АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/2330/2012
Головуючий по 1-й інстанції Бугрій В.М.
Суддя-доповідач: Дряниця Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого -судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.
При секретарі: Ткаченко Т.І.
З участю: представника третьої особи -Силки І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2012 року
по справі за матеріалами скарги ОСОБА_3 на дії посадових осіб державної виконавчої служби.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2012 року скаргу ОСОБА_3 на дії посадових осіб державної виконавчої служби залишено без розгляду, в зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу судді скасувати та справу направити для продовження розгляду по суті, посилаючись на те, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки строк звернення до суду ним не був пропущений.
Колегія суддів, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки скарга подана до суду 24.04.2012 року, то особою пропущений строк звернення до суду, так як з часу винесення оскаржуваної постанови від 29.12.2011 року пройшов десятиденний строк.
Однак, колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки він зроблений внаслідок невірного застосування норм процесуального права та грубого порушення прав особи на судовий захист своїх порушених прав та інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 оскаржив до місцевого суду постанову начальника підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 29.12.2011 року. Скаргу було направлено на адресу суду засобами поштового зв'язку 23 квітня 2012 року, яка судом була отримана 24.04.2012 року.
Відповідно до ч.1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Постанова державного виконавця, що може бути оскар жена до суду, надсилається сторонам виконавчого провадження, тому початок строку на оскарження в кожному разі повинен визначатися з моменту одержання постанови заінте ресованою особою, оскільки цей момент може бути встановленим за відміткою засобів зв'язку, за розпискою або іншими способами.
Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови від 29.12.2011 року було направлено стягувачу ОСОБА_3 лише 13.04.2012 року, що підтверджується поштовим штемпеля на конверті. Даний факт також підтверджується копією супровідного листа від 11.04.2012 р., яким і було направлено копію постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 29.12.2011 року.
Таким чином, твердження апелянта про те, що він отримав дану поштову кореспонденцію лише 16.04.2012 року жодними належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, не спростовуються.
Колегія суддів вважає, що суддею місцевого суду безпідставно було зроблено висновок, що строк звернення до суду зі скаргою слід обраховувати з дати винесення оскаржуваної постанови, тобто з 29.12.2011 року, а не з дня коли особа дізналась про існування даної постанови шляхом отримання її копії.
Викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, залишивши без розгляду скаргу ОСОБА_3 місцевий суд, не надавши належної оцінки термінам отримання оскаржуваної постанови та звернення особи до суду, порушив конституційне право скаржника на розгляд його скарги та не взяв до уваги вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали судді від 25 квітня 2012 року та направлення справи для розгляду по суті до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 311 ч.1 п.4 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -задовольнити.
Ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25 квітня 2012 року -скасувати.
Справу за скаргою ОСОБА_3 направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
В касаційному порядку ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Кривчун Т.О.
Пилипчук Л.І.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Ю.В.Дряниця