Справа № 2-311/11 Головуючий у 1 інстанції:Гончарук О.Н.

Провадження № 22-ц/0390/3/12 Категорія:30 Доповідач: Овсієнко А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка А А

суддів - Завидовської-Марчук О.Г., Осіпука В.В.,

при секретарі Галицькій І.П.,

з участю: прокурора Ревухи І.В.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Волинського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Ківерцівської дистанції захисних лісонасаджень Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 серпня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 серпня 2011 року позов Волинського транспортного прокурора задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Ківерцівської дистанції захисних лісонасаджень Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» 9530 (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 67 коп. матеріальної шкоди та в дохід держави 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач ОСОБА_2 05 вересня 2011 року подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, покликаючись на неповне з'ясування судом та недоведеність обставин, що мають значення для даної справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

В ході апеляційного розгляду даної справи відповідач ОСОБА_1, залучена до участі у справі замість померлого 06 жовтня 2011 року відповідача ОСОБА_2, апеляційну скаргу підтримала із зазначених у ній підстав, тоді як прокурор просила відхилити апеляційну скаргу у зв'язку з безпідставністю наведених у ній доводів, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 здійснено в період з 01 по 02 червня 2011 року самовільну порубку 133 сироростучих дерев різних порід діаметром від 08 до 28 см в захисній смузі лісонасаджень, що на 51 км пікету 4-5 залізничної колії перегону Нуйно-Камінь-Каширський Львівської залізниці, на земельній ділянці, яка на праві постійного користування належить Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця», відокремленим структурним підрозділом якого є Ківерцівська дистанції захисних лісонасаджень. І оскільки таксова вартість незаконно зрізаних ОСОБА_2 дерев становить 9530 грн. 67 коп., то суд стягнув з нього вказану суму в якості матеріальної шкоди.

Зазначені висновки суду ґрунтуються на встановлених обставинах справи і нормах матеріального права.

Так, відповідно до ст.107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з п.2 ч.2 ст.105 цього ж Кодексу, порушенням лісового законодавства, яке тягне за собою передбачену законом відповідальність, вважається серед іншого також незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, що в період з 01 по 02 червня 2011 року ОСОБА_2 самовільно зрізав 133 сироростучих дерева різних порід (в'яз, липа, дуб червоний, клен ясенистий) діаметром від 08 до 28 см кожне в захисній смузі лісонасаджень, що на 51 км пікету 4-5 залізничної колії перегону Нуйно-Камінь-Каширський Львівської залізниці, на земельній ділянці, яка на праві постійного користування належить Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця».

Зокрема, кількість зрізаних дерев, їх породу та діаметр, а також точне розташування ділянки захисної смуги лісонасаджень, де було вчинено незаконну порубку лісу, детально зафіксовано у протоколі огляді місця події від 08 червня 2011 року, складеного повноважними службовими особами за участю також відповідача ОСОБА_2 (а.с.5-8).

При цьому, у своїх власноручно написаних письмових поясненнях від 08.06.11 (а.с.9) ОСОБА_2 повністю та беззастережно визнав факт незаконної порубки вищевказаних дерев, наголосивши на тому, що зрізані дерева росли поза межами його земельної ділянки.

Крім того, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за дане лісопорушення (а.с.24-25), ОСОБА_2 постанову про накладення на нього адміністративного стягнення не оскаржував і тим самим повністю визнав себе винним у вчиненому.

Та обставина, що незаконно зрізані дерева росли на земельній ділянці, яка на праві постійного користування належить Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця», структурним підрозділом якого є Ківерцівська дистанції захисних лісонасаджень, об'єктивно стверджується відповідним державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (а.с.11).

Давши належну правову оцінку дослідженим доказам в їх сукупності та встановленим обставинам справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_2 вищевказаного лісопорушення.

Правильно визначив суд і фактичний розмір заподіяної відповідачем шкоди відповідно до встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» таксової вартості незаконно зрізаних дерев з урахуванням їх породи, кількості та діаметру.

При цьому, на підставі ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі, суд першої інстанції правомірно стягнув із відповідача спричинену ним шкоду у повному розмірі без урахування матеріального становища останнього.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, правильно визначив характер існуючих між сторонами спірних правовідносин та з додержанням вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про задоволення у повному обсязі заявленого прокурором позову.

Доводи апелянта про те, що частина зрізаного лісу знаходилася на його власній земельній ділянці, а не в охоронній зоні залізниці, повністю спростовуються наведеними вище доказами, а відтак - є безпідставними.

Таким чином, виходячи із визначених ст.303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначені в ньому висновки відповідають дійсним обставинам справи, а отже підстав для скасування даного рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 серпня 2011 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді