Справа № 2-3593/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 березня 2012 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі:

головуючого-судді Ліуша А.І.

при секретарі Спанчак О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом Житлово -експлуатаційної контори «Електрон»Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Концерн Електрон»до ОСОБА_1, з участю третьої особи Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням у гуртожитку АДРЕСА_1, покликаючись на те, що відповідач, як працівник ДП ВАТ «Концерн Електрон»був поселений та прописаний у гуртожитку АДРЕСА_1. Як встановлено комісією ЖЕК «Електрон»відповідач з 1998 року не проживає в гуртожитку та його місце проживання невідоме.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, давши аналогічні пояснення, просить позов задоволити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що в позовній заяві ствержується про те, що відповідач з 1998 року не проживає в спірному приміщенні. Виходячи з такого твердження, позивач знав про порушення його права більше ніж три роки, а тому має місце сплив позовної давності. Твердження позивача про те, що відповідач з червня 2008 року не оплачував квартплату за користування ліжко -місцем в гуртожитку не відповідає дійсності, оскільки зворотнє підтверджується квитанціями. Також представником позивача надано суду ксерокопію наказу департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 26 листопада 2008 року №632 «Про зміну статусу гуртожитку в житловий будинок»та укладення договорів житлового найму з мешканцями будинку АДРЕСА_1. Згідно даного наказу департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради 26 листопада 2008 року змінено власника будинку на АДРЕСА_1. Також позивачем долучено акти про перевірку місця проживання відповідача від 14 травня 2007 року та 25 травня 2010 року, за формою, що не передбачена Примірним положенням про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року №208 та Законом України «Про житлово-комунальні послуги». В актах не зазначено, комісією якого підприємства чи органу проведено перевірку місця проживання відповідача. Також відсутня інформація про те чи це була комісія власника житла, балансоутримувача, надавача чи виконавця послуг. В актах не зазначено який вид перевірки проводився та з якою метою. В актах не зазначено на підставі якого рішення (наказу) та якого підприємства (органу) здійснювалась перевірка місця проживання відповідача. Із змісту актів також не зрозуміло чому в склад комісії включено некваліфікованого працівника -двірника та чи відповідає така робота в комісії його службовим обов'язкам. Актами не передбачено голови комісії, а також інформації про кількість примірників складених актів. В актах відсутня графа для підпису про ознайомлення з результатами перевірки мешканця помешкання якого перевіряли та не передбачено реквізит «Затвердження»документу керівником підприємства. Акт від 14 травня 2007 року не засвідчений печаткою підприємства (юридичної особи) через що не представляється можливість бути впевненим у тому, що підписи членів комісії відповідають зазначеним особам. Також акти, з невідомих причин, встановленим порядком не зареєстровані підприємством, тобто відсутній порядковий номер та дата їх реєстрації. Із змісту актів не зрозуміло який статус житла мало приміщення, що підлягало перевірці (гуртожиток для сімей, холостяків, одномісний, багатомісний, житло для постійного проживання за договором найму чи приватизоване). В актах не вказано інформації про кількість мешканців, які були зареєстровані за місцем проведеної перевірки та повинні були проживати в ньому. Просять у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Судом встановлено, що згідно розпорядження ВО «Електрон»№ 257 від 20 листопада 1985 року, відповідачу надано право на вселення у гуртожиток АДРЕСА_1. /а.с. 8/

Стаття 71 ЖК України передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 632 від 26 листопада 2008 року, гуртожитку на АДРЕСА_1 надано статус житлового будинку. /а.с. 67/

18 березня 2010 року голова правління ДП ВАТ «Концерн Електрон» звернувся на адресу міського голови м.Львова з проханням прийняти у власність громади м.Львова відомчі будинки, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 /а.с. 78/

21 травня 2010 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 568 про прийняття у власність територіальної громади м.Львова будинку на АДРЕСА_1 /а.с. 77/

23 липня 2007 року наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 354 затверджено акт приймання-передачі житлового будинку на АДРЕСА_1 від ДП ВАТ «Концерн Електрон»у власність територіальної громади м.Львова /а.с. 76, 79-87/

Одже в судовому засіданні безспірно встановлено, що на даний час будинок на АДРЕСА_1 має статус житлового будинку, вибув з відання позивача, знаходиться у власності територіальної громади м.Львова та його балансоутримувачем є Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради.

Також в судовому засіданні представник позивача не заперечив, що дані обставини йому були відомі ще до початку розгляду справи судом, однак чому дані факти він не повідомив суду -пояснити не зміг.

Згідно норм ст. 3 ЦПК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів, а в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах лише у випадках, встановлених законом.

З огляду на зазначену норму закону, представник позивача не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що діями чи бездіяльністю відповідача порушено певні права саме ЖЕК «Електрон»ДП ВАТ «Концерн Електрон»та позивачу законом чи іншим документом надано права захищати права, свободи чи інтереси територіальної громади м.Львова.

Також суд вважає безпідставним покликання представника позивача на акти про відсутність відповідача у жилому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 від 23 листопада 2006 року, 14 травня 2007 року та 25 травня 2010 року, як на доказ відсутності відповідача у жилому приміщенні з 1998 року, оскільки у даних актах не зазначено комісією якого підприємства проведено перевірку місця проживання відповідача, працівниками якої установи чи підприємства є члени комісії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та хто є головою даної комісії. Акти від 23 листопада 2006 року та 14 травня 2007 року взагалі не засвідчені печаткою підприємства, що позбавляє суд можливості визначити їх достовірність. /а.с. 9, 11, 12/

Також у даних актах містяться значні розбіжності при зазначенні статусу жилого приміщення яке перевірялось, так в акті від 23 листопада 2006 року вказано, що проводилась перевірка кімнати 319, будинку на АДРЕСА_1, в акті від 14 травня 2007 року зазначено, що проводилась перевірка квартири 319 на АДРЕСА_1, а в акті від 25 травня 2010 року -перевірка гуртожитку на АДРЕСА_1 без зазначення конкретного жилого приміщення. /а.с. 9, 11, 12/

Окрім того, 28 жовтня 2008 року та 25 травня 2010 року, житлово експлуатаційною конторою «Електрон»ДП ВАТ «Концерн Електрон», за підписами осіб, які також засвідчували вищавказані акти, ОСОБА_5, ОСОБА_3ОСОБА_6, на ім'я відповідача видано довідки у яких чітко вказано, що відповідач ОСОБА_1 постійно проживає та прописаний за адресою АДРЕСА_1. /а.с. 6, 69/

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого ствердження в судовому засіданні, позивачем не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів у їх підтвердження, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову Житлово -експлуатаційної контори «Електрон»Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Концерн Електрон»до ОСОБА_1, з участю третьої особи Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання таким, що втратив право на користування жилим приміщенням -відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.