Справа № 2-5919/11

Провадження № 2/426/1530/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.06.2012 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Бабаніної В.А.

При секретарі Нагаєвій Н.О.

З участю представника позивача ОСОБА_1,відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа Перша Нікопольська державна нотаріальна контора про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку і земельної ділянки.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права на спадщину, вселення у житловий будинок та усунення перешкод у користуванні жилим будинком.

Встановив:

ОСОБА_4 звернувся з позовом у якому просить визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Нікополі.

Посилається на те, що з 1997 року став проживати однією сім'єю з ОСОБА_5 Спочатку жили у його батьків по АДРЕСА_2 , потім винайняли будинок по АДРЕСА_3 де проживали з лютого 2000 по листопад 2002 року. З листопада 2002 року по лютий 2003 року переїхали жити до його батьків по АДРЕСА_4

В грудні місяці 2003 року вони вирішили купити будинок. За період спільного життя працювали , відкладали гроші для покупки будинку. 16 січня 2004 року вони з ОСОБА_5 на спільні гроші придбали житловий будинок АДРЕСА_1 у м. Нікополі. Договір купівлі-продажу оформлений на ОСОБА_5 З моменту придбання будинку вселились в нього, постійно проживали там. Він приймав участь у витратах по оплаті комунальних послуг і крім того, ним у будинку був зроблений ремонт.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла. Єдиний спадкоємець-її мати ОСОБА_2 вимагає, щоб він виселився з будинку. Позивач вважає, що відповідно до ст.74 СК України йому належить Ѕ частина спірного будинку.

ОСОБА_2 позов не визнала і звернулась з зустрічною позовною заявою, яку підтримала у судовому засіданні і вказує, що зі смертю її доньки ОСОБА_5 відкрилася спадщина яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 За життя донька заповіту не складала. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є вона -ОСОБА_2

В установлений закон строк вона звернулась з заявою про прийняття спадщини до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину по тій причині, що на вказаний житловий будинок АДРЕСА_1 Дніпропетровської області накладений арешт судом, за заявою відповідача ОСОБА_4 який звернувся до суду з позовною заявою про вигнання за ним права власності на 1\2 частину вказаного спірного будинку.

ОСОБА_4 навмисно приховує той факт, що даний спірний будинок був придбаний нею для доньки. Гроші на придбання будинку вона позичила у свого брата ОСОБА_6, сама повертала борг.

Донька зі ОСОБА_4 проживали без реєстрації шлюбу. Як такої сім'ї у них не було. Він ніде не працював , випивав, у його батьків свого житла не було, винаймали будинки, вона піде до них, він її поб'є і вона приходила жить додому.

Після того, як вона купила доньці будинок, ОСОБА_4 поселився знею в будинку, але не був зареєстрований там, так як донька не давала згоди на його реєстрацію в будинку.

Після смерті доньки, ОСОБА_4 замінив замки в дверях будинку перешкоджає їй користуватися житловим будинком та земельною ділянкою. Неодноразово вона пропонувала відповідачу висилитися з будинку але він не реагує на її пропозиції.

ОСОБА_2 прсить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, Дніпропетровської області.в порядку спадкування за законом, який належав ОСОБА_5.

Вселити її у житловий будинок АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1, в місті Нікополі, Дніпропетровської області.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

На підтвердження своїх доказів, що він та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю, мали спільний побут та обов'язки. ОСОБА_4 надав: довідку, підписану головою квартального комітету №26 м. Нікополя в якій вказано, що ОСОБА_4 проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_3 з лютого 2000 року по листопад 2002 року без реєстрації , в цивільному шлюбі і вели спільне господарство, мали спільне майно (а.с.8). Довідка не може бути прийнята як доказ, тому що голова квартального комітету надає довідку про проживання на підставі запису у домовій книзі, а якщо особа не зареєстрована, то в кварталному комітеті немає відомостей про її проживання, тим більше про спільне майно та ведення спільного господарства..

Позивач також надав, як доказ, письмові пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які , кожна окремо, підтверджують , що ОСОБА_4 дійсно проживав за адресою АДРЕСА_1 в період з січня 2004 по травень 2008 року , де на даний момент і проживає. З дружиною ОСОБА_5вів спільне господарство і мав з нею спільне майно. Підписи завірені головою квартального комітету № 37 ( а.с.8-9).Очевидно, що всі три докази записані під диктовку. Суд не може прийняти як доказ пояснення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 оскільки вони не були допитані у судовому засіданні за правилами ст. 180 ЦПК України.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що зі слів матері ОСОБА_4 знає, що він з ОСОБА_5 проживав однією сім'єю і вів спільне господарство. Свідок ОСОБА_10 пояснила, що знає ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з 2003 року, коли вона з ними познайомилась то проживали вони у батьків ОСОБА_5 . Грошей на покупку будинку у них не було, позичили у дяді ОСОБА_5. Про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 жили у матері ОСОБА_11 не говорить ОСОБА_4 і заперечує ОСОБА_2 В той же час її показання спростовують вказане ОСОБА_4 у позові, що гроші на придбання будинку вони зібрали зі своєї праці, за період спільного проживання, свідок підтверджує показання ОСОБА_2 що вона позичила гроші у свого брата, щоб купити будинок для доньки.

Інших доказів,того, що він проживав однією сім'ю з ОСОБА_5до січня 2004 року і будинок придбаний ОСОБА_516 січня 2004 року по договору купівлі-продажу, за їх спільні гроші і є їх спільною сумісною власністю, позивач не надав. В будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не зареєстрований і зареєстрованим не був, про що відомо зі пояснень його представника. Представник Позивача підтвердив, що ОСОБА_4 ніде не працював, а його пояснення, що він з ОСОБА_5 займався вирощуванням і продажею овощів, нічим не підтверджено, так як до придбання ОСОБА_5 спірного будинку з земельною ділянкою, нічим не доказано, що вони користувались якоюсь земельною ділянкою на якій вирощували овочі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснил, що з ОСОБА_5 працювали разом операторами в котельні, знає і її матір -ОСОБА_2, так як раніше вона теж там працювала оператором. Саме вона, довідавшись, що продається будинок по АДРЕСА_1 сказала про це ОСОБА_2, так як знала, що та хоче купити будинок для ОСОБА_5. З нею вони ходили дивитись будинок, домовились з власницею про ціну і про купівлю будинку. ОСОБА_2 сказала, що грошей допозиче у родичів. Зі ОСОБА_4 ОСОБА_5 жили дуже погано, він її бив, на роботу приходила зі слідами побоїв, йшла від нього і жила у матері. Їй відомо зі слів ОСОБА_5, що ОСОБА_4 ніде не працював.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що взимку 2004 року позичив своїй сестрі ОСОБА_2 1600 доларів США для покупки будинку для доньки ОСОБА_5. Гроші повертала йому сестра.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_2 є спадкоємицею першої черги після смерті своєї доньки ОСОБА_5 Спадок вона прийняла, відповідно до ст.1268 ЦК , подавши заяву в нотаріальну контору у встановлений законом час, інших спадкоємців не виявлено, що підтверджено копією спадкової справи, надісланої суду Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою. Нотаріус відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадок у зв'язку з розглядом у суді позова ОСОБА_13, тому позовні вимоги ОСОБА_2.в частині визнання за нею права власності на спадковий будинок підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ст. 383 ЦК власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, тому підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про вселення її у будинок.

Щодо виселення ОСОБА_4 з будинку, то позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_4 був вселений з дозволу власника будинку ОСОБА_5 Позивач не вказала підстав виселення його з будинку,передбачених житловим кодексом.

Керуючись ст. 10,11,212-215,218 ЦПК України, суд

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 у м. Нікополі Дніпропетровської області.

Вселити ОСОБА_2 в будинок АДРЕСА_1 в м. Нікополі.

В іншому відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: В. А. Бабаніна