У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 27 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від              10 травня 2005 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

- за ч.1 ст.122 КК України на 3 роки обмеження волі;

- за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі.

            На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 1129 грн. 71 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3, а також із кожного по 2153 грн. 86 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 і по 18 грн.36 коп. судових витрат.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого касаційна скарга та касаційне подання не подані.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 17.08.2004 року, близько 22 год., за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1 побили потерпілого ОСОБА_3, спричинивши середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження.

Після цього ОСОБА_1.,  знаходячись в кухні даної квартири, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 знепритомнів, облив його спиртними напоями та з метою залякування, діючи способом, що має характер мучення, підпалив одяг ОСОБА_3,  внаслідок чого йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. стверджує, що в стані алкогольного сп'яніння не перебував, злочину, передбаченого ст.121 КК України, він не вчиняв, а середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження спричиненні  ним потерпілому при самообороні. Також посилається на те, що суд недостатньо врахував пом'якшуючі покарання обставини і призначив йому надто суворе покарання. Просить вирок змінити, призначити  йому більш м'яке покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи засудженого ОСОБА_1, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи ОСОБА_1 про те, що в стані алкогольного сп'яніння при вчиненні злочинів він не перебував, злочину, передбаченого ст.121 КК України не вчиняв, а середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження спричиненні  ним при самообороні, належним чином перевірялись судом та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і є способом уникнути відповідальності за вчиненні злочини.

Зазначені твердження ОСОБА_1 спростовані дослідженими  судом  доказами, а саме: показаннями самого ОСОБА_1, який на досудовому слідстві не заперечував, що він разом з ОСОБА_2 бив потерпілого ОСОБА_3, спричиняючи йому тілесні ушкодження, а коли ОСОБА_2 перебував зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 у іншій кімнаті квартири потерпілого, він навмисно підпалив одяг на потерпілому ОСОБА_3, який лежав на підлозі, з метою його залякування.  Аналогічні показання на досудовому слідстві давали засуджений ОСОБА_2, свідок ОСОБА_4, у тому числі при проведенні очних ставок. Ці їх показання  узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, з показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5, з даними протоколів відтворення обстановки і обставин події, огляду речових доказів,  з висновками судово-медичної, товарознавчої експертиз.

               Всебічно дослідивши та оцінивши всі докази у сукупності, суд правильно кваліфікував  дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.122, ч.2 ст.121 КК України, і підстав для їх перекваліфікації на будь-яку іншу статтю  КК України не встановлено.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, по справі не допущено. 

Твердження  ОСОБА_1 про недостатнє врахування судом пом'якшуючих  покарання обставин необґрунтовані, оскільки покарання  за більш тяжкий злочин -  за ч.2 ст.121 КК України призначено із застосуванням ст.69 КК України. Дане покарання призначено з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого ОСОБА_1, який характеризується позитивно, раніше не судимий, частково визнав свою вину, має на утриманні хвору співмешканку та неповнолітню дитину. Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для  його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення ОСОБА_1 призначеного судом покарання не встановлено.

            Враховуючи викладене, колегія  суддів не знаходить підстав  для призначення справи до розгляду з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394КПК України, колегія суддів

               у х в а л и л а:

відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.

Судді: