Справа № 2-415

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 квітня  2008 року                   Ізюмський міськрайонний суд  Харківської області

в складі: головуючого:                                                                                 Вергун І. В.

при секретарі:                                                                                               Ардашевій Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу , -

В с т а н о в и в:

            В лютому 2008 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу.

            Зазначив , що 26.06.2007 року за укладеним у письмовій формі договором позики він передав відповідачу 5750 гривень. За умовами укладеного договору відповідач зобов'язується повернути взяті в борг гроші до 1 січня 2008 року. Посилаючись на те, що у визначений договором строк відповідач не повернув борг, просить стягнути з ОСОБА_2. 5750 гривень і судові витрати.

            Відповідач і його представник позов не визнали посилаючись відсутність самого договору позики., так як ОСОБА_2. не отримував в борг коштів від позивача, а також його безгрошовність.

            Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність іншій стороні ( позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

            Згідно ст. 1049 позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій  самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та  в порядку , що встановлені договором.

            Тобто , якщо за договором позики передано грошові кошти, то повертаються грошові кошти у такій сумі.

            Як вбачається з матеріалів справи між сторонами мав місце факт передачі ОСОБА_1  ОСОБА_2. грошей в сумі 5750 гривень, що підтверджується копією розписки ( а.с.7).

            В судовому засіданні відповідач підтвердив, що дійсно 26.06.2007 року написав розписку про отримання грошових коштів в сумі 5750 гривень під впливом фізичних і психологічних дій позивача.

            Позивач в судовому засіданні надав ксерокопію розписки від 26.06.2007 року , де він передав відповідачу 5860 гривень, які він  зобов'язався віддати через 6 місяців, в присутності батька і матері відповідача.

            Дільничним інспектором міліції Ізюмського МРВ була  проведена перевірка по заяві ОСОБА_3 ( № 2768, ЖРЗСП № 3639) , в якій вона вказувала, що позивач вимогав від її сина ОСОБА_2. гроші в сумі 5860 гривень 75 копійок в рахунок завданої матеріальної шкоди.

            Згідно постанови від 16.08.2007 року ДІМ Ізюмського МРВ в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 відмовлено за відсутністю  в його діях складу злочину на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.

            Отже в матеріалах справи немає жодних доказів того, що  письмова розписка відповідача є наслідком карних дій, вчинених позивачем, що підтверджується як постановою про відмову в порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_1 ( ЖРЗПЗ № 3427 від 30.07.2007 р.) так і постановою про відмову в порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_3. ( ЖРЗПС № 3639).

Доказів того, що відповідач повернув борг в сумі 5750 гривень зазначений і розписці матеріали справи не містять, не надано таких доказів ОСОБА_2.  і його представником в судовому засіданні.

            Зібрані в справі докази свідчать про те, що між сторонами був укладений договір позики на суму 5750 гривень.

            Безпідставними є твердження відповідача і його представника про те, що укладений договір позики є безгрошовим, так як відповідач не отримував від позивача грошових сум, а розписку написав під впливом фізичних та психічних дій позивача, оскільки діючим цивільним законодавством позичальник не має права доводити безгрошовність договору, укладеного в письмовій формі, шляхом показань свідків ( ст. 1051 ЦК України).

            Таким чином з відповідача  на користь  позивача підлягає стягненню борг в сумі 5750 гривень.

            У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні  позову 57 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

            Керуючись ст.ст. 1046-1051 ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

            Позовну заяву ОСОБА_1  задовольнити.

            Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 5750 гривень боргу, витрати по сплаті судового збору 87 гривень 50 копійок, а всього 5837 гривень 50 копійок.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд харківської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: