Справа № 1-67/12р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді Губко А.О.

при секретарі Голик Т.С.

за участю прокурора Афенкіної Н.М.

за участю адвоката ОСОБА_1

за участю підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2.народження, уродженця м.Полтави, українця, громадянина України, освіта 3 класи, одруженого, на утриманні син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

21.01.2011 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.185 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив корисливий злочин.

Так, 12.04.2011 року, приблизно о 03 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи у вагоні №2 потягу №73 сполученням «Москва-Львів», побачивши раніше незнайомого гр.ОСОБА_4, який спав на посадочному місці №19 вищезазначеного вагону і, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, вирішив таємно викрасти майно у потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_2 підійшов до гр.ОСОБА_4 і з внутрішньої бокової кишені з лівої сторони таємно викрав портмоне коричневого кольору, з якого витягнув гроші в сумі 500 грн. і вирішив повернути потерпілому портмоне, однак останній прокинувся і викрив його злочинні дії.

Зрозумівши це, ОСОБА_2, кинув портмоне потерпілому і з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденими грошима на свій розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердивши факт свого перебування 12.04.2011 року о 03 год. 30 хв. у вагоні №2 потягу №73 сполученням «Москва-Львів»та таємного викрадення з внутрішньої кишені у незнайомого чоловіка, який спав, портмоне, з якого він забрав грошові кошти в сумі 500 грн., залишивши портмоне на підлозі біля потерпілого і з місця вчинення злочину втік. У скоєному щиро кається.

Незважаючи на повне визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому йому обвинуваченні, його вина у вчиненні злочину повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, який підтвердив, що 12.04.2012 року він слідував у вагоні №2 потягу №73 сполученням «Москва-Львів», і під час сну, десь біля 03 год. 30 хв., незнайомий чоловік, яким виявився ОСОБА_2 із внутрішньої його бокової кишені витягнув портмоне, і коли він прокинувся, то незнайомець кинув йому портмоне, в якому він не виявив потім грошових коштів у сумі 500 грн., на стягненні яких з підсудного він не наполягає.

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_2, в процесі якої ОСОБА_4 викрив дії ОСОБА_2 (а. с. 64)

- протоколом пред'явлення особи для впізнання, де потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2, який 12.04.2011 в потязі викрав у нього грошові кошти (а.с. 61-63)

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, згідно яких, у нього, в провадженні, як у слідчого ЛВ на станції Київ-Пасажирський, перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, якого він допитував у якості обвинуваченого, і в процесі допиту останній добровільно повідомив про обставини скоєної ним з портмоне крадіжки грошей у сплячого гр.ОСОБА_4, яка мала місце вночі 12.04.2011р. у потязі №74/73 сполученням «Львів-Москва», і до нього під час допиту ніяких недозволених методів з боку працівників правоохоронних органів не застосовувалося, і заяв про його побиття працівниками міліції він йому не робив.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, згідно яких він, перебуваючи 12.04.2011р. на добовому чергуванні після отримання повідомлення про вчинення крадіжки грошей у пасажира потягу № 74/73 сполученням «Львів-Москва»відбирав заяву у потерпілого ОСОБА_4, який повідомив про викрадення у нього незнайомим чоловіком з портмоне грошей у сумі 500 грн., якого він в подальшому впізнав серед осіб, які притягувалися до кримінальної відповідальності і вказав на ОСОБА_2, як на особу, яка викрала у нього ці гроші.

- показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_8, який підтвердив у суді факт затримання разом з оперуповноваженим ОСОБА_9 підозрюваного ОСОБА_2 та відібрання у останнього повинної заяви, в якій він добровільно повідомив про викрадення ним у вагоні поїзду вночі 12.04.2011р. з портмоне у незнайомого чоловіка грошей у сумі 500 гривень.

- аналогічними показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_9, який був присутній при відібранні у ОСОБА_2 вищевказаної повинної заяви.

- Повинною заявою самого ОСОБА_2, написану ним власноручно 19.04.2011р.(а.с.24)

- протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 19.04.2011р., в процесі якого ОСОБА_2 вказав на портмоне коричневого кольору під №3, з якого він вночі 12.04.2011р. викрав грошові кошти в сумі 500 гривень. (а. с. 58-60)

- протоколом добровільної видачі 19.04.2011р. потерпілим ОСОБА_5 працівникам міліції свого портмоне коричневого кольору, оглянутого та приєднаного в якості речового доказу по справі, а в подальшому повернуте під розписку потерпілому. (а.с.33, 34, 37, 38)

- показаннями допитаної в суді свідка ОСОБА_2, яка підтвердила, що в період часу з 06.04. по 08.04. 2011р. її чоловік ОСОБА_2 їздив до м. Кременчук на похорони свого товариша на ім'я ОСОБА_5, звідки телефонував їй з мобільного телефону і повернувся до Києва 08.04.2011 року.

- Аналогічні показання з цього приводу дала слідчому відповідно до судового доручення за постановою суду і допитана в якості свідка ОСОБА_10, яка підтвердила факт перебування 08.04.2011р. ОСОБА_2 в м.Кременчук на похоронах її покійного сина ОСОБА_11, який в той же день від'їздив до Києва.

- висновком стаціонарної судової психолого-психіатричної і наркологічної експертизи на ОСОБА_2, актом №253 від 05.07.2011р., згідно якого «в период времени, к которому относится инкриминируемое ему деяние, ОСОБА_12 обнаруживал признаки легкой умственной отсталости с эмоционально -волевой неустойчивостью, в состоянии временного болезненного расстройства в психической деятельности не находился, по своему психическому состоянию мог осознавать свои действия и руководить ими, в применении к нему принудительных мер медицинского характера не нуждается, может находится в местах лишения свободы». (а.с.90)

З урахуванням вищевикладених доказів, суд, оцінюючи їх в сукупності, вважає, що підсудний ОСОБА_2, своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно і правильно кваліфіковані його дії за ч.2 ст. 185 ч. 2 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України віднесений до категорії середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за аналогічні злочини, ніде не працює і не зайнятий суспільно-корисною працею, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.77-78), скарг на нього за місцем проживання не надходило, позитивну характеристику з місця тимчасового утримання ОСОБА_2 в СІЗО Сумської області (а.с.213, 205), відношення підсудного до вчиненого злочину, щире каяття, невідшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, від стягнення якої потерпілий відмовився в суді, думку самого потерпілого та конкретні обставини при вчиненні підсудним даного злочину і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного неможливі без ізоляції від суспільства, і він заслуговує міру покарання у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінальної справи 21.01.2011 року ОСОБА_2 був засуджений Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, і в період не відбутої частини покарання знову вчинив злочин.

Тому, суд на підставі ст.71 КК України вважає необхідним до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного в силу ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Речовий доказ:

Шкіряне портмоне коричневого кольору, передане на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, суд вважає за необхідне залишити в його розпорядженні. (а. с. 37, 38)

Від відшкодування спричиненої злочинними діями підсудного ОСОБА_4 матеріальної шкоди потерпілий відмовився і не наполягає на стягненні з ОСОБА_2 500 грн.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання -2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 21.01.2011 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання -5 (п'ять) років 2 (два) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити -тримання під вартою в СІЗО №13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з 20.04.2011 року.

Речовий доказ: шкіряне портмоне коричневого кольору, передане на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4, суд вважає за необхідне залишити в його розпорядженні. (а. с. 37, 38)

Цивільний позов по справі не заявлений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання ним його копії.

Суддя: