Справа № 2/0544/1545/2012
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
“13” червня 2012 року м. Слов’янськ
Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Геєнко М.Г.,
при секретарі - Горічевій С.В.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська Донецької області цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
16 травня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: м. Слов’янськ, вул. Радянська, 20. У вересні 2006 року на прохання свої знайомої ОСОБА_2 вона надала свою згоду на здійснення реєстрації у своєму будинку ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 У дійсності ОСОБА_2 в будинок не всилялася, зняття з реєстрації у добровільному порядку не здійснила. Де у теперішній час знаходиться відповідачка їй не відомо. Разом з тим, реєстрація відповідачки та її сина перешкоджає її у здійснені права користування та розпорядження своїм майном. Вона продовжує сплачувати за відповідача комунальні платежі, не може оформити субсидію. Просить визнати ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим будинком, що належить їй на праві власності.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог дала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2, діюча в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином через оголошення у пресі, у зв’язку з чим, суд відповідно до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення позивача і дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як з достовірністю було встановлено у судовому засіданні та вбачається з копії договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області 03 грудня 2003 року, зареєстрованого за № 8197, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності житловий будинок із прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями й спорудами, розташований у м. Слов’янську по вул. Радянській, 20. Право власності зареєстровано в КП «Бюро технічної інвентаризації»м. Слов’янська 11 листопада 2004 року за номером 11683 в книзі № 33(а.с. 4-5).
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З наданої суду копії домової книги для реєстрації громадян вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 з 07 вересня 2006 року значаться зареєстрованими за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с. 6). За цією ж адресою, в зазначеному будинку значиться зареєстрованою і позивач ОСОБА_1В.(а.с.8).
Згідно довідки комітету мікрорайону «Словважмаш»м. Слов’янська від 15 травня 2012 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з часу реєстрації, а саме з 2006 року, у буд. 20 по вул. Радянській м. Слов’янська не проживали та на теперішній час не проживають(а.с. 7).
Як встановлено в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 не є ані власником, ані співвласником спірного домоволодіння, договір найму житла з нею не укладався і вона є лише знайомою власниці спірного будинку позивача ОСОБА_1 і за її згодою була зареєстрована в даному будинку.
В той же час, реєстрація відповідачки та її сина перешкоджає позивачу ОСОБА_1 у здійснені права користування та розпорядження своїм майном, а саме вона продовжує сплачувати за відповідача комунальні платежі, не може оформити субсидію.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлений і підтверджений належними доказами той факт, що відповідачка ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_3 ніколи не проживали у спірному домоволодінні. Місце знаходження останніх позивачу не відомо. Реєстрація ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 у будинку позивача чинить перешкоди у здійснені права користування та розпорядження належним ОСОБА_1 майном.
Аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позову і визнання відповідачки ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.
Керуючись ст. ст. 319 ч.1, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 10,11,60,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням –задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням у житловому будинку із прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями й спорудами № 20 по вул. Радянській у м. Слов’янську Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення ухвалено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя М.Г. Геєнко