Справа № 2-44/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2011 Городоцький районний суд Львівської області

в складі головуючого судді:Струс Л. Б.

при секретарі: з участю пр-ка позивача пр-ка відповідача пр-ка третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 Дацишин О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, виконкому Городоцької районної ради, треті особи Городоцька державна нотаріальна контора, КП «Городоцьке РБТІ», Керницька сільська рада про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та реєстрацію права власності на нерухоме майно недійсним та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, виконкому Городоцької районної ради, треті особи Городоцька державна нотаріальна контора, КП «Городоцьке РБТІ», Керницька сільська рада, який доповнював, остаточно просить визнати рішення виконкому Городоцької районної ради №303 від 21.09.1989 року в частині видачі свідоцтва на право особистої власності ОСОБА_8 на житловий будинок в АДРЕСА_1, свідоцтво про право особистої власності від 20.11.2009р. на житловий будинок, що в АДРЕСА_1 - недійсними, скасувати нотаріальну дію щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_7, вчинену 22.08.2008 року державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, та визнати недійсною і скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на нерухоме майно, - житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 15.09.2011р. за клопотанням представника позивача ОСОБА_3, яке підтримав позивач ОСОБА_6 справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, виконкому Городоцької районної ради, треті особи Городоцька державна нотаріальна контора, КП «Городоцьке РБТІ», Керницька сільська рада в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 - залишено без розгляду.

В підтвердження позовних вимог позивач покликається на те, що 14.02.1981 року одружився із ОСОБА_12 і з цього часу по даний час постійно проживає (зареєстрований з 16.03.1993р.), у будинку АДРЕСА_3 забудівником якого був ОСОБА_10 - дідусь його дружини. На присадибній земельній ділянці знаходився також старий будинок НОМЕР_3, забудівником якого також був ОСОБА_10, у якому проживав його тесть і батько дружини ОСОБА_8 По смерті його тещі і матері дружини ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 покинув житловий будинок по АДРЕСА_1 та проживав по АДРЕСА_2.. 14.08.1994 року ОСОБА_10 помер, однак за життя, - 14.02.1991 року склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_12- його дружині. Оскільки він з дружиною постійно проживали разом з ОСОБА_10, доглядали за ним то в порядку ст.549 ЦК УРСР ОСОБА_12 прийняла спадщину по смерті дідуся ОСОБА_10 ОСОБА_8 у спірному будинку не проживав, спадщини не прийняв. Таким чином спірний житловий будинок та старий житловий будинок належали ОСОБА_12, після смерті ОСОБА_10 Він за розпорядженням дружини демонтував старий будинок НОМЕР_3, а будинку під НОМЕР_4 було присвоєно НОМЕР_3. Виконком Городоцької районної ради неправомірно виніс рішення №303 від 21.09.1989 року оскільки забудівником спірного будинку АДРЕСА_1 був ОСОБА_10, який заповів все своє майно його дружині ОСОБА_12, а тому підстав до набуття права власності на спірний будинок у ОСОБА_7 не було. Про рішення виконкому Городоцької районної ради №303 від 21.09.1989 року йому стало відомо у 2009р. із позовної заяви ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні майном. На даний час він проживає у спірному будинку, утримує його в належному стані, здійснив його покращення. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його дружина ОСОБА_12, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер тесть ОСОБА_8 Він займався похованням дружини і тестя ОСОБА_8 По смерті дружини ОСОБА_12 він постійно проживає у будинку, як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину по її смерті, вступив в управління спадковим майном. Відповідач ОСОБА_7 22.08.2008р. одержав свідоцтво про право на спадщину за законом, у спірному будинку не проживав, спадщини за померлим ОСОБА_10 не приймав, приховав від державного нотаріуса наявність заповітів, а тому підстав для набуття права власності на спірний будинок у нього не має, незаконно одержав таке, а тому просить про задоволення вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 доповнені позовні вимоги підтримав в повному об»ємі, покликаючись на мотиви та обставини позову просить про задоволення таких, мотивуючи в основному тим, що забудівником спірного будинку АДРЕСА_1 був дідусь його дружини ОСОБА_10, по його смерті спадщину прийняла його дружина ОСОБА_12, а по її смерті він, як спадкоємець першої черги за законом. Відповідач ОСОБА_7 незаконно одержав свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.08.2008р., оскільки ніколи не проживав у спадковому будинку, приховав від нотаріуса наявність заповітів від 14.02.1991р. і 6.12.1986 року, його батько ОСОБА_8 ніколи не був забудівником спірного будинку, просить про задоволення вимог.

На підтримку позову з мотивів та обставин викладених у нього в суді висловився представник позивача ОСОБА_3, просить про задоволення вимог такого в повному об»ємі.

Відповідач ОСОБА_7 в суді позов не визнав, мотивуючи правомірністю оформлення за ним спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.08.2008 року, просить в задоволенні позову відмовити.

На відмову в задоволенні позову в суді висловився представник відповідача ОСОБА_4, мотивуючи безпідставністю позовних вимог та пропущеням позивачем строку позовної давності просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Городоцької районної ради в судове засідання не з»явився, подав заяву в якій при вирішенні справи покладається на розсуд суду, просить справу розглядати у його відсутності (а.с.-142).

Представник третьої особи Керницької ільської ради Дацишин О.П. в суді при вирішення спору покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Городоцької державної нотаріальної контори в суд не з»явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи КП «Городоцьке РБТІ» в судове засідання не з»явився подав заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності (а.с.-29, 37).

Суд, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, свідків, дослідивши зібрані у справі та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ,і зокрема - визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом.

Згідно ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Отже, для виникнення права власності на житловий будинок необхідно, щоб будинок було збудовано на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці.

За правилами ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимогами ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.1234, 1235, 1268 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За вимогами ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Відповідно до абз.3 п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Відповідно до положень ст.ст. 66-69 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

І зокрема, із встановленим судом фактів вбачається наступне.

Так, рішенням № 303 від 21.09.1989 року виконавчого комітету Городоцької районної ради Львівської області «Про оформлення права власності на будинки колгоспних дворів вирішено оформити право власності на житлові будинки колгоспних та інших дворів в с.Мавковичі, с.Керниця, с.Артищів та с.Бартатів Керницької сільської ради. Згідно додатку №1 до цього вирішено оформити право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_8 (а.с.-94-97).

На підставі рішення виконавчого комітету Городоцької районної ради №303 від 11.09.1989 року ОСОБА_7 видане свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок від 20.11.1989 року, що знаходиться в матеріалах витребуваної і оглянутої в суді інвентаризаційної справи з Самбірського МБТІ.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер, що підтверджується долученою до справи ксерокопією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с.-13).

Відповідач у справі ОСОБА_7 є сином ОСОБА_8, по його смерті звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що стверджується витребуваною судом та оглянутою в судовому засіданні копією спадкової справи №365/2008р.

22.08.2008р. державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори Богаченко Н.С. видане свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його син ОСОБА_7 Спадкове майно на яке видане свідоцтво складається із житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.-45).

На підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачем ОСОБА_7 зареєстровано своє право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в Городоцькому РБТІ, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.09.2008р. (а.с.-46).

Між тим, позичач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом ОСОБА_7 в якому оспорює правомірність набуття і оформлення права власності відповідачем на спадковий житловий будинок АДРЕСА_1, мотивуючи в основному тим, що ОСОБА_8 ніколи не був забудівником житлового будинку АДРЕСА_1, а тому неправомірно набув право власності на даний будинок, а відповідач ОСОБА_7 незаконно одержав свідоцтво про право на спадщину за законом.

Вивчивши зібрані у справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_6 обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Так, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують ті обставини, що житловий будинок АДРЕСА_1 Львівської області був створений, збудований ОСОБА_10, оскільки саме йому на підставі рішеня виконкому Керницької сільської ради від 12.09.1973 року була виділена земельні ділянка на місці старого користування під будівництво індивідуального житлового будинку, що має підтвердження архівним витягом із рішення виконкому Городоцької районної ради №546 від 15.11.1973 року «Про дозвіл на будівництво нових жилих будинків індивідуальним забудівникам», (а.с.-44), такого рішення та необхідних документів, які б дозволяли здійснювати будівництво будинку ОСОБА_8 не мав, а отже не міг бути забудівником спірного житлового будинку.

Отже, на часі будівництва спірного будинку відповідач ОСОБА_8 не мав необхідних документів, які б дозволяли йому здійснювати будівництво будинку, як і не малося таких документів на час прийняття відповідного рішення виконкомом Городоцької районної ради №303 від 21.09.1989р. «Про оформлення права власності колгоспних та інших дворів на житлові будинку» саме за ОСОБА_8, а тому виконком Городоцької районної ради вийшов за межі своїх повноважень та прийняв рішення, яким за відсутності будь-яких документів на даний будинок визнав право власності на нього за ОСОБА_8

Органи місцевого самоврядування проводять оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності фізичним та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам, чого в даному випадку дотримано не було, а отже прийняте з цього приводу рішення не може вважатися законним.

Окрім того, в судовому засіданні достовірно встановлено, що забудівником житлового будинку АДРЕСА_1 Львівської області був ОСОБА_10, який помер 14.08.1994 року (а.с.-11).

Дана факт підтверджується долученою до справи ксерокопією свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР від 15.11.1973 року та архівним витягом рішення Городоцької районної ради №546 від 15.11.1973 року за якими ОСОБА_10 дозволено будівництво нового житлового будинку в сКерниця на ділянці старого користування (а.с.-4, 44).

Згідно довідок Керницької сільської ради №361 від 03.03.2011р., №84 від 11.04.2011р. та витягів з по господарських книг (а.с. 86-93) вбачається, що власником житлового будинку по АДРЕСА_1 Львівської області був ОСОБА_10

ОСОБА_10 за життя, а саме 14.02.1991 року склав заповіт, яким все своє майно з чого б воно не складалося, де б воно не знаходилося, яке йому буде належатиме на день смерті і на яке він за законом матиме право заповів ОСОБА_12 - дружині позивача ОСОБА_6 (а.с.-8).

Окрім того, із заповіту посвідченого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори Тимофєєвою А.М. 6.12.1986 року вбачається, що ОСОБА_8 належний йому на праві особистої власності житловий будинок з господарськими спорудами, що в с.Керниця Городоцького району Львівської області заповів дочці ОСОБА_12, 1961 р.н. (а.с.-9).

Стаття 549 ЦК України (в редакції 1963р.) передбачала дії, які свідчили про прийняття спадщини. Вважалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав нотаріальному органу заяву про його прийняття. Вказані дії повинні бути вчинені на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_6 в порядку ст.ст.548, 549 ЦК УРСР в ред. 1963 року фактично прийняла спадщину по смерті ОСОБА_10 оскільки проживала у спадковому будинку, вступила у володіння спадковим майном, оплачувала комунальні послуги (а.с.-139-141).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 (а.с.-14).

По смерті ОСОБА_12 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_6, так як постійно проживав у спадковому будинку, доглядав за ним, проводив ремонти, а отже вступив в управління та володіння спадковим майном.

Дані обставини підтвердили в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22

Окрім того, із повідомлення начальника СГІРФО Городоцького РВ ГУ МВС України у Львівській області від 29.06.2011р. за №5203 (а.с.-151) вбачається, що ОСОБА_6 з 16.03.1993 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно акту від 7.07.2011р. і довідки №827 від 7.07.2011р. Керницької сільської ради (а.с.-155, 156) вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 у 1995 році було демонтовано, що підтверджує покликання позивача про наявність за ОСОБА_10 двох будинків (нового і старого).

Відповідачем ОСОБА_7 не представлено, а в судовому засіданні не здобуто доказів, що забудівником житлового будинку АДРЕСА_1 був його батько ОСОБА_8, а отже покликання відповідача, суд розцінює критично, як голослівні та нічим не підтверджені.

Із оглянутої в суді оригіналу будинкової книги, долученої до справи її ксерокопії вбачається, що позивач ОСОБА_6 з 16.03.1993 року по даний час зареєстрований і проживає у будинку АДРЕСА_1, а отже прийняв спадщину по смерті дружини ОСОБА_12, відповідач же ОСОБА_7 не надав суду належних і допустимих доказів проживання у спірному будинку, а тому суд вважає, що він не прийняв спадщину.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач ОСОБА_7 і його представник не довели суду, що житловий будинок АДРЕСА_1 був збудований (створений) ОСОБА_8, не надали жодних доказів, які б підтверджували виділення померлому ОСОБА_8 земельної ділянки по АДРЕСА_1 під будівництво будинку та про здійснення ним будівництва цього будинку, зокрема, дозвіл на будівництво та проект будівництва, тобто не представили докази, які б засвідчували створення (будівництво) ОСОБА_8 житлового будинку.

Разом із тим, державним нотаріусом при видачі ОСОБА_7 свідоцтва про право на спадщину за законом не перевірено факту наявності заповіту, не встановлено інших спадкоємців, які мають право на спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 в звязку з цим суд змушений константувати, що внаслідок вчинюваної нотаріальної дії позивач ОСОБА_6 протиправно був позбавлений права власності на спадкове майно.

Отже, в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_7 і його представником не надано суду належних, допустимих, переконливих, достовірних та достатніх доказів, які б у своєму взаємозв'язку у сукупності підтверджували факт будівництва ОСОБА_8 житлового будинку АДРЕСА_1.

З вище наведеного вбачається, що відповідачем не надано переконливих доказів на підтвердження своїх заперечень на позов, який знайшов своє підтвердження зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, а отже такий підлягає до задоволення.

Підстава про відмову в позові за спливом позовної давності, на яку посилається у своїх запереченнях та в судовому засіданні відповідач і його представник, не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки вона не узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а оскільки позивачу про оспорюване рішення виконкому Городоцької районної ради №303 від 21.09.1989 року стало відомо лише у березні 2009р. в зв»язку з подачею відповідачем ОСОБА_7 позову про усунення перешкод в користуванні майном то вказаний строк ним не пропущено.

За таких обставин та зважаючи на те, що судом повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, будь-яких інших доказів, спростовуючих доводи позивача під час розгляду справи об'єктивно не здобуто, відповідачем і її представником не представлено, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Видані на підставі незаконного рішення районної ради правовстановлюючі документи на спірний будинок також мають бути визнані недійсними та скасовані в судовому порядку так як є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення виконкому Городоцької районної ради №303 від 21.09.1989р.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про підставність, законність і обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6, а отже про наявність підстав до задоволення позову.

За наведеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 21, 328, 331, 392, 393, 1216-1218, 1223, 1234, 1235, 1268, 1296, 1301 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57, 60, 159, 212-215, 218 ЦПК України, ст.66-69 Закону України «Про нотаріат», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" суд -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, виконкому Городоцької районної ради, треті особи Городоцька державна нотаріальна контора, КП «Городоцьке РБТІ», Керницька сільська рада про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та реєстрацію права власності на нерухоме майно недійсним та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом - задоволити.

Визнати недійсним рішення виконкому Городоцької районної ради Львівської області від 21.03.1989 року за №303 в частині видачі свідоцтва на право особистої власності ОСОБА_8 на житловий будинок в АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво про право особистої власності від 20.11.2009р. ОСОБА_8 на житловий будинок, що в АДРЕСА_1.

Скасувати нотаріальну дію щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_7 віталійовичу, вчинену 22.08.2008 року державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори.

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на нерухоме майно, - житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяЛ. Б. Струс