ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
Іменем України
12.06.2012Справа №5002-18/1088-2012
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІДА" (73000, м. Херсон, вул. Петренка, 35/1)
До відповідача - Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (97416, м. Євпаторія, пл. Моряків, 1)
про стягнення 408 840,36 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - ОСОБА_1 - представник, довіреність від 28.05.2012 р.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІДА"- позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»- відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за договором - 370 047,79 грн., 3% річних в сумі 7542,89 грн., суму індексу інфляції - 1480,19 грн. та пеню в сумі 37 243,02 грн., а всього 416 317,35 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 25.03.2011 року між ТОВ «ІРІДА» та ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» було укладено договір №24, згідно якого позивач зобов'язався виключно відповідачу надати судно (фрахт) для надання послуг з гідромеханізованого переміщення та перевезення піску у акваторії озера Донузлав.
Згідно п.п. 3.4 вищезгаданого договору послуги сплачуються замовником протягом трьох банківських днів із моменту підписання актів виконаних робіт. Однак, ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих у липні 2011 року послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та по сьогоднішній день має заборгованість у сумі 370 047,79 грн.
У судовому засіданні 17.04.2012 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
У судовому засіданні 03.05.2012 представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за договором - 370 047,79 грн., три проценти річних в сумі 7542,89 грн., суму індексу інфляції - 2963,84 грн. та пеню в сумі 28285,84 грн., а всього 408840,36 грн.
Суд прийняв таку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРІДА» про уточнення позовних вимог до свого розгляду.
У судове засідання 29.05.2012 з'явився представник відповідача та заявив клопотання в порядку частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду спору, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду спору та задовольнив клопотання відповідача.
У судові засідання 29.05.2012 року та 12.06.2012 року представник позивача не з'явився, направивши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Враховуючи, що явка у судове засідання є правом позивача, а не його обов'язком, яким позивач не скористувався, суд вважає можливим розглянути дану справу по суті за відсутністю представника позивача, враховуючи, що матеріали справи в повному обсязі характеризують правовідносини сторін, а також те, що строк розгляду даної справи, встановлений ст. 69 ГПК України, вже закінчується.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
В С Т А Н О В И В :
25.03.2011 року між ТОВ «ІРІДА» та ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» було укладено договір № 24, згідно п.1.1 якого позивач зобов'язався виключно відповідачу надати судно (фрахт) для надання послуг з гідромеханизованого переміщення та перевезення піску у акваторії озера Донузлав.
Статтею 901 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно пункту 3.4 вищевказаного договору № 24 послуги сплачуються замовником протягом трьох банківських днів із моменту підписання актів виконаних робіт.
Як свідчать надані позивачем до матеріалів справи документи, між сторонами на виконання умов договору № 24 від 25 березня 2011 року були складені та підписані наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг):
- акт №ОУ-0000042 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.06.11р. на суму 24671,00 грн. з урахуванням ПДВ (частково сплачено - борг 14425,79 грн.);
- акт №ОУ-0000045 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.07.11 р. на суму 29288,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №ОУ-0000046 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.07.11р. на суму 29248,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №0У-0000047 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.07.11р. на суму 31252,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №ОУ-0000048 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.07.11р. на суму 30234,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №ОУ-0000049 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.07.11р. на суму
29452,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №0У-0000050 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.07.11р. на суму 29016,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №0У-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.07.11р. на суму 29020,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №ОУ-0000052 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.07.11р. на суму 29394,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №0У-0000053 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.07.11р. на суму 27824,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №ОУ-0000054 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.11р. на суму 30564,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №ОУ-0000055 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.11р. на суму
30272,00 грн. з урахуванням ПДВ;
- акт №ОУ-0000056 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.07.11р. на суму 30058,00 грн. з урахуванням ПДВ.
А, всього: за липень (14425,79 + 29288,00 + 29248,00 + 31252,00 + 30234,00 +29452,00 + 29016,00 + 29020,00 + 29394,00 + 27824,00 + 30564,00 + 30272,00 + 30058,00) на загальну суму 370 047, 79 грн.
Однак, ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому у липні 2011 року послуг з боку позивача за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та має заборгованість у сумі 370 047,79 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, майново - господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що такий Договір № 24 від 25.03.2011 року до теперішнього дня є дійсним, то його умови є обов'язковими для виконання його учасниками.
Виходячи з того, що матеріалами справи підтверджується сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 370 047,79 грн., а відповідач зі свого боку не надав суду доказів повної або часткової сплати такої заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІРІДА» у частині стягнення 370 047,79 грн. є обґрунтованими, а тому судом визнаються такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача (з врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 03.05.2012 року) суму пені у розмірі 28285, 84 грн., 3% річних - 7542, 89 грн. та суму інфляції - 2963. 84грн.
Розглянувши такі позовні вимоги, суд зазначає наступне:
у відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.
Згідно пункту 3.4 Договору № 24 від 25.03.2011 року послуги сплачуються у банк Судовласника на підставі рахунків виконавця та акту виконаних робіт на протязі 3-х банківських днів с моменту підписання актів виконаних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт між сторонами були підписані у період часу з 04.07.2011 року по 18.07.2011 року, останній акт виконаних робіт між сторонами був підписаний 18.07.2011 року.
Перевіривши надані позивачем розрахунки вищезазначених сум, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано та правомірно нарахував та просить суд стягнути на користь позивача 3% річних - 7542, 89 грн. за період з 22.07.2011 по 26.03.2012 та суму інфляції - 2963, 84грн. за період з серпня 2011 року по лютий 2012 року.
Тому 3% річних - 7542, 89 грн. та сума інфляції - 2963, 84грн. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 28285, 84 грн. за період з 26.09.2011 року по 26.03.2012 року.
Розглянувши таку позовну вимогу, суд зазначає наступне:
згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Поняття пені та штрафу передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.
Згідно п. 5.1 договору № 24 від 25.03.2011 року сторонами було передбачено, що у випадку прострочки замовником оплати вартості послуг більш ніж на 14 календарних днів замовник сплачує судновласнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Враховуючи умови договору № 24 від 25.03.2011 року та норми чинного законодавства, суд, перевіривши розрахунок позивача відносно нарахування пені у розмірі 28285, 84 грн. за період з 26.09.2011 року по 26.03.2012 року, погоджується з таким розрахунком та вважає його вірним та обгрунтованим, а тому позовна вимога позивача про стягнення пені у розмірі 28285, 84 грн. також підлягає задоволенню.
Судові витрати у порядку ст. 44, 49 ГПК України суд відносить на відповідача, при цьому суд зауважує наступне:
Позивачем був поданий позов про стягнення суми у розмірі 416 317, 35 грн. ; у процесі розгляду даної справи судом до свого розгляду була прийнята заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за договором - 370 047,79 грн., 3% річних в сумі 7542,89 грн., суму індексу інфляції - 2963,84 грн. та пеню в сумі 28285,84 грн., а всього 408840,36 грн. , тобто фактично сума позовних вимог позивачем була зменшена.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог.
Виходячи з таких приписів Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне повернути позивачу суму судового збору у розмірі 149, 55 грн.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошенні суддею у судовому засіданні 12.06.2012.
Повне рішення складено 14.06.2012.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІДА" заборгованість у розмірі 370 047, 79 грн., 3% річних - 7542, 89 грн., суму інфляції - 2963, 84 грн., пеню - 28285, 84 грн. та судовий збір у розмірі 8176, 81 грн.
Видати наказ після вступу рішення у законну силу.
3. Повернути ТОВ «ІРІДА» (73000, м. Херсон, вул. Петренка, 35/1; ОКПО 32725673) з Державного бюджету України суму зайве сплаченого (за платіжним дорученням № 870 від 26.03.2012) судового збору у розмірі 149, 55 грн.
Суддя Осоченко І.К.