№ провадження 33/490/440/12 Головуючий у 1 й інстанції - Леонов А.А.

Категорія: Головуючий у 2-й інстанції - Сенченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Сенченко І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю правопорушника ОСОБА_2, представника правопорушника ОСОБА_2 -ОСОБА_3, прокурора Кузьменка С.С., представників митного органу -начальника відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил Козія І.М., провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил Романенко І.М., апеляційну скаргу представника правопорушника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2012 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Керносівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 352 МК України та конфісковано в дохід держави: «відходи та брухт чорних металів», вагою нетто 2 816 132 кг, вартістю 1 909 983 грн., -

встановив:

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2012 року ОСОБА_2, визнано винним в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 352 МК України та конфісковано в дохід держави: «відходи та брухт чорних металів», вагою нетто 2 816 132 кг, вартістю 1 909 983 грн..

За обставин вказаних в постанові суду першої інстанції, ПП «Тяжпромзбут», 11 листопада 2003 року на підставі контракту з компанією d.o.o.», додаткової угоди, картки реєстрації - обліку зовнішньоекономічного договору, товаросупровідних документів в Дніпровській регіональній митниці в митному режимі експорту, згідно вантажної митної декларації оформлено товар - «відходи та брухт чорних металів», який відвантажувався на теплохід для подальшого транспортування в республіку Македонію та був переміщений через митний кордон України у зоні діяльності Херсонської митниці. У зв'язку з тим, що ст. 7 Угоди про вільну торгівлю між Україною та республікою Македонія передбачено звільнення від сплати експортного мита на товари, що переміщуються між Україною та республікою Македонія за умови прямого транспортування, Дніпровською регіональною

Справа № 33/490/440/12 Головуючий у першій інстанції: Леонов А.А.

Категорія: ст. 352 МК України Головуючий у другій інстанції: Сенченко І.М.

митницею було оформлено вантажну митну декларацію без сплати експортного мита. Директором ПП «Тяжпромзбут»ОСОБА_2, згідно договору на декларування товарів з ПП «Форман»було надано митному брокеру для заявлення у зазначеній вантажній митній декларації, як підстави для звільнення від сплати експортного мита сертифікату переміщення та картки реєстрації - обліку зовнішньоекономічного договору в яких були заявлені відомості про те, що країною призначення є республіка Македонія. Згідно листа Держмитслужби України від 15 липня 2004 року компанія «МІС d.o.o.»контракт з ПП «Тяжпромзбут»не реалізовувала, товар у 2003 та 2004 роках з України або інших країн, не отримувала. 18 січня 2005 року в Дніпровську регіональну митницю листами Держмитслужби України надійшли відповіді митного управління Міністерства Фінансів республіки Македонія, в яких зазначено, що регіональний директор митниці м. Скоп'є, не підписував та не направляв ніяких документів до Дніпровської регіональної митниці стосовно поставок металобрухту на адресу компанії d.o.o.»з України. Таким чином, директор ПП «Тяжпромзбут»ОСОБА_2 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України відходів та брухту чорних металів, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів через митний кордон України документів, що містять неправдиві дані, чим вчинив порушення митних правил, передбаченого ст. 352 МК України.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, представник ОСОБА_2 -ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 352 МК України через відсутність складу порушення митних правил.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник ОСОБА_2 -ОСОБА_3 посилається на те, що постанова районного суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Представник правопорушника звертає увагу суду на те, що ніяких сумнівів щодо легітимності македонської компанії «MIG d.o.o.»у ОСОБА_2 не було, оскільки кошти з Македонії в повному обсязі надходили на розрахункові рахунки підприємства, до відправлення вантажу на умовах ста відсотків попередньої оплати. Апелянт зазначає, що органом досудового слідства була порушена кримінальна справа у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 201 КК України, ч. 3 ст. 212 КК України, але у зв'язку з декриміналізацією ст. 201 КК України, органом досудового слідства кримінальну справу в частині здійснення контрабанди, невстановленими посадовими особами ПП «Тяжпрозбут»з України в республіку Македонія товару - «відходи та брухт чорних металів», припинено за відсутністю в діянні складу злочину. На думку апелянта, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 352 МК України є безпідставним та незаконним.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, підтвердили викладені в ній доводи та просили апеляцію задовольнити.

Представники митного органу Романенко І.М. та Козій І.М., а також, прокурор Кузьменко С.С., просили апеляційний суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, оскільки на їх переконання оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а вимоги апеляційної скарги, безпідставними.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в порушення зазначених вимог закону, районним судом належним чином не були з'ясовані обставини, щодо інкримінованого ОСОБА_2 порушення митних правил, передбаченого ст. 352 МК України, оскільки висновки суду, викладені в постанові, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, дослідженням матеріалів справи встановлено, що товар, подання неправдивих даних стосовно якого при декларуванні ставиться в вину ОСОБА_2, був переміщений через митний кордон України у зоні діяльності Херсонської митниці 11 листопада 2003 року.

На даний товар, у Дніпровській регіональній митниці в митному режимі експорту була оформлена вантажна митна декларація від 11 листопада 2003 року, без сплати експортного мита у розмірі 517 272 грн..

Як вбачається з подання митного органу та протоколу про адміністративне правопорушення, 22 липня 2004 року в Дніпровську регіональну митницю надійшов лист Держмитслужби України №20/02408 від 15 липня 2004 року (лист митної адміністрації Міністерства фінансів республіки Македонія №15-566/2-А.М. від 10 червня 2004 року), згідно якого компанія d.o.o.»контракт з ПП «Тяжпромзбут»не реалізувала, а товар «відходи та брухт чорних металів» у 2003 та 2004 роках, компанія d.o.o.»з України не отримувала.

18 січня 2005 року в Дніпровську регіональну митницю листами Держмитслужби України надійшли відповіді митного управління Міністерства фінансів республіки Македонія, в яких зазначено, що регіональний директор митниці міста Скоп'є, не підписував та не направляв ніяких документів до Дніпровської регіональної митниці стосовно поставок металобрухту на адресу компанії d.o.o.».

19 січня 2005 року відносно громадянина ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил за ст. 352 МК України.

19 січня 2005 року митним органом було винесено постанову про порушення кримінальної справи у відношенні громадянина України ОСОБА_2, який вчинив незаконне переміщення товару -«відходи та брухт чорних металів»через митний кордон з приховуванням від митного контролю за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України.

25 січня 2012 року органом досудового слідства було винесено постанову про закриття кримінальної справи.

З вищевказаної постанови про закриття кримінальної справи вбачається, що кримінальну справу в частині здійснення контрабанди, невстановленими посадовими особами ПП «Тяжпромзбут»з України в республіку Македонія на адресу компанії d.o.o.»товару «відходи та брухт чорних металів», тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, тобто за відсутністю в діянні складу злочину.

Таким чином, органом досудового слідства не встановлено конкретних осіб ПП «Тяжпромзбут», які вчинили порушення митних правил України, що викладені в протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_2.

Згідно ч. 8 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про порушення по даному факту кримінальної справи.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

З матеріалів справи видно, що після винесення постанови про припинення кримінальної справи від 25 січня 2012 року, митним органом, протокол про порушення митних правил -не складався, а складений протокол про порушення митних правил від 19 січня 2005 року відносно ОСОБА_2, не має законної сили відповідно до вказаних норм закону.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_2 винним, послався на листи Держмитслужби України, в яких зазначено, що компанія «МІС d.o.o.»контракт з ПП «Тяжпромзбут»не реалізовувала, товар - «відходи та брухт чорних металів»у 2003 та 2004 роках з України або інших країн, не отримувала. В даних листах вказано, що регіональний директор митниці м. Скоп'є, не підписував та не направляв ніяких документів до Дніпровської регіональної митниці стосовно поставок металобрухту на адресу компанії d.o.o.»з України.

Однак, самі по собі листи не можуть бути доказом по справі про порушення митних правил, оскільки належна перевірка митним органом для встановлення фактичних обставин по даній справі не проводилась, а відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Даючи оцінку вищевикладеним фактичним обставинам, апеляційний суд вважає, що справа про порушення митних правил може бути порушена тільки в тому випадку, якщо у посадової особи митного органу є достатні дані, які свідчать про наявність ознак адміністративного правопорушення. Такі дані, перш за все, повинні бути достовірними. Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи вищенаведене приходить до висновку про безпідставність прийнятого рішення судом першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у порушенні митних правил.

В свою чергу, апеляційний суд звертає увагу на грубе порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розумних строків провадження, оскільки при встановленні істини по справі, яке тривало більше 8 років, було порушено право громадянина ОСОБА_2, адже допущене зволікання негативно позначилося на його правах, які підлягають захисту.

Сукупність приведених вище фактичних обставин свідчить про те, що як митний орган, так і орган досудового слідства на протязі 8 років не прийняли передбачених законом заходів для встановлення як обставин справи, так і особи винної у вчиненні порушення митних правил.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції було допущено помилку в частині кваліфікації порушення митних правил, оскільки районний суд кваліфікував дане порушення за ч. 1 ст. 352 МК України.

Як видно з постанови суду першої інстанції, районний суд визнав ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 352 МК України. Разом з тим, таке посилання суду на дану норму закону є безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи діяння інкриміноване ОСОБА_2 мало місце в 2003 році і на той час діяла ст. 352 МК України в редакції від 11 липня 2002 року, яка не містила частин. Санкція даної статті в редакції від 15 листопада 2011 року посилює відповідальність за вказаний вид порушення митних правил і її дія не може розповсюджуватись на інкриміноване ОСОБА_2 порушення. За таких обставин, суду першої інстанції слід було застосувати ст. 352 МК України в редакції від 11 липня 2002 року.

Із самого протоколу про порушення митних правил від 19 січня 2005 року відносно ОСОБА_2 слідує, що даний протокол складений саме за ст. 352 МК України.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає дану помилку за технічну описку.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова районного суду є незаконною та необґрунтованою, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

апеляційну скаргу представника правопорушника ОСОБА_2 -ОСОБА_3, задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2012 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а провадження в даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

апеляційного суду

Дніпропетровської області І.М. Сенченко