р. справу № 22/141/07-10/173/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя  Зубкова Т.П. (доповідач),  судді  Мойсеєнко Т.В.,            Хуторной В.М.

В судових  засіданнях представники  заявника (відповідача у справі) підтримали  вищевикладені доводи в обґрунтування  вимог  по  апеляційній  скарзі. Просять скасувати рішення суду від 21.04.2008 р. у справі № 22/141/07-10/173/08, провадження   у справі припинити.

В письмових поясненнях (вих. б/н від 09.06.2008 р.), які надійшли до апеляційного суду 11.06.2008 р.,  заявник апеляційної скарги, в т.ч., повідомив, що 22.04.2008 р. на підставі рішення власника ПП «Редакційно-видавничий комплекс «Бердянськ діловий»  було змінено найменування підприємства (відповідача у справі) і наразі воно іменується Приватне  підприємство «Рекламно-інформаційний комплекс». На доказ цього заявником надано копії відповідного рішення власника, нової редакції статуту, зареєстрованої 22.04.2008 р., свідоцтва про державну реєстрацію та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13.05.2008 р. за № 132125.

Позивач у справі - Приватний підприємець ОСОБА_1письмовий  відзив на апеляційну скаргу не надав. Представники позивача в  судових засіданнях  заявили, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та надуманими, вважають оскаржуване  рішення  обґрунтованим, прийнятим за  повного з'ясування  обставин справи, підстав  для  його скасування  не вбачають.  Зауважують, що відповідач протягом тривалого часу всіляко ухиляється від виконання своїх зобов'язань по оплаті. Просять залишити  апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду у справі - без  змін.

За  клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 11.06.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

 

ВСТАНОВИВ:

 

05.01.2004 р. між Приватним підприємством «Редакційно-видавничий комплекс «Бердянськ діловий» (Комітент, відповідач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Комісіонер, позивач у справі) було укладено  договір № 40/04 (надалі - Договір), відповідно до умов якого  Комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента, за винагороду, надати послуги з укладання одного або  декількох  договорів за рахунок Комітента  від  свого  імені  з  придбання  товару (паперу, фарби  типографської).

           Згідно п. 1.1          Договору асортимент, максимально допустимі ціни, обсяги  придбаного товару, загальна сума оговорюються сторонами в Додатку, який є  невід'ємною  частиною  Договору.

          В  додатках  до Договору сторони погодили асортимент,  ціни, обсяги та загальну суму товару. Загальна вартість переліченого в додатках товару дорівнює 601778,26 грн. При цьому в Додатках від 01.07.2005 р. та від 30.12.2005 р. сторонами було зроблено застереження, що Комісіонеру надано право  відступати від  обумовлених  цін  в межах _+ 0,5 % (арк. справи  15, 16 Том І).

          Відповідно до п. 1.3 Договору Комітент зобов'язався прийняти від Комісіонера виконання та оплатити послуги Комісіонера, а також відшкодувати його витрати, понесені у зв'язку з  виконанням  вказаного доручення.

Пунктом 2.2 Договору  передбачено, що Комісіонер  самостійно проводить розрахунки за  укладеними договорами з третіми  особами, які  потім компенсуються  Комітентом  при  пред'явленні документів, які підтверджують понесені витрати. 

          Згідно з п. 2.1 Договору за комісійні  послуги, надані  Комісіонером за даним  Договором, Комітент після  укладення в  його  інтересах та у відповідності до Договору та вказівок Комітента угод, виплачує  йому  винагороду, розмір якої  складає 0,5 %  від суми  придбаного товару. Виплата  винагороди  та компенсація  витрат, понесених Комісіонером  на  придбання  товару, проводиться Комітентом протягом 10 календарних днів з моменту прийняття звіту Комісіонера, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий  рахунок  Комісіонера  (п. 2.3 Договору). 

          Строк  дії  Договору, відповідно до Додаткової  угоди № 2  від 30.12.2005 р., -  до 31.12.2006 р. (арк. справи 12, Том І).

           На виконання умов Договору позивач придбав у третіх  осіб і передав відповідачу  за  накладними № ПО-30-6-00001 від 30.06.2005 р. (на суму 8568,08 грн.), № ПО-30-6-00002 від 30.06.2005 р. (на суму 2849,78 грн.), № ПО-1-7-000001 від 01.07.2005 р. (на суму          32957,14 грн.), № ПО-1-7-000002 від 01.07.2005 р. (на суму 147224,77 грн.), № ПО-1-7-000005 від 01.07.2005 р. (на суму 1985,00 грн.), № ПО-4-7-000001 від 04.07.2005 р.           (на суму 8599,90 грн.), № ПО-4-7-000002 від 04.07.2005 р. (на суму 76570,04 грн.),            № ПО-30-9-00001 від 30.09.2005 р. (на суму 69509,14 грн.), № ПО-31-12-0005 від 31.12.2005 р. (на суму 122382,68 грн.), № ПО-31-3-00001 від 31.03.2006 р. (на суму 88188,28 грн.),  № ПО-30-6-00002 від 30.06.2006 р. (на суму 44150,50 грн.)  товар  на загальну  суму  602985,31 грн.

06.10.2006 р. позивач  направив відповідачу звіт  Комісіонера від 01.10.2006 р., який отриманий  тим  09.10.2006 р. (згідно  поштового  повідомлення  про отримання).

Відповідач звіт Комісіонера не підписав, при цьому в установлені законом та Договором строки зауважень до звіту не надав.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив винагороду за комісійні послуги і не відшкодував позивачу його витрати як Комісіонера, позивач звернувся з даним позовом до суду.

19.04.2007 р.  (під час розгляду справи судом першої інстанції) позивачем було направлено відповідачу дублікат звіту Комісіонера від 01.10.2006 р., який той отримав 11.05.2007 р. В  судовому засіданні 14.05.2007 р. відповідачем були подані зауваження на звіт, які, з огляду на час їх надання, розглядалися судом як заперечення проти позовних вимог. 

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,  знаходить апеляційну  скаргу такою, що не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за   договором   комісії   одна    сторона (комісіонер) зобов'язується  за  дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1023 ЦК України  комітент зобов'язаний: 1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.

Як  встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач передав відповідачу обумовлений сторонами товар  на загальну  суму 602985,31 грн., тобто в межах  максимально  допустимої  суми, узгодженої  сторонами в додатках до Договору.

Факт  прийняття  відповідачем вказаного  товару  підтверджується  долученими до справи копіями видаткових накладних № ПО-30-6-00001 від 30.06.2005 р.,                               № ПО-30-6-00002 від 30.06.2005 р., № ПО-1-7-000001 від 01.07.2005 р., № ПО-1-7-000002 від 01.07.2005 р., № ПО-1-7-000005 від 01.07.2005 р., № ПО-4-7-000001 від 04.07.2005 р., № ПО-4-7-000002 від 04.07.2005 р., № ПО-30-9-00001 від 30.09.2005 р., № ПО-31-12-0005 від 31.12.2005 р., № ПО-31-3-00001 від 31.03.2006 р., № ПО-30-6-00002 від 30.06.2006 р. та довіреностей на отримання  товарно-матеріальних  цінностей серії ЯЗО № 007349 від 30.06.2005 р., ЯКЮ № 386301 від 01.07.2005 р., ЯКЮ   № 386308 від 30.09.2005 р., ЯКЮ № 386310 від 21.12.2005 р., ЯКЮ № 386336 від 30.06.2006 р.

Виходячи з умов п. 2.1 Договору комісійна винагорода позивача  складає               3014,93 грн.  (0,5 %  від  вартості  придбаного  товару).

Відповідно до ст. 1022 ЦК України  після   вчинення   правочину   за   дорученням   комітента комісіонер  повинен  надати  комітентові  звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент,  який має заперечення  щодо  звіту  комісіонера, повинен  повідомити  його  про  це  протягом тридцяти днів від дня отримання  звіту.  Якщо  такі  заперечення  не   надійдуть,   звіт вважається прийнятим.

З матеріалів  справи вбачається, що 06.10.2006 р. позивач  направив  відповідачу  звіт  комісіонера, який  отриманий  тим - згідно  поштового повідомлення про вручення -  09.10.2006 р. (арк. справи 17, 18  Том І).

Доводи заявника про те, що фіскальний чек № 5348 від 06.10.2006 р. не є належним доказом того, що  йому направлявся саме звіт Комісіонера, є необґрунтованими, оскільки умовами укладеного сторонами Договору не  передбачено  якийсь конкретний спосіб передачі (направлення) звіту  Комісіонера.  Та обставина, що в процесі розгляду справи, на вимогу суду першої інстанції, в квітні 2007 р. позивач повторно направив відповідачу звіт комісіонера, не спростовує факту направлення ним такого звіту відповідачу в 2006 році.

У зв'язку  з цим апеляційна  інстанція вважає подані  позивачем докази  достатніми для  підтвердження  факту  отримання  відповідачем  звіту  Комісіонера саме 09.10.2006 р.

Відповідно до п. 3.3 Договору  Комітент  зобов'язаний, зокрема, прийняти  результати укладеної  угоди, якщо  її  умови не суперечать  даному  Договору, прийнявши (підписавши) звіт Комісіонера  в 5-денний строк з моменту його  надання. У випадку не підписання  (неприйняття) Комітентом звіту Комісіонера в обумовлений  в п. 2.3 строк  без пред'явлення зауважень  та претензій  по суті виконаного  доручення, звіт вважається прийнятим. Безпідставне неприйняття (не підписання) звіту Комісіонера не звільняє Комітента  від  сплати комісійної винагороди  та компенсації (відшкодування)  витрат,  понесених  Комісіонером.  

Враховуючи, що відповідач отримав  звіт Комісіонера  ще 09.10.2006 р. і не пред'явив  до  нього протягом встановленого Договором строку будь-яких  зауважень, він  вважається  прийнятим  та таким, що породив  обов'язок  відповідача  відшкодувати позивачу  комісійні  витрати та  сплатити  комісійну  винагороду.

Згідно ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Аналогічні  приписи  містить   ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, всупереч умов Договору та вимог закону,  свої  зобов'язання  щодо сплати комісійної винагороди та відшкодування понесених позивачем, як Комісіонером, витрат  не виконав, грошові кошти  в сумі 606000,24 грн. на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Господарський суд обґрунтовано не прийняв до уваги  посилання відповідача на те, що у звіт  комісіонера включена  видаткова накладна № ПО-30-6-00002 від    30.06.2006 р. з реквізитами не Договору комісії, а іншого договору. Як вірно зазначено судом, номенклатура, ціна та загальна вартість товару, отриманого відповідачем від позивача за вказаною накладною, збігаються з даними, зазначеними в підписаному сторонами акті прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей за Договором на суму 44150,50 грн. Відповідачем не було надано суду першої інстанції інших договорів з позивачем, окрім Договору комісії; не надано таких договорів і суду апеляційної інстанції. Згідно пояснень позивача інші договори між сторонами не укладалися і у згаданій накладній номер договору (ПО-0000002) було зазначено помилково.

Колегія суддів зауважує, що надання позивачем  копій  накладних (№ РН-0000139 від 22.09.2004 р. та № РН-0001499 від 29.11.2006 р.), які не стосуються Договору комісії і свідчать  про придбання позивачем товарів у інших осіб, ніяк не свідчить про неналежне  ставлення  позивача  до  своїх обов'язків Комісіонера  за  Договором (як помилково вважає заявник)  і  не спростовує викладених в оскаржуваному  рішенні висновків суду. 

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини  справи, які  відповідно до законодавства  повинні  бути підтверджені певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись  іншими  засобами доказування.

Оскільки доводи  заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга  залишається судом без задоволення.

Апеляційним судом не приймаються як докази по справі, долучені заявником до письмових пояснень оригінали поштового конверту та позовної заяви, оскільки заявник апеляційної скарги, всупереч вимог ст.ст. 33, 34, 101 ГПК України, не обґрунтував належним чином неможливість їх подання під час розгляду справи у першій інстанції, не довів обставин, які б об'єктивно перешкоджали йому подати ці докази місцевому господарському суду.

Обставини, на які посилається заявник (що він не подавав суду першої інстанції зазначені документи, оскільки суддя не витребувала від нього доказів на підтвердження його доводів, що у поштовому відправленні находився не звіт Комісіонера, а інша кореспонденція;  що  він вважав, ніби  суд  дійшов висновку про недоведеність обставин, на які посилався позивач), не можуть бути визнані такими обставинами.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський  судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип  змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на заявника (відповідача).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

                

         Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рекламно-інформаційний комплекс» (м. Бердянськ) залишити без задоволення.

         Рішення господарського суду Запорізької області від 21.04.2008 р.                                             у  справі  № 22/141/07-10/173/08 залишити без змін.

         

 

 

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П. 

 

 Мойсеєнко Т. В.  Хуторной В.М.