Справа № 22ц-11426/2006р. Головуючий
Категорія - 21 у 1 інстанції - Воловик Н.Ф.
Доповідач - Братіщєва Л. А.
УХВАЛА Іменем України
2006р. вересня 5 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: - судді Неклеси В.І.
суддів: - Братіщєвої Л.А., Митрофанової Л.В.
при секретарі - Кобзєвій К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Суха Балка" та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі, про стягнення заборгованності по щомісячним виплатам шкоди у зв'язку з втратою професіональної працездатності, компенсації за їх несвоєчасну виплату і моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
· позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2;
· представники відповідачей: Слюсарчук Юрій Миколайович, та Мороз Нінель Юріївна,-
Встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачей про стягнення заборгованності по щомісячним виплатам шкоди у зв'язку з втратою професійної працездатності, компенсацію за їх несвоєчасну виплату і моральної шкоди посилаючись на те, що знаходився у трудових відносинах з рудником „Суха Балка", який був , переіменований у відкрите акціонерне товариство „Суха Балка" (далі ВАТ „Суха Балка"), в період з 04.10.1988р. по 29.10.1997р.; з 07.06.2000р. по 31.08.2001р. Працюючи на підприємстві на посадах підземного гірника, підземного кріпильника, отримав професійне захворювання. 4.07.1994р. йому була встановлена 3 група інвалідності і 30% втрати професійної працездатності. Наказом по руднику „Суха Балка" від 06.07.1994р. йому була встановлена щомісячна сума відшкодування збитку здоров'ю у розмірі 734.164крб. (30% від щомісячного заробітку кріпильника). 25.02.1997р. працюючи на посаді стропольщика з ним відбувся нещасний випадок, рішенням МСЕК від 26.12.1997р. було встановлено 10% втрати професійної працездатності по професії стропольщик, наказом по ВАТ „Суха Балка" від 29.01.1998р. була встановлена щоміячна сума відшкодування збитку у розмірі 13.94грн. (10% щомісячного заробіткустропольщика). Проте, протягом всього часу виплати щомісячних сум відшкодування шкоди відповідачем ВАТ „Суха Балка" відповідним чином не проводився, перерахунок щомісячних сум при підвищенні тарифних ставок на ВАТ „Суха Балка" 17.10.2001р. відповідач ВАТ „Суха Балка" провів передачу його особистої справи до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі (далі Фонд Соцстрахування) при цьому не провів перерахунок сум у зв 'язку з підвищенням тарифних ставок на підприємстві, Фонд Соцстрахування на дату передачі особистої справи не встановив реальний розмір відшкодування збитку і з квітня 2001 року по лютий 2004 р. Фонд соцстрахування не виплатив йому 13.842,44грн.
Просив суд стягнути з ВАТ „Суха Балка" суму заборгованості по щомісячним виплатам грошового відшкодування з липня 1994р. по квітень 2001р. у сумі 18.314,06грн. компенсацію за несвоєчасну виплату у розмірі 5.906,21грн. та суму моральної шкоди 14 000грн.
З Фонду соцстрахування просив стягнути за період з 1.04.2001р. по вересень 2003р. 11.541,09грн. заборгованість по щомісячним страховим платежам; 433,78грн. компенсацію за несвоєчасну виплату, суму моральної шкоди у розмірі 5 000грн. Позивач просив стягувати з Фонду соцстрахування, щомісячно по 554,46грн. починаючи з 01.10.2003р.
Рішенням суду від 06 квітня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачей було відмовлено повністю в зв "язку зі спливом позовної давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, просить ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав в квітні 2000 року, однак, у позивача фактично не було можливості встановити у 2000 році, що його права порушуються, оскільки ВАТ „Суха Балка" при проведенні кожної щомісячної виплати не надавало позивачу будь-якого документу який би містив розрахунок щомісячної виплати. Фактично позивачем було встановлено, що його права порушуються тільки після звернення в суд з попереднім позовом 13.08.2003р., та витребування документів від ВАТ „Суха Балка" вже в ході судового розгляду справи.
В апеляційній скарзі позивач знову привів підстави для задоволення позовних вимог вказаних в позовній заяві.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог в зв"язку зі спливом позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про порушення свого права в квітні 2000 року, але до суду вперше з позовною заявою звернувся лише у серпні 2003 року і з часу коли позивач дізнався про порушення свого права і до моменту, коли він вперше звернувся з позовом до суду для захисту свого порушеного права минуло більше трьох років.
Але, з таким висновком погодитись неможливо, так як він зроблений на неповно досліджених обставинах по справі. Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що згідно п.41 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.
А згідно роз"яснень Верховного Суду України у пункті 22 Постанови Пленуму від 27.03.1992р. № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що виплати призначені, але своєчасно одержані потерпілим, або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом, або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Однак, всупереч зазначеного, суд необгрунтовано застосував при розгляді цієї справи, відносно продовжуваних правовідносин строк позовної давності.
Суд не звернув уваги на те, що позивачем заявлено вимоги на лише щодо стягнення заборгованності до часу звернення з позовом, але і щодо подальшого періоду.
Всупереч п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976р. № 11 „Про судове рішення", який вказує на те, що мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів....і встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в задоволенні позову з цих підстав крім випадків коли позов не доведений, але суд першої інстанції не з"ясував всі обставини по справі, не встановив чи обгрунтовані вимоги позивача, щодо встановлення нових розмірів сум відшкодування втраченого заробітку.
Встановивши, що позивачем заявлені вимоги за строк, що перевищує строк позовної давності, суду необхідно було вирішити питання про обгрунтованість його вимог за час, що не перевищує три роки, до дня звернення з позовом до суду, а також вирішити питання, щодо розміру страхових виплат, які підлягають стягненню з Фонду соціального страхування на подальший період.
Оскільки суд розглянув не всі вимоги позивача і цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення, колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення суду з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 06 квітня 2006 року скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.