Справа № 2- 4612/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Івасюк Т.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -служба у справах дітей Хмельницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа -служба у справах дітей Хмельницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, вказавши, що 14 вересня 2010 року між ним та відповідачем за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області було розірвано шлюб. Незважаючи на рішення служби у справах дітей від 9 жовтня 2009 року мати перешкоджає у спілкуванні та виховані дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також відповідач подав в службу у справах захисту прав неповнолітніх про позбавлення його права відвідування та виховання його дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтримав, при цьому пояснивши, що 9 жовтня 2009 року служба у справах дітей прийняла рішення, відповідно до якого було встановлено для нього дні зустрічей з малолітньою донькою. Протягом пів року він приходив кожну неділю до дитини та спілкувався з нею. В подальшому у нього та відповідачкою виник конфлікт і він перестав ходити до дитини, кошти на утримання дитини не надав. Його викликали у службу у справах дітей, останній раз у лютому 2011 року з приводу заяв ОСОБА_3 що він не бажає спілкуватися з дитиною. У лютому з ним з вказаного приводу було проведено профілактичну бесіду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовну заяву підтримала, вказавши, що вона досить давно на приходила до внучки, коли зустріла відповідачку на вулиці то вона не дала дитину їй. У службу у справах неповнолітніх вона не зверталася.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні позовну заяву не визнали, вказавши, що позивачі самі не бажають спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні, оскільки вже близько півтора роки не приходять до дитини.

Представник третьої особи в судовому засіданні вказав, що вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який 14 вересня 2010 року за рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області було розірвано. Під час перебування у шлюбі у них народилася донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з відповідачкою. ОСОБА_2 є бабусею малолітньої ОСОБА_4.

Рішенням опікунської ради Хмельницької міської ради від 9.10.2009 року №2116 прийнято рішення, яким ОСОБА_1 дозволено зустрічі з малолітньою донькою ОСОБА_4 27.12.2008 року народження, щонеділі з 12.00год до 16.00год.

ОСОБА_2 з відповідною заявою до органу опіки та піклування стосовно спілкування з дитиною не зверталася.

У відповідності до вимог ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування, з врахуванням віку, стану здоров»я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають істотне значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь в справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивачем ОСОБА_1 в суді не надано доказів ухилення відповідачки від виконання прийнятого 09.10.2009 року рішення органу опіки та піклування та доказів того, що відповідачка чинила чи чинить перешкоди позивачу в спілкуванні з дитиною, в вихованні дитини в спосіб, визначений вищезазначеним рішенням органу опіки та піклування.

Позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою визнається той факт, що ОСОБА_1 протягом 6 місяців після прийняття рішення органу опіки та піклування від 09.10.2009 року приходив до доньки щонеділі, в подальшому перестав відвідувати доньку, у зв'язку з чим у лютому 2011 року з ОСОБА_1 працівниками органу опіки та піклування проводилася профілактична бесіда про те, що він не приймає участі у вихованні дитини.

Позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою визнається той факт, що ОСОБА_2 близько одного року та шести місяців не бачилася з дитиною та протягом вказаного періоду не намагалася зустрітися з онучкою, з заявою до органу опіки та піклування стосовно побачення з онучкою не зверталася.

Враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про відсутність на час розгляду справи підстав для задоволення вимог позивачів, та відповідно, зміни способу спілкування позивача ОСОБА_1 з дитиною інакше, як це визначено рішенням органу опіки та піклування № 2116 від 9 жовтня 2009 року.

Керуючись ст.ст.157, 158, 159 Сімейного кодексу України, ст.ст. 60, 212-125 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -служба у справах дітей Хмельницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: О.В.Мазурок