Справа № 22-ц-599/2012 Провадження № 22-ц/2590/599/2012 Головуючий у I інстанції - Коверзнев В.О.

Категорія - цивільна Доповідач - Шитченко Н. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШитченко Н.В.,

суддів:Бойко О.В., Висоцької Н.В.,

при секретарі:Зіньковець О.О.,

за участю:представника апелянта Левченка В.І., представника Центрального ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Паленка Є.О., представника Національного архітектурно-історичного заповіднику „Чернігів стародавній" Іващенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Козацької православної громади храму Святої Великомучениці Катерини м. Чернігова Української православної церкви Київського Патріархату на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2012 року про заміну способу виконання рішення суду у справі за її позовом до ОСОБА_9, Управління Чернігівської єпархії Української православної церкви про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Козацька православна громада храму Святої Великомучениці Катерини м. Чернігова Української православної церкви Київського Патріархату просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2012 року, якою відмовлено у задоволенні її заяви про зміну способу виконання рішення суду, ухваленого у справі за позовом Козацької православної громади храму Святої Великомучениці Катерини м. Чернігова Української православної церкви Київського Патріархату до ОСОБА_9, Управління Чернігівської єпархії Української православної церкви про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були порушені норми процесуального та матеріального права. Апелянт зазначає, що суд безпідставно відмовив у зміні способу виконання рішення суду, оскільки виконати рішення про зобов'язання Управління Чернігівської єпархії Української православної церкви знести намети, що встановлені поруч з будівлею Катерининської церкви у м. Чернігові, неможливо без участі боржника, а отже наявні обставини, що роблять неможливим його виконання.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалу суду слід залишити без змін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду можуть бути застосовані лише в стадії примусового виконання рішення органами державної виконавчої служби, яке завершене, про що свідчить постанова головного державного виконавця від 4 листопада 2010 року.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом по справі встановлено, що за заявою Козацької православної громади храму Святої Великомучениці Катерини м. Чернігова Української православної церкви Київського Патріархату Деснянським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист, що знаходився на виконанні в Центральному відділі ДВС Чернігівського міського управління юстиції. Постановою головного державного виконавця Павленка Є.О. від 4 листопада 2010 року виконавче провадження закінчено, про що винесено відповідну постанову, а виконавчий лист повернуто до Деснянського районного суду м. Чернігова у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду без участі боржника відповідно до п. 11 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Наведена постанова є чинною (а.с. 250-252).

Положеннями ст. 373 ЦПК України передбачено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою державного виконавця або заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, може у виняткових випадках встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606 ХІV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у

цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та

інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в

межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими

нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону

та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону

підлягають примусовому виконанню.

Виконання рішення суду припиняється закінченням виконавчого провадження з підстав, визначених в ст. 49 цього закону. За положеннями ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», наслідком завершення виконавчого провадження є повернення виконавчого документа до суду, який його видав, та проведення інших дій, необхідних у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про неможливість вирішення питання про зміну способу виконання судового рішенням з тих підстав, що стадія його примусового виконання завершена, а вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення поза її межами суд позбавлений процесуальної можливості.

За викладених обставин, оскаржувана ухвала суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст.ст. 57-66 ЦПК України, постановлена з дотриманням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Козацької православної громади храму Святої Великомучениці Катерини м. Чернігова Української православної церкви Київського Патріархату - відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: