Судове рішення #233416
Справа № 22-1349ас

Справа № 22-1349ас                     Головуючий 1 інстанції Переверзєва Л.І.

Категорія І 2                                       Доповідач Ювченко Л.П.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П. Суддів: Азевич В.Б.,Лук"янової С.В. При секретарі:Баранові В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Прокурора Ворошилівського району м.Донецька в інтересах ОСОБА_1та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ворошилівського районного суду м.Донецька від 27 червня 2006 року по справі за позовом Прокурора Ворошилівського району м.Донецька в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Донецької міської ради,про визнання незаконним та скасування рішення,стягнення моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення по справі,перевіривши матеріали справи,суд апеляційної інстанції,-

ВСТАНОВИВ:

До апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга прокурора Ворошилівського району м.Донецька та ОСОБА_1 на постанову Ворошилівського районного суду м.Донецька від 27 червня 2006 року,якою відмовлено в позові прокурора в інтересах ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень Виконавчого комітету Донецької міської ради та стягнення моральної шкоди.

В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постанови Ворошилівського районного суду м.Донецька від 27 червня 2006 року та ухвалення нового рішення,яким задовольнити вимоги прокурора. Суд апеляційної інстанції вважаєдцо апеляційна скарга не підлягає задоволенню.Суд першої інстанції всебічно і повно з"ясував обставини справи,постановив обґрунтоване рішення.

Постановляючи рішення,суд першої інстанції встановив,що прокурором Ворошилівського району м.Донецька оскаржуються рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 15.06.05р. № НОМЕР_1, яким ОСОБА_2 дозволено . переобладнання та перепланування АДРЕСА_1 в м.Донецьку, під центр краси та здоров"я з адміністративним приміщенням /офісом/,з  обладнанням окремого входу з прибудовою відкритого ґанку зі східцями та про надання земельної ділянки в оренду під прибудований відкритий ґанок зі східцями та рішення від 21.12,2005р. №НОМЕР_2,яким внесено зміни та доповнення до рішення виконкому міської ради від 15.06.2005р. №НОМЕР_1. Слова " з адміністративним приміщенням /офісом/" замінено на слова „і стоматологічного кабінету" в відповідних відмінках".А також передбачено облаштування окремого випуску побутової каналізації для відводу стоків від технічного спорядження.

При цьому ОСОБА_1та члени його сім"ї,які проживають в АДРЕСА_1 в м.Донецьку , проти перепланування вказаного жилого приміщення заперечували і згоди на вчинення зазначених дій не дали.

 

В позові вказано,що відповідно до вимог ст.382 ЦК України власникам квартир у дво-або багатоквартирному будинку належать на праві спільної сумісної , власності, зокрема приміщення загального користування,опорні конструкції будинку.механічне,електричне,сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині. квартири,яке обслуговує більше однієї квартири.Відповідно до вимог ст.369 ЦК України розпорядження майном,що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників .Прокурор вважає,що в зв"язку з відсутністю згоди ОСОБА_1,рішення виконавчого комітету Донецької міської ради порушують його права, а тому акти органів місцевого самоврядування,які не відповідають законові та порушують права власника визнаються судом незаконними та скасовуються.

Прокурор просив визнати незаконними та скасувати вказані рішення Донецької міської ради від 15.06.2005року №НОМЕР_1 та визнати незаконним і скасувати рішення Донецької міської ради від 21.12.2005р. №НОМЕР_2 про внесення змін та доповнень до рішення виконкому міської ради від 15.06.2005р. №НОМЕР_1

Відмовляючи в позові прокурора,суд першої інстанції виходив з того,що рішенням Ворошилівської районної в місті Донецьку Ради за № НОМЕР_3 від 9 квітня 2003 року було затверджено акт технічної комісії про визнання квартири 1 АДРЕСА_1 в м.Донецьку непридатною для проживання.Необхідність прийняття такого  рішення була викликана неможливістю проживання ОСОБА_2 в квартирі не придатній для проживання.

Право Ворошилівського РВК на прийняття таких рішень делеговане рішенням міськради від 25.09.98р. №НОМЕР_4 .Вказана квартира була переведена в не жиле приміщення на підставі рішення РВК від 15.06.2005р. №НОМЕР_1 відповідно до розпорядження міськвиконкому від 17.04.97р. №НОМЕР_5.а.с.51.

В зв"язку з тим,що ОСОБА_1 відмовлявся дати згоду.про перевід жилого приміщення в нежиледо ОСОБА_2 звернулась до міського голови з заявою про вирішення цього питання.Створеною комісією було встановленого права ОСОБА_1 не порушуються,а його відмова в наданні згоди про перевід жилого приміщення в нежиле є необґрунтованою.В зв"язку з тим.що порушувались права ОСОБА_2діередбачені ст.319 ЦК України,то були прийняті оспорювані рішення.

Ст.319ЦКУ країни            передбачає           право           власника

володіти,користуватись,розпоряджатись майном на власний розсуд.При цьому власник ие може використовувати право власності на шкоду правам,свободам та гідності громадян,інтересам суспільства,погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора Ворошилівського району та ОСОБА_1 і дійшов обґрунтованого висновку,що з боку відповідача та ОСОБА_2відсутні незаконні чи протиправні дії,які б обмежували право власності ОСОБА_1,чи ущемляли його інтереси .

Судом встановленого будівельні роботи ОСОБА_2 проводяться на підставі дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Донецька,відповідно до затвердженого проекту,з дотриманням санітарних,будівельних та технічних правил.При цьому ОСОБА_2 виконує роботи по благоустрою АДРЕСА_1 і прилеглої території.Права власників квартир і правила експлуатації будинку не порушуються.Проект перевірений Донецькою обласною службою Української державної інвестиційної експертизи а.с.61.

Відповідно    до    технічного   висновку       АОЗТ       Проектно-внробничого підприємства Донбасреконструкція жилого АДРЕСА_1 в м.Донецьку,розбірка підвіконної частини в торцевій самонесучій стіні для влаштування дверного   пройому   не   погіршила  несучу   здатність   будівлі   і   не   потягла  деформацію . конструкцій.

Ст.393 ЦК України,передбачає визнання незаконним правового' акту,що порушує право власності,але заявляючи позов,прокурор Ворошилівського району

м.Донецька не вказав,в чому виражається порушення прав власника ОСОБА_1 ОСОБА_1 також не надав доказів про порушення його прав власникаЗа таких обставин відсутні підстави для задоволення позову. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те,що йому спричинена матеріальна і моральна шкода діями виконавчого t комітету Донецької міської ради не підтверджені доказами по справі.

Судом   правильно    встановлені   обставини    справи,постанова ухвалена  з   додержанням   норм   матеріального   і   процесуального   права.Підстав  для  її-скасування не встановлено. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

Рішення  постановлено  відповідно  до  вимог  ст.393,  319  ЦК України, ст.26530,3акону України „Про місцеве самоврядування в Україні". Керуючись ст.ст.198, 200,205,206 КАС України,суд апеляційної інстанції,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Ворошилівського району м.Донецька та ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Ворошилівського районного суду м.Донецька від 27 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала    може     бути     оскаржена    протягом     місяця     до     Вищого адміністративного суду України.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація