Апеляційний суд Дніпропетровської області м. Кривий Ріг
Справа 22ц-10651-2006 Головуючий у першій
Категорія 21 \2\ Інстанції Тимошенко Т.І.
Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Неклеси В.І.
Суддів - Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі - Кобзєвій К.І. за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - Мороз Нінель Юріївни, представника Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" -Забурдяєва Олександра Генадійовича.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 листопада 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації, -
Встановила:
05 жовтня 2004 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Відділення фонду) про відшкодування шкоди. Позивач доповнював та змінив позовні вимоги, зменшивши їх, просив суд стягнути з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячним виплатам за період з 1 січня 1996 року по 1 квітня 2001 року в розмірі 7119,53 грн., у рахунок відшкодування шкоди, у зв'язку з незастосуванням або неправильним застосуванням ВАТ «КЗРК» коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, окладів; компенсацію втрати частини відшкодування шкоди за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в сумі 4414,05 грн.; з Відділення фонду заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 1 квітня 2004 року по 01 серпня 2005 року в сумі 13679,52 грн., та стягувати щомісячно по 545,85., починаючи з 1 серпня 2005 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат .
В обгрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що працював гірничим майстром на шахті "Жовтнева" ВАТ "КЗРК", у шкідливих підземних умовах.
Згідно висновку МСЕК у 1960 році ОСОБА_1 встановлено 45% втрати професійної працездатності і 3 група інвалідності, які при послідуючих переоглядах встановлено безстроково.
Спір між позивачем та відповідачем ВАТ "КЗРК" виник з приводу розрахунків та виплат відшкодування шкоди з 01.01.1996 року, так як відповідач не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за оспорюваний період.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 листопада 2005 року позов задоволено. З ВАТ «КЗРК» на користь позивача ОСОБА_1 стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 1.01.1996 року по 01.04.2001 року в сумі 7119,53 грн., компенсація втрати частини відшкодування шкоди у зв*язку з порушенням строків її виплати за період з 01.01.1998 року по 01.04.2001 року в сумі 4414,05 грн., а також на користь держави держмито в сумі 115,33 грн.; з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по страховим виплатам за період з 1.04.2001 року по 01.08.2005 року в сумі 13679,52 грн. та щомісячно, починаючи з 1 серпня 2005 року по 545,85 грн. страхові виплати до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суд в частині стягнення з ВАТ "КЗРК" сум та просить постановити нове рішення про відмову в цій частині позивачу в позові, оскільки рішення суду першої інстанції не обгрунтоване та не відповідає матеріалам справи .
При ухвалені рішення судом першої інстанції не було досліджене питання фактичного підвищення тарифних ставок та окладів по ВАТ «КЗРК» за період з 1.01.1996 року по 1.05. 2000 року на підставі СПАП, наказів по комбінату та Галузевих угод між Міністерством промисловості та ЦК профспілок трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України . Суд не взяв до уваги, що на підприємстві ВАТ «КЗРК» відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду споживання та стягнув суми за термін, що перевищує термін позовної давності. Крім того, судом необгрунтовано стягнута сума компенсації.
В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "КЗРК" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 січня 1996 року 2,5 та не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів 1996-2000 роки середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та задоволення вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фонду соціального страхування підлягають задоволенню, апеляційна скарга ВАТ "КЗРК" частковому задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не застосовувались коефіцієнти підвищення ставок, посадових окладів по ВАТ «КЗРК», у зв'язку з чим виникла заборгованість по щомісячним відшкодуванням шкоди.
Ухвалюючи рішення суд керувався положеннями Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків \далі Правила\ , які діяли на момент встановлення позивачу втрати працездатності і призначення йому відповідних виплат. Також судом першої інстанції зазначено, що відповідно до положень Правил правовідносини, що виникли є трудовими і на них поширюється дія ст.238 Кодексу законів про працю України.
Однак з таким висновком погодитись неможливо, так як він зроблений на неповно досліджених обставинах по справі та з порушенням норм матеріального права.
Правила є спеціальним нормативним актом, що регулював відносини про відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків.
Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у пункті 22 Постанови Пленуму від 27.03. 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак всупереч зазначених правил суд стягнув недоплачені виплати за весь період з 1.01.1996року.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
Оскільки допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. 303,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рога від 29 листопада 2005 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.