Справа № 22а-1317/2006

Головуючий  1 інст.

Нікітіна С.Й., Доповідач Федорова А.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

4 жовтня 2006 року                                                                                           м.Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду

Одеської області в складі:

головуючого Федорової А.Є.,

суддів Мизи Л.М., Процик М.В.

при секретарі  Непомнящій 0.0.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  апеляційну  скаргу ОСОБА_1 на постанову  Приморського районного

суду м. Одеси від  15 червня 2006 року за позовом ОСОБА_1  до  Одеського  обласного  військового  комісаріату  про

перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії. Позивач зазначав, що він є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і відповідно до ст.54 ч.4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" має право на пенсію по інвалідності і додаткову пенсію за шкоду, нанесену здоров'ю у розмірі з 31.07.02 p.- 2375 грн., з 01.01.03 p.- 375 грн., з 01.01.04р.- 2491,03 грн., з 01.01.05р.- 2905 грн. Однак, відповідач при нарахуванні йому пенсії порушив чинне законодавство, не взяв на увагу те, що розмір пенсії не може бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат провести перерахунок призначеної йому пенсії та виплатити йому суму недоотриманої пенсії за період  з 31 серпню 2002 року.

Постанозою Приморського районного суду м.Одеси від 15 червня 2006 року в  задоволенні позову  відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову про задоволення його позову, посилаючись на те, що судом були порушені і неправильно застосовані  норми матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанози суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що умови і порядок призначення пенсій інвалідам і учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС регулюються Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС". Статтею ч.4 ст.54 Закону встановлено, що інвалідам 2-й групи, котрим надано статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-й категорії, призначається пенсія по інвалідності відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення", проте розмір пенсії повинен бути не менше восьми мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст.50 Закону додаткова пенсія за шкоду, нанесену здоров'ю, встановлюється у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком для інвалідів 2-й групи.

Розмір мінімальної пенсії за віком на період до 01.10.2003 року був визначений Постановами Кабінету Міністрів України № 342 від 19.03.1996 року, 831 від 26.07.1996 року і складав 16,62 гривень. Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2003 року мінімальна пенсія за віком була встановлена в розмірі 19,91 гривень з 01.10.2003 року. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2003 року розрахунок надбавок і підвищення пенсій здійснюється, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком в сумі 19,91 гривень.

Позивачу в період до 01.10.2000 року виплачувалась   пенсія по

що є більшим ніж 8 мінімальних інвалідності у розмірі 430,59 грн., пенсій за віком (8*16,62=132,96).

Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок пенсії повинен здійснюватися виходячи не з розміру мінімальної пенсії за віком, а з розміру прожиткового мінімуму, є помилковими і на увагу не заслуговують.

З пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 року „Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" вбачається, що в статті 15 Закону України №2262-XIІ передбачено підвищення пенсій за вислугу років. Зокрема, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом і є ветеранами війни або особам, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пенсії за вислугу років підвищуються у відповідних відсотках від розміру мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення провадиться, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком - 19,91 гривень, встановленого Постановою КМУ №1 від 03.01.2003 року, дію якої поширено, з 01.10.2003 року, на вказаних осіб Постановою КМУ від 27.08.2003 року №1350 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб,,.

Після прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, який вступив в дію з 01 січня 2004 року, вищевказані Постанови Кабінету Міністрів України не змінювались та повинні бути застосовані при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у відповідності зі ст. 200 КАС України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови відсутні.

Керуючись ст. ст.19:   198 ч.І п.1, 200,205 ч.І п.1, 206 КАС України,  колегія суддів ,

 УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Приморського  районного суду м. Одеса від  15 червня 2006 року  залишити без змін.