АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1240/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Скляренко В.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Храпко В. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоХрапка В.Д.

суддівНовікова О.М., Вініченка Б.Б,

при секретаріПоповій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2009 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явив позов до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначав, що 13.09.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 був вкладений кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 70 400 доларів США зі сплатою 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.09.2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 13.09.2007 року був укладений договір іпотеки, відповідно умов якого відповідачі передали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Але ОСОБА_6 не виконує умови кредитного договору і має заборгованість станом на 12.02.2009 року 63 605,19 доларів США, яка складається із 60306, 91 доларів США, заборгованості за кредитом; 2 665,95 доларів США заборгованості по процентам; 512 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 120 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. З таких підстав позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13.09.2007 року в розмірі 63 605,19 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідачів договору купівлі - продажу будь-яким способом з особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень. необхідних для здійснення продажу. Виселити громадян, які зареєстровані і проживають в квартирі АДРЕСА_2 в м. Черкаси зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м. Черкаси.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині звернення на предмет іпотеки підтримав, від позовних вимог в частині виселення громадян, які зареєстровані і проживають в квартирі АДРЕСА_2 в м. Черкаси зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м. Черкаси відмовився.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 лютого 2011 року позов задоволено. Ухвалено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за Кредитним договором від 13.09.2007 року в розмірі 63 605,19 доларів США , що за офіційним курсом НБУ станом на 12.02.2009 року становить 489 759 грн. 96 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 13.09.2007 року, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,1 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_7 та ОСОБА_10

Ухвалено встановити спосіб реалізації - шляхом продажу квартири ПАТ КБ «ПриватБанк» з складенням від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_10 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності. Початкову ціну квартири АДРЕСА_1 для подальшої реалізації визначити - 345 000 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1 730 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять рішення суду скасувати, вважаючи його необґрунтованим, неправомірним та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права..

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обов*язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 589 ЦК України та ст.20 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2654-ХП «Про заставу» установлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов*язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов*язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України від 5 червня 2003 року №898-1У «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов*язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов*язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст.35 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення основного зобов*язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов*язань, вимога про виконання порушеного зобов*язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.12 зазначеного Закону в разі порушення іпотекодавцем обов*язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов*язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення про предмет іпотеки.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 вересня 2007р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк зобов*язувався надати кредит у розмірі 70400 доларів США, а відповідач зобов*язувався повернути кредит і відсотки за користування кредитом.

У забезпечення вказаного зобов*язання між банком та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 13 вересня 2007р. було укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку було передано трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Відповідач ОСОБА_6 належним чином не виконував умови договору і на 12.02.2009р. має заборгованість 63605,19 доларів США. Сума боргу в апеляційній скарзі не оспорюється.

В квартирі яка надана в іпотеку також зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_11, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 30 березня 2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі постанова Пленуму); роз*яснив, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001р. №2402-111 «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов*язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов*язання.

У зв*язку з наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди опіки і піклування.

Поскільки дитина народилася після укладення договору іпотеки , то інтереси малолітньої дитини при укладенні договору не були порушені.

В п.37 постанови Пленуму також роз*яснено, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов*язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Тому недотримання цих вимог Закону не було перешкодою для звернення позивача до суду.

Також в п.42 постанови Пленуму роз*яснено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов*язковому порядку має зазначатися: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Резолютивна частина рішення в основному відповідає вищевикладеним вимогам. Відсутність у рішенні всіх складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки можливо виправити шляхом ухвалення додаткового рішення на підставі ст.220 ЦПК України.

Передача коштів, отриманих у кредит, іншим особам не впливає на дані правовідносини.

Ухвалою суду від 15 лютого 2011 року позовна заява в частині виселення відповідачів залишена без розгляду.

Вказана ухвала сторонами не оспорюється.

Тому не підлягає до задоволення і апеляційна скарга і в частині порушення позивачем вимог про виселення відповідачів.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 лютого 2011р. відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :