Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3470/2012р. Головуючий у 1 інстанції: Бойчева Н.В.

Суддя-доповідач Боєва В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.

Суддів: Денисенко Т.С.

Коваленко А.І.

При секретарі: Посник Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Давидівської сільської ради, треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, КП „Якимівське БТІ" про визнання недійсним рішення зборів спілки громадян-співвласників майнових паїв, визнання недійсним акту прийняття-передачі зерносховища, визнання незаконним та скасування рішення 5 сесії шостого скликання Давидівської сільської ради від 27.01.2011 року, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на зерносховище ,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, Давидівської сільської ради про визнання недійсним рішення зборів спілки громадян-співвласників майнових паїв, визнання недійсним акту прийняття-передачі зерносховища, визнання незаконним та скасування рішення 5 сесії шостого скликання Давидівської сільської ради від 27.01.2011 року, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на зерносховище.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2012 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення 5 сесії шостого скликання Давидівської сільської ради від 27.01.2011 року, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на зерносховище.

Не погоджуючись з ухвалою суду в частині закриття провадження у справі , ОСОБА_4. ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просять ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 4) ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що суд першої інстанції, закривши провадження у справі, допустив неправильне застосування норм процесуального права, посилаючись на те, що правовідносини між сторонами виникли з приводу права власності на нерухоме майно, а тому спір має бути вирішено в порядку цивільного судочинства.

Цей довід знайшов підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Закривши провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення 5 сесії шостого скликання Давидівської сільської ради від 27.01.2011 року, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на зерносховище, суд першої інстанції в ухвалі від 16.05.2012 року зазначав, що дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд виходив з того, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України цей спір є спором фізичної особи із суб'єктом владних повноважень, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 21 КАС України та п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог.

З таким висновком суду погодитись неможливо.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України, п. п. "а", "б", "в", "г" ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України при вирішенні спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності необхідно мати на увазі, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Таке узгоджується і з Рішенням Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ст. 143 Конституції України, п. п. «а», «б», «в», «г»ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України при вирішенні земельних спорів за позовами фізичних чи юридичних осіб до органів місцевого самоврядування як органів державної влади.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачі оскаржують рішення органу місцевого самоврядування не в якості суб'єкта владних повноважень, а щодо порушення цим суб'єктом їх прав співвласників майнових паїв (щодо нерухомого об'єкта - приміщення зерносховища), які існували ще до вирішення цього питання Давидівською сільською радою Якимівського району Запорізької області.

Таке свідчить про те, що правовідносини, які виникли з приводу звернення позивачів до фізичної особи -ОСОБА_5 та до органу місцевого самоврядування (щодо визнання незаконним рішення сесії) не містять ознаку публічно-правового спору, а є спором про власність, а тому повинні розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Оскільки при постановленні ухвали від 16 травня 2012 року суд першої інстанції припустився хибного застосування положень пункту 1) частини 1 статті 205 ЦПК України, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 16 травня 2012 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: