КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9720/11 Головуючий у 1-й інстанції: Верещак А.М.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Романчук О.М.

Суддів: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у у м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду першої інстанції від 18.04.2011 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії відповідачів та зобов'язав провести позивачу перерахунок та виплату недоотриманих коштів в розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що виплати здійснювалися правомірно відповідно до вимог постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та проживає в населеному пункті, який віднесений до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №106, і має статус особи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 4-ї категорії.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Всупереч зазначеним нормам Закону позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст.10 ЗУ «Про оплату праці»).

Таким чином, позивач має право на щомісячне отримання компенсаційних виплат відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2011 р. -без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.