Справа №22-4753/2006р.                                          Головуючий 1 інстанції судця - Непорада М.П.

Категорія                                                                   Доповідач суддя Шейко Л.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 10 » жовтня 2006р.                                                                                     м.Одеса

Колегія суддів з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді -     Шейко Л.М.

суддів         -       Короткова В.Д., Громіка Р.Д.

при секретарі   -              Тончевої Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2004 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі ЗІЗЗгривні 70 копійок, 174 гривні 50 копійок -вартість проведення експертизи, 100 гривень за оплату послуг адвоката, 2гривні 52 копійки -вартість відправлення телеграми, 26 гривень за вартість виготовлення фотокарток ушкодженого автомобіля, 201 гривню - витрати по оплаті держмита при подачі позовної заяви до суду, а всього 3637 гривень 72 копійки, а також стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 гривень, посилаючись на те, що 28 травня 2004 року з вини відповідача відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої йому були заподіяні тілесні ушкодження, а його автомобіль одержав механічні ушкодження.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю, посилаючись на те, що відповідач був визнаний винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди відповідно до постанови Київського райсуду м. Одеси від 22.06.2004 року.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодився.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 7 квітня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 надав до суду апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування вищезазначеного рішення та постанові нового рішення яким відмовити в задоволені позовної заяви.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, вважає наступне.

Судом встановлено, що 28 травня 2004 року на вулиці Львівській в місті Одесі відповідач керуючи автомобілем ВАЗ 21099, державний НОМЕР_1, не витримавши безпечну швидкість та дистанцію руху, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2106, державний НОМЕР_2, яким керував позивач, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2004 року наОСОБА_1, та постановою Київського райсуду м. Одеси від 22.06.2004 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди і притягнено до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КпроАП України.

Згідно висновку експертизи № 174 від 10.06.2004 року, проведеної ВАТ « Одеса - АВТО », в результаті скоєння ДТП автомобілю позивача були заподіяні механічні ушкодження на суму 3133 гривні 70 копійок ( ас. 8-Ю ), а також вказані матеріальні затрати.

Відповідно постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року, положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві оперативного управління, або на іншій підставі передбаченій законом  договором.

 Крім того, згідно доручення від 1.11.2003 року ( а.с.5) власник автомобіля ВАЗ 21061, 1981 року випуску, реєстраційний НОМЕР_3 - ОСОБА_3 надав позивачу право на отримання належних грошей, у тому числі у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди, укладати угоди по відшкодуванню заподіяної шкоди, розписуватися за нього, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням. Доручення видане з правом передоручення строком на три роки - до 1.11.2006 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду і вважає, що на підставі ст.1166, 1187 ЦК України суд постановив рішення відповідне закону і обставинам справи.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга не спростовує рішення суду і позивач є належною особою, тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303 ; 307 ч.І п.1; 308; 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 квітня 2006 року - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 квітня 2006 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.