ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-31/6895-2012 13.06.12
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", м. Київ
про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 986,72 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -предст. по довір.
Від відповідача не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості 13 986,72 грн. страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу. (Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0683701 від 30.11.2011р.).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.06.2012р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
29.05.2012р. судом було направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України на який 11.06.2012р. до суду надійшла відповідь на запит та інформація щодо страхового Полісу № АВ/0683701.
Через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказує, що враховуючи надані позивачем докази та з врахуванням франшизи 510 грн. за Полісом № АВ/0683701 від 30.11.2011р. відповідач не заперечує проти суми відшкодування в розмірі 13 476,72 грн.
Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду, недобросовісне виконання процесуальних прав та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
В судовому засіданні 13.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України про часткове задоволення вимог позивача.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
27 жовтня 2011 року Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Провіта»та ОСОБА_2, уклали Договір № 26002-5666026 добровільного страхування автотранспорту (КАСКО).
Згідно умов Договору страхування страховик зобов'язувався у випадку пошкодження застрахованого автомобіля «Hyundai Accent 1,5 D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, виплатити страхове відшкодування страхувальнику у розмірі фактичної матеріальної шкоди з вирахуванням франшизи.
11.12.2011 року о 09 год. 50 хв. в місті Миколаєві, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai Accent 1,5 D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Рено»державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_3, який порушив пункт 1.2, 12.1 ПДР України, що підтверджується довідкою ДАІ.
Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 29.12.2011р. за порушення 1.2, 12.1 ПДР України на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь державі у сумі 340,00 грн.
Відповідно до Висновку № 3866/12 від 16.01.2012р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Accent 1,5 D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 32 582,68 грн.
На виконання своїх зобов'язань по Договору страхування страховик виплати страхове відшкодування на користь страхувальника ОСОБА_2 у розмірі 13 986,72 грн.
Відповідальність ОСОБА_3 перед третіми особами застрахована в ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»Поліс № АВ/0683701.
26.04.2012р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 263/10555 про добровільне відшкодування шкоди, проте відшкодування збитків здійснено не було.
Відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування добровільно не сплатив проте відзив на позов надіслав та висловив своє бачення розміру відшкодування .
Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ від 06.06.2012р. у Полісі № АВ/0683701 узгоджена сторонами франшиза становить 510,00 грн.
Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої згаданим Полісом № АВ/0683701, становить 510,00 грн.
Відповідач надав суду відзив, в якому зазначено, що останній не заперечує проти суми відшкодування, але з врахуванням франшизи, а саме: у розмірі 13 476,72 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідач добровільно не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тоді як виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів.
Таким чином, Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Орната" зобов'язане сплатити позивачу суму збитків, що становить 13 476,72грн. Відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим, доведеним але таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 код ЄДРПОУ 00034186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(02100, м. Київ, вул. Дубового, 18 код ЄДРПОУ 31704186), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -13 476 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 14 червня 2012 року.