КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8326/11 Головуючий у 1-й інстанції: Верещак А.М.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Старової Н.Е

суддів: Файдюк В.В., Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити донарахування та виплату щомісячної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Також, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус «Дитина війни». Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491-У1 від 14 червня 2011 року у ч.7 якого наголошено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, та є пріоритетними у застосуванні.

Також судом першої інстанції вірно застосовано до спірних правовідносин, як критерій визначення розміру мінімальної пенсії, положення абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги задоволено у межах строку звернення до суду, згідно ст. 99 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові та не можуть бути підставами для її скасування.

Керуючись статтями 41, 197, 183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х ВА Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.