У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого - судді |
Пошви Б.М., |
|
суддів |
Кліменко М.Р., Нікітіна Ю.І. |
розглянула в судовому засіданні 27 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 14 січня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2005 року.
Цим вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого:
- 28.11.1983 року за ст.19, ч.3 ст.142, ст.19, ст.93 п.а, ст.42 КК України на 3 роки позбавлення волі;
-30.07.1986 року за ч.3 ст.101, ст.43 КК України на 8 років 3 місяці позбавлення волі;
- 08.04.1987 року за ч.3 ст.102, ст.43 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі,
- 15.10.1992 року за ч.3 ст.142, ч.1 ст.222 КК України на 11 років позбавлення волі; звільненого 16.01.2003 року по відбуттю строку покарання,
- за ч.4 ст.189 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно 75 грн. матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3, 150 грн. матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_4, а також з ОСОБА_1 - 250 грн., а з ОСОБА_2 - 150 грн. моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 та ОСОБА_5, щодо яких касаційні скарги та касаційне подання не подані.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він в період з 22.06.2004 року до 02.07.2004 року організував злочинну групу, ставши її лідером та втягнувши до її складу ОСОБА_2 і невстановлену досудовим слідством особу, з якими вони вчинили злочини за таких обставин.
23.06.2004 року, близько 6 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на автостоянці біля торгівельного центра “ІНФОРМАЦІЯ_2” по автотрасі Харків - Сімферополь примітив автомобіль “ІНФОРМАЦІЯ_3”, державний номер НОМЕР_1, завантажений вугіллям, під керуванням ОСОБА_6, і вибрав його об'єктом посягання злочинної групи. На ділянці дороги між м.Джанкой і с.Новостепне Джанкойського району, перекривши цьому автомобілю дорогу автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_4, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, вони змусили водія ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 з'їхати на узбіччя, після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена досудовим слідством особа вимагали від ОСОБА_6 гроші за проїзд територією Автономної Республіки Крим і за торгівлю на її території, супроводжуючи свої вимоги погрозою фізичної розправи та знищенням його автомобіля. Оскільки ОСОБА_6 грошей при собі не мав, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена досудовим слідством особа висловили вимогу про передачу їм грошей у майбутньому.
25.06.2004 року, близько 17 год., ОСОБА_1, перебуваючи на автостоянці біля торгівельного центра “ІНФОРМАЦІЯ_2”, примітив автомобіль “ІНФОРМАЦІЯ_3”, державний номер НОМЕР_3, завантажений вугіллям, під керуванням ОСОБА_3 та вибрав його об'єктом посягання злочинної групи і надав вказівку ОСОБА_2, який керував автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_4, державний номерНОМЕР_2, слідувати за ним. На авто-заправці “Лукойл”, що знаходиться на перехресті доріг Харків-Сімферополь-Керч, де ОСОБА_3 зупинив свій автомобіль, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим слідством особа, підійшовши до ОСОБА_3 та інших невстановлених слідством водіїв, неодноразово висловлювали вимогу про передачу їм грошей у сумі 150 грн. з кожного автомобіля за проїзд територією Автономної Республіки Крим і торгівлю на її території, супроводжуючи свої вимоги погрозою фізичної розправи та знищенням в дорозі їх автомобілів, в тому числі і автомобіля ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_2 неодноразово виходив зі свого автомобіля та вимогав прискорити передачу грошей. Згодом, узгодивши з ОСОБА_2 свої вимоги, ОСОБА_1 зменшив суму до 75 грн. з кожного автомобіля. ОСОБА_3 та інша невстановлена слідством особа, сприймаючи погрози про знищення їх автомобілів реально, передали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 150 грн.
В період з 27.06.2004 року до 28.06.2004 року, близько 10 год., ОСОБА_1, перебуваючи на автотрасі Джанкой-Феодосія в районі перехрестя доріг на с.Табачне, примітив автомобіль “ІНФОРМАЦІЯ_3”, державний номер НОМЕР_4, завантажений вугіллям, під керуванням ОСОБА_4, та вибрав його об'єктом посягання злочинної групи і надав вказівку ОСОБА_2, який керував автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_4, державний номерНОМЕР_2, протягом 5 км. слідувати за ним, після чого вимусили ОСОБА_4 зупинитись. Невстановлена досудовим слідством особа, яка входила в склад організованої групи, сіла в кабіну автомобіля ОСОБА_4 і висловила вимогу про передачу 250 грн. за проїзд територією Автономної Республіки Крим і торгівлю на її території, і ОСОБА_4, побоюючись за своє життя, погодився ввечері виконати ці вимоги. Ввечері цього ж дня в Білогірського районі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена досудовим слідством особа знову під'їхали до ОСОБА_4, який зупинився на нічліг, і вимагали гроші. Побоюючись спричинення йому тілесних ушкоджень або пошкодження чи знищення його автомобіля, ОСОБА_4 передав ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановленій досудовим слідством особі 150 грн.
02.07.2004 року, близько 20 год. 45 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на автостоянці біля торгівельного центра “ІНФОРМАЦІЯ_2”, примітив автомобіль “ІНФОРМАЦІЯ_3”, державний номер 033-28 ЕА, завантажений вугіллям, під керуванням ОСОБА_7 та вибрав його об'єктом посягання і надав вказівку ОСОБА_2 на автомобілі слідувати за ним. ОСОБА_2 переслідував автомобіль “ІНФОРМАЦІЯ_3” під керуванням ОСОБА_7, а в районі с.Побєдне Джанкойського району, обігнавши його, змусив зупинитись на узбіччі. Тоді ОСОБА_1 сів в автомобіль ОСОБА_7 та висловив вимогу про передачу грошей за проїзд територією Автономної Республіки Крим і торгівлю на її території, при цьому ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підійшовши до автомобіля ОСОБА_7, висловив вимогу потерпілому про прискорення передачі грошей. ОСОБА_7, побоюючись спричинення йому шкоди, передав їм 120 грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2005 року вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної республіки Крим від 14 січня 2005 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залишено без зміни, а їх апеляції - без задоволення.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що досудове та судове слідство проведено неповно та необ'єктивно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, певні слідчі дії проведені не уповноваженою особою; також зазначає про недоведеність наявності організованої групи та його винуватості у вчиненні злочину щодо ОСОБА_4 та посилається на неправильне вирішення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_3 З огляду на ці доводи, просить перекваліфікувати його дії з ч.4 ст.189 КК України на ч.2 ст.189 КК України і призначити покарання в межах санкції цієї статті.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи ОСОБА_1 про те, що злочини були вчинені не в складі організованої групи, а за попередньою змовою групою осіб, та про недоведеність його винуватості у вчиненні злочину щодо ОСОБА_4 і про провокацію злочину по епізоду вимагання майна у ОСОБА_7, належним чином перевірялись судом першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано визнані такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і є способом уникнути відповідальності за вчинені злочини, а висновки суду з цих питань, з якими погоджується колегія суддів, належним чином мотивовані.
Зазначені твердження ОСОБА_1 спростовані дослідженими судом доказами, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, у тому числі при проведенні очних ставок. Ці їх показання узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, з показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, із даними протоколів пред'явлення осіб для впізнання, огляду місця події та огляду речових доказів по справі.
Зокрема, цими доказами підтверджується, що злочини були вчинені ОСОБА_1 у складі організованої групи, яка повністю відповідає ознакам, викладеним у ч. 3 ст. 28 КК України.
Зазначені вище докази були отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Повно та всебічно дослідивши докази по справі в їх сукупності, давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 по всіх епізодах пред'явленого йому обвинувачення і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.4 ст.189 КК України, як вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілими, пошкодження чи знищення їхнього майна, вчинену повторно, у складі організованої групи. Підстав для їх перекваліфікації на ч.2 ст.189 КК України не встановлено.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі й при проведенні досудового слідства, які тягнуть скасування судових рішень, по справі не допущено.
Цивільний позов ОСОБА_3 як в частині стягнення матеріальної шкоди на суму 75 грн., так і в частині стягнення з ОСОБА_1 250 грн. моральної шкоди розглянуто відповідно до вимог цивільного та цивільно-процесуального законодавства. Підстав вважати незаконним прийняте рішення за цим цивільним позовом немає.
Покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, призначено ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 КК України.
Враховуючи викладене, при перевірці даної справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_1 у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.
Судді: