Машівський районний суд  Полтавської області

Справа № 2-222/2008 рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

24 червня 2008 року. Машівський  районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді                                                               Кравець С.В.

при секретарі                                                                         Кульчицькій І.М.

з участю: позивача                                                                ОСОБА_1.

                представника Машівської селищної ради               Скиртаченка В.М.

                представника Дмитрівської сільської ради             Шаповал І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка  цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Машівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради, Машівської райдержадміністрації про визнання і поновлення права на одержання земельної частки (паю),

В  С  Т  А  Н О  В  И  В  :

В квітні 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те,  що в 1992 році він був прийнятий в члени агрооб'єднання «Україна» та направлений на навчання в Полтавський державний сільськогосподарський інститут. В 1996 році вказане аргооб'єднання було реорганізоване в три КСП «Дмитрівка», «Калинівка», «Машівка». З 27.07.1997 року по 20.11.1998 року він працював в КСП «Дмитрівка», після чого з 14.12.1998 року по 28.12.1999 року працював економістом по оплаті праці КСП «Машівка». Він був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ) колишнього КСП «Машівка», але сертифікат йому не видали. Крім цього, ним пропущений строк позовної давності з поважних причин, оскільки він не був повідомлений про порушене право, змінив місце проживання та роботи, були проблеми з працевлаштуванням, хвороба та інші негаразди. В зв'язку з наведеним позивач просить поновити строк звернення до суду, визначити на ним право на земельну частку ( пай ) в розмірі 5, 86 умовних кадастрових гектарів, зобов'язати відповідачів видати сертифікат та державний акт на право приватної власності на земельну частку (пай) із земель резерву та запасу.

09.06.2008р. у якості співвідповідач по даній справі залучено Дмитрівську сільську раду.

В судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позову з підстав викладених в позовній заяві, представник Машівської селищної ради заперечує проти задоволення позову, вважає,  що позивач не має права на земельну частку пай колишнього КСП «Машівка», оскільки не був включений до списку та на момент розпаювання землі працював у КСП «Дмитрівка». Представник Дмитрівської сільської ради не заперечує проти задоволення позову. Представник Машівської РДА в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 30.08.1997 року виданий Державний акт на право колективної власності на землю  КСП «Дмитрівка», розмір земельної частки ( паю ) колишнього КСП «Дмитрівка» складає 3, 74 умовних кадастрових гектарів. 20.03.1998р. виданий Державний акт на право колективної власності на землю  КСП «Машівка», розмір земельної частки ( паю ) колишнього КСП «Машівка» складає 5, 86 умовних кадастрових гектарів.

Згідно ст. 2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства..., які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства..., відповідно до списку, що додається до державного акта про право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - невнесення до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, особи яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

З наданої позивачем трудової книжки колгоспника вбачається, що в 1992 році він був прийнятий в члени агрооб'єднання «Україна» і до 1997 року навчався в інституті. В його трудовій книжці зазначено, що агрооб'єднання «Україна» реорганізовано в КСП «Дмитрівка. На момент розпаювання землі КСП «Дмитрівка» та КСП «Машівка» він працював саме у КСП «Дмитрівка» на посаді економіста. В послідуючому працевлаштувався в КСП «Машівка» ( а.с. 13-16 ).

ОСОБА_1. не включений до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ) КСП «Машівка» та КСП «Дмитрівка», що вбачається з наданих відповідачами копіями списків ( а.с. 39-47, 62-67 ).

Як вбачається з архівної довідки ОСОБА_1., був членом агрооб'єднання «Україна»  і не виключався з членів КСП «Дмитрівка», «Машівка», «Калинівка» ( а.с. 5 ).

Таким чином, суд вважає, що оскільки позивач працював економістом в КСП «Дмитрівка», саме на момент розпаювання землі зазначеного КСП, а тому він має право на земельну частку ( пай ) КСП «Дмитрівка».

Як вбачається з довідок наданих відповідачами на території Машівської селищної ради та Дмитрівської сільської ради землі резерву та запасу відсутні ( а.с. 57-58 ).

Як на поважність пропуску строку позовної давності позивач зазначає те, що відповідач не видав йому сертифікат та не повідомив його про порушене право, крім цього, він змінив місце роботи, були проблеми з працевлаштуванням, хвороба та інші сімейні негаразди.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що посилання позивача на те, що він був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ) КСП «Машівка» є безпідставним, оскільки на момент розпаювання землі зазначеного КСП він працював в КСП «Дмитрівка» і не був включеним до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ) ні КСП «Машівка», ні КСП «Дмитрівка». .

Суд не приймає до уваги, як поважність пропуску строку позовної давності, посилання позивача про те, що відповідач не повідомив його про порушене право, оскільки у кожного громадянина є доступ до законодавчих актів України, які публікуються в офіційних виданнях, і у позивача не було будь-яких перешкод з їх ознайомленням чи зверненням за роз'ясненням в будь-яку установу. Крім цього, оскільки позивач добровільно залишив колектив КСП «Дмитрівка», ніякої участі в його роботі не брав, не цікавився його діяльністю, в зв'язку з чим не знав про проведення загальних зборів колгоспників, хоча повинен був і міг про це знати, а тому суд вважає, що строк позовної давності ним пропущено без поважних причини і підстав для його поновлення суд не вбачає.  Інших доказів позивачем не надано.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, 2003 року - правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки право на земельну частку ( пай ) члена КСП виникає з моменту видачі державного акту, державний акт про право колективної власності на землю КСП «Дмитрівка» виданий 30.08.1997р., а тому суд вважає, що до виниклих правовідносин в даному випадку необхідно застосовувати Цивільний кодекс, 1963 року.

Відповідно до ст. 71 ЦК, 1963 року - загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено ( позовна давність ), встановлюється в три роки.

За змістом ст. 80 цього Кодексу - закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові, якщо суд не визнає причину його пропуску поважною.

В судовому засіданні позивач не довів, що строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин, чим не виконав вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач без законних підстав не був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ) КСП «Дмитрівка», але оскільки він пропустив строк позовної давності, який складає майже 11 років, доказів пропуску його з поважних причин не надав, а тому суд вважає, що до вимог позивача необхідно застосувати строк позовної давності і в задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України від 8.08.1995 року "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", ст. ст. 81, 80 ЦК, 1963 року, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, 2003 року, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В   И   Р   І   Ш   И   В   :

В задоволенні позову ОСОБА_1до Машівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради, Машівської райдержадміністрації про визнання і поновлення права на одержання земельної частки ( паю) -  відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: ( підпис )

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                                                                         Кравець С.В.