АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4943 Головуючий у 1-й інстанції: Ганчева Л.В.
2006 р. Суддя-д оповідач: Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«06» вересня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів: Каракуші К.В.
Коваленко А.І.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 29 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України, ОСОБА_4, 3-тя особа: Сокальська виправна колонія № 47 Львівської області про індексацію та стягнення коштів на користь потерпілих від злочину, -
СТАНОВИЛА :
У січні 2006 року ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулись до суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України, ОСОБА_4 (3-тя особа: Сокальська виправна колонія № 47 Львівської області) про індексацію та стягнення коштів на користь потерпілих від злочину.
В позові зазначали, що вироком апеляційного суду Одеської області від 27 травня 2004 року ОСОБА_4. визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України та засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому. Стягнуто із засудженого на користь потерпілих від злочину: ОСОБА_1-63860 грн., на користь ОСОБА_2 - 50 000 грн., а всього 113860 грн. Виконання вироку в частині стягнення із засудженого ОСОБА_4 грошових коштів не виконується Сокальською ВК № 47, оскільки боржник за скоєння тяжкого злочину перебуває в приміщенні камерного типу, внаслідок чого роботою не забезпечений.
Посилаючись на зазначені обставини та на те, що згідно ст. 1177, 1207 ЦК України шкода, завдана внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною, просили суд визнати відповідача -
засудженого ОСОБА_4 особою, яка є неплатоспроможною, визнати суму відшкодування потерпілим від злочину з урахуванням інфляції станом на 01.01.2006 року: ОСОБА_2 -76356 грн., ОСОБА_1. - 59788 грн., а всього 136139 грн., судовим наказом зобов'язати Державу Україна в особі Уряду і Державного казначейства визнати суму відшкодування 136139 грн. боргом держави і виплатити її відповідно : ОСОБА_2 - 76356 грн., ОСОБА_1. -59783 грн. у зв'язку з неплатоспроможністю відповідача ОСОБА_4, зобов'язати відповідачів здійснити виплату вказаних сум потерпілим з часу прийняття спеціального Закону, який буде регулювати порядок виплати, проект якого знаходиться у Верховній Раді України.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 29 червня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1. до Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України про індексацію та стягнення коштів на користь потерпілих від злочину в розмірі 76 365 грн. та 59 783 грн. відмовлено. В частині позову до ОСОБА_4 справу закрито у зв'язку зі смертю, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
В апеляційній скарзі на це рішення суду ОСОБА_1 та ОСОБА_3., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх вимог.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст.1177 та ч.І ст1207 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, а також шкода, завдана смертю внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.
Між тим, в ч.2 ст.1177 та в ч.2 ст.1207 ЦК зазначено, що умови і порядок відшкодування державою майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, а також шкода, завдана смертю внаслідок злочину, встановлюються законом.
Вироком апеляційного суду Одеської області від 27.05.2004 року з ОСОБА_4 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3., потерпілих від злочину, стягнута майнова шкода, завдана їх майну внаслідок злочину та шкода, завдана смертю ОСОБА_5, у розмірі 63860 грн. та 50000 грн.
Засуджений ОСОБА_4 відбував покарання за скоєний злочин в місцях позбавлення волі в приміщеннях камерного типу, внаслідок чого роботою не був забезпечений і зазначена завдана їм шкода потерпілим від злочину позивачам не була відшкодована, а. 29.04.2006 року засуджений ОСОБА_4 помер в лікувальному закладі при Львівському слідчому ізоляторі №19 УДДУ ПВП у Львівській області, що підтверджено повідомленням Сокальської виправної колонії від 01.06.2006 року (а.с. 77).
Зважаючи на те, що на час розгляду справи не прийнятий Закон, яким встановлені умови і порядок відшкодування державою шкоди особам, які потерпіли від злочину, суд першої інстанції правильно відмовив позивачам у задоволенні заявлених ними вимог про відшкодування державою шкоди, завданої злочином.
Рішення суду відповідає вимогам ч.2 ст.1177 та ч.2 ст.1207 ЦК України. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 29 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.