ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5023/905/11-8/164 17.06.11
за позовом Приватного акціонерного товариства "Комункомплект"
до Ленінського безбалансового відділення Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"
про стягнення 93778, 30 грн. шкоди в порядку регресу
Суддя В.С. Катрич
Представники:
від позивача ОСОБА_1 предст. за дов. № 1 від 04.02.11 р.;
від відповідача 1 ОСОБА_2 -предст. за дов. б/н від 01.07.2010 р.;
від відповідача 2 ОСОБА_2 -предст. за дов. б/н від 01.07.2010 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Комункомплект" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Ленінського безбалансового відділення Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення 93778, 30 грн. шкоди в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2011 р. порушено провадження у справі № 5023/905/11.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2011 р. справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями, справу передано на розгляд судді Катрич B.C.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 19.05.2011 р. в судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.
В судове засідання 19.05.2011 р. представник позивача не з'явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений судом належним чином.
Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 р. відкладено розгляд справи на 02.06.2011 р.
В судове засідання 02.06.2011 р. представники сторін з'явились, надали додаткові документи по справі.
Ухвалою суду від 02.06.11 розгляд справи відкладено на 17.06.11у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові документи по справі.
Через загальний відділ діловодства 09.06.11 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі та заява про зменшення розміру позовних вимог, які були залучені судом до матеріалів справи.
В судове засідання 17.06.11 представники сторін з'явились, представник відповідача надав відзив на заяву про зменшення позовних вимог, проти позову заперечував. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
02.02.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(відповідач, страховик) та Акціонерним товариством "Комункомплект", яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Комункомплект" (позивач, страхувальник) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № Г.31.0022.09.2Ю (далі -договір).
Відповідно до умов договору відповідач застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України пов'язані з відшкодуванням страхувальником, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з п.2.1 договору його предметом є здійснення страховиком обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальника за шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб, заподіяну його наземними транспортними засобами, зазначеними в додатку № 1 до договору.
Застрахованою вважається цивільно-правова відповідальність водіїв, які перебувають зі страхувальником у трудових відносинах та експлуатують забезпечені транспортні засоби на законних підставах (п.2.2 договору).
Відповідно до п.2.3 страховик посвідчує укладання цього договору страховими полісами, що є формою договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та які оформляються на кожний забезпечений транспортний засіб.
Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн. на одного потерпілого за кожним полісом (п.4.2 договору).
Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 грн. на одного потерпілого за кожним полісом (п.4.3 договору).
Згідно з п.4.5 договору страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, визначену договором. При відшкодуванні шкоди, заподіяної життю, здоров'ю потерпілих франшиза не встановлюється. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, становить 2 % (510 грн.) від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих за кожним полісом.
Відповідно до п. 6.1 договору останній набуває чинності з дня, наступного за днем надходження страхового платежу на поточний рахунок страховика та діє протягом 1 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору страхування № Г.31.0022.09.2Ю було оформлено 2 поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8817396 та ВВ/8817397, згідно яких застраховано сідловий тягач Е-МАЗ 544008-060-031 р.н. НОМЕР_1 та напівпричеп бортовий Е-МАЗ 975830-3012 р.н. НОМЕР_2, строком дії з 05.02.09 по 04.02.10.
Судом встановлено, що 01.09.2009 на автомагістралі Харків-Перещепіно сталась ДТП за участю наступних транспортних засобів: автомобіль НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, що належить позивачу, автомобіль НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіль НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_5
ДТП сталась внаслідок того, що водій ОСОБА_3 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню ситуацію, відволікшись від керування транспортним засобом, допустив зіткнення з автомобілями НОМЕР_4 та FAW д.н. НОМЕР_6, які знаходились на узбіччі автомагістралі.
Вина ОСОБА_3 встановлена вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 26.02.10 у справі 1-4/10. Вказаним вироком Зачепилівський районний суд Харківської області присудив стягнути з позивача -власника джерела підвищеної небезпеки автомобіля НОМЕР_3 на користь потерпілих матеріальний збиток та моральну шкоду, а саме:
- на користь ОСОБА_4 матеріальний збиток в розмірі 48973,50 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.;
- на користь ОСОБА_6 матеріальний збиток в розмірі 9682,10 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.;
- на користь ОСОБА_5 матеріальний збиток в розмірі 32578,48 грн.;
- на користь ОСОБА_7 матеріальний збиток в розмірі 33404,91 грн.;
- на користь ОСОБА_8 матеріальний збиток в розмірі 4695,10 грн.
07.06.10 страхувальник звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.
Листами від 11.06.10 № 2-30/787, від 20.08.10 № 1-4/1128, від 08.11.10 № 84, від 29.11.10 № 92 та від 29.11.10 № 93 відповідач повідомив страхувальника, що відповідно до умов договору страхування та полісу ВВ № 8817396 від 04.02.09 відповідачем було виплачено наступні страхові відшкодування: ОСОБА_4 -11.10.10 сума матеріального збитку за пошкоджений автомобіль в розмірі 24990,00 грн., ОСОБА_4 -08.10.10 за ушкодження життя та здоров'я в розмірі 3602,14 грн., ОСОБА_6 -04.11.10 за ушкодження життя та здоров'я в розмірі 9513,65 грн. Потерпілому ОСОБА_9 нараховано, проте не сплачено суму 24990,00 грн. від потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_8 заяв про виплату страхового відшкодування не надходило.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем здійснено лише часткову виплату страхових відшкодувань потерпілим, у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № Г.31.0022.09.2Ю від 02.02.09 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог складає 72743,20 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № Г.31.0022.09.2Ю від 02.02.09 відповідач здійснив виплату страхових відшкодувань потерпілим особам на загальну суму 91780,89 грн., в тому числі: ОСОБА_9 в сумі 24990,00 грн. за шкоду, заподіяну майну (платіжне доручення № 25741 від 01.12.10); ОСОБА_4 в сумі 24990,00 грн. за шкоду, заподіяну майну (реєстр № 188 від 11.10.10) та 9513,65 грн. за шкоду, заподіяну здоров'ю (реєстр № 222 від 03.11.10); ОСОБА_6 в сумі 3602,14 грн. за шкоду, заподіяну здоров'ю (реєстр № 246 від 03.11.10); ОСОБА_7 в сумі 24990,00 грн. за шкоду, заподіяну майну (платіжне доручення № 4745 від 04.02.11); ОСОБА_8 в сумі 3695,10 грн. за шкоду, заподіяну майну (платіжне доручення № 5477 від 08.02.11).
Судом встановлено, що розрахунок відповідачем сум страхового відшкодування потерпілим особам здійснювався відповідно до вимог ст..ст. 22, 23, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) в межах лімітів, визначених у договорі № Г.31.0022.09.2Ю від 02.02.09, тому суми страхових виплат є меншими, ніж суми, визначені у вироку суду.
Суд погоджується з твердженнями відповідача, щодо ненастання відповідальності НАСК «Оранта»за полісом цивільної відповідальності ВВ/8817397, відповідно до якого було застраховано напівпричеп, оскільки з вироку Зачепилівського районного суду Харківської області від 26.02.10 у справі 1-4/10 вбачається, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем МАЗ 544008, порушив ПДД України, що призвело до ДТП та заподіяння шкоди потерпілим. В той же час в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано докази заподіяння саме напівпричепом шкоди потерпілим. Факт зіткнення напівпричепу з іншими транспортними засобами не встановлено та позивачем не доведено. Таким чином, відсутні підстави для відповідальності страховика і за полісом ВВ/8817397.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн., суд зазначає наступне. Станом на день вирішення спору відповідач здійснив виплату відшкодування моральної шкоди по 2550 грн. потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_6, тобто відповідач виконав зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди перед потерпілими в повному обсязі. Перед позивачем зобов'язання по компенсації витрат по сплаті моральної шкоди відсутні, оскільки відповідно були зменшені зобов'язання позивача перед потерпілими щодо сплати моральної шкоди відповідно на 5000,00 грн.
Таким чином з наявних в матеріалах справи доказів (платіжні доручення та реєстри одержувачів сум відшкодувань) вбачається, що станом на момент вирішення спору відповідач здійснив виплати за пошкоджене майно потерпілим в межах ліміту, визначеного полісом, на загальну суму 78665,10 грн., за ушкодження життя та здоров'я (в т.ч. моральна шкода) було проведено виплати в межах ліміту на загальну суму 13115,79 грн.
Таким чином, оскільки факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем станом на момент вирішення спору в сумі 72743,20 грн. страхового відшкодування спростовано, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Вказаний обов'язок покладається на позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене вище, та ту обставину, що позивачем не доведено факт порушення відповідачем його прав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Катрич В.С.
Дата підписання: 11.04.12 р.