Апеляційний суд Дніпропетровської області м. Кривий Ріг
Справа 22ц-10886\2006 Головуючий у першій
Категорія 21\2\ Інстанції Кулігіна Т.Д.
Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді Неклеси В.І.
Суддів - Митрофанової Л.В., Братіщєвої Л.А.
при секретарі - Кобзєвій К.І. за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" -Коничевої Тетяни Вікторівни, представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі- Мороз Нінель Юріївни.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 серпня 2004 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам, компенсації та відшкодування моральної шкоди,-
Встановила:
28.01.2003 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі ВАТ "Суха Балка»), Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Фонд соціального страхування) про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам, компенсації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що працював у відповідача ВАТ "Суха Балка" з 1964 року по 1971 рік на різних посадах, в тому числі на посаді підземного механіка з повним робочим днем у шкідливих умовах. Згідно висновку МСЕК від 21.05.1993 року йому було встановлено втрату професійної працездатності 40% з 20.05.1993 року.
Наказом НОМЕР_1 відповідач ВАТ "Суха Балка" признчив позивачу щомісячні виплати відшкодування шкоди заподіяної його здоров*ю, з розрахунку середньої заробітної плати з врахуванням 40% втрати професійної працездатності у розмірі 10929,60 крб.
Відповідно до висновку МСЕК від 01.06.1994 року позивачу встановлено 35% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності.
Наказом НОМЕР_2 ВАТ "Суха Балка" призначено позивачу щомісячні виплати відшкодування шкоди заподіяної його здоров*ю, з розрахунку середньої заробітної плати 1581858 крб та 35% втрати професійної працездатності -553650 крб.
У травні 1995 року згідно висновку МСЕК позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності, у зв*язку з чим наказом НОМЕР_3 призначено позивачу щомісячні виплати відшкодування шкоди заподіяної його здоров*ю, з розрахунку середньої заробітної плати 9491000 крб. та 45% втрати професійної працездатності у розмірі 4271000 крб.
При послідуючому переогляді МСЕК відсоток втрати працездатності не змінювався, а згідно висновку МСЕК від 14.05.1997 року 45% втрата професійної працездатності встановлена безстроково. Наказом НОМЕР_4 відповідач ВАТ "Суха Балка" призначив позивачу щомісячні виплати відшкодування шкоди заподіяної його здоров*ю, з розрахунку середньої заробітнього заробітку 175 грн. та 45% втрати професійної працездатності у розмірі 78,50 грн.
Спір між позивачем та відповідачем ВАТ "Суха Балка" виник з приводу розрахунків та виплат відшкодування шкоди починаючи з липня 1994 року, так як відповідач ВАТ "Суха балка" не застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року.
Тому, позивач зробив перерахунок щомісячних сум та просив суд стягнути з ВАТ «Суха Балка» на його користь заборгованість по щомісячним виплатам за період з 01.07.1994 року по 01.04. 2001 року в сумі 16118,13 грн., компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв*язку з несвоєчасним нарахуванням і виплатою за період з 01.01.1998 року по 01.08.2004 року в сумі 7748,81 грн., у відшкодування моральної шкоди спричиненої відповідачем ВАТ "Суха Балка" порушенням його трудових прав в сумі 10000 грн.; стягнути з Фонду соціального страхування заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 1 квітня 2001 року по 01 серпня 2004 року в сумі 11385,89 грн., та зобов*язати Фонд соціального страхування виплачувати щомісячно по 598,89 грн. починаючи з 01 серпня 2004 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, або припинення виплат.
Вищевказані суми з врахуванням доповнень та змін до позовних вимог.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 11 серпня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. З ВАТ «Суха Балка» на користь позивача стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року в сумі 16118,13 грн.; компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв*язку з несвоєчасним нарахуванням і виплатою в сумі 7748,81 грн., а також на користь держави державне мито в сумі 238,94 грн., в іншій частині в задоволенні позову відмовлено; з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто заборгованість по щомісячни виплатах відшкодування шкоди за період з 01.04.2001 року по 01.08.2004 року в сумі 11385,89 грн., та щомісячно, починаючи з 1 серпня 2004 року по 598,28 грн., до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду та направити справу на новий розгляд, так як при постановленні рішення суд допустив неповне з*ясування обставин які мають значення для справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Зокрема, висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року та 2,5 з 01 січня 1996 року необгрунтовані, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував строк позовної давністі; а також необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду і направленням справи на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд соціального страхування не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) "2.5 з 01 січня 1996 року, 1.24 з 01.04.2000 року та не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у січні 1996 року середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу не застосовувались коефіцієнти підвищення ставок, посадових окладів по ВАТ «Суха Балка"», у зв'язку з чим виникла заборгованість по щомісячним виплатам сум відшкодуванням шкоди.
Ухвалюючи рішення суд керувався положеннями Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків \далі Правила\ , які діяли на момент встановлення позивачу втрати працездатності і призначення йому відповідних виплат. Також судом першої інстанції зазначено, що відповідно до положень Правил правовідносини, що виникли є трудовими і на них поширюється дія ст.238 Кодексу законів про працю України.
Однак з таким висновком погодитись неможливо, так як він зроблений на неповно досліджених обставинах по справі та з порушенням норм матеріального права.
Правила є спеціальним нормативним актом, що регулював відносини про відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків.
Згідно пункту 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у пункті 22 Постанови Пленуму від 27.03. 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак всупереч зазначених правил суд стягнув недоплачені виплати за весь період з 1.07.1994року.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних їставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
Оскільки допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. 303,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рога від 11 серпня 2004 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.