Справа № 22-3899\2006р
Головуючий 1 інст.
Ледньова Т.В. Доповідач Федорова А.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
04 жовтня 2006 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі Головуючого Федорової А.Є. суддів Мизи Л.М., Процик М.В. при секретарі Непомнящій 0.0.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ „Укржилстрой плюс" на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Іллічівської міської ради, ТОВ „Укржилстрой плюс" про визнання недійсним рішення та зобов'язання надати житло,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2003 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися де суду з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради НОМЕР_1 про знос самовільно зведеної будівлі за АДРЕСА_1 та зобов'язання ТОВ „Укржилстрой плюс" надати їм житло. Позивачі зазначали, що вони мешкали в самовільно побудованої будівлі НОМЕР_2, яка на підставі рішення виконавчого комітету НОМЕР_1 знесена і земельна ділянка передана ТОВ „Укржилстрой плюс". Згідно договору між відповідачами від 18 лютого 2003 року їм було зобов'язано надати житло для виселення, однак ТОВ „Укржилстрой плюс" не виконало зобов'язання за договором. Посилаючись на ці обставини, позивачі просили задовольнити позов, визнати недійсним рішення виконкому про знос самовільно зведеної будівлі НОМЕР_2 і надати їм три однокімнатні квартири.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2006 року позов задоволено частково'., Постановлено .визнати незаконним і недійсним п.2 рішення виконавчого- комітету 'Іллічівської міської ради НОМЕР_1 „Про знос самовільно зведених будівель", зобов'язати ТО'В „Укржилстрой плюс" надати жилі приміщення двом сім'ям: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_4 з дотриманням вимог, передбачених ст.50, ч.2 ст.114 ЖК України.
В апеляційній скарзі відповідач - ТОВ „Укржилстрой плюс" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і не доведені.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
2
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно: і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ці вимоги закону суд не виконав.
Встановлено, що позивачі зареєстровані в самовільно зведеної будівлі НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 і перебувають на квартирному обліку виконкому Іллічівської міської ради з 1982 року.
24 липня 2003 року виконавчий комітет Іллічівської міської ради постановив рішення НОМЕР_1 про знос самовільно зведених будівель, які не відносяться до житлового фонду, збудовані без дозволу і не мають технічної документації, в тому числі самовільно зведеної будівлі НОМЕР_2 за АДРЕСА_1, в якій протягом багатьох років ніхто не проживає. Рішення виконкому про знос будівлі НОМЕР_2 виконано 7 серпня 2003 року. {а.с.59,9-Ю,11-12,13,18-19,27,56)
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на час знесення будівлі в ній проживали ОСОБА_1 та її онучка ОСОБА_4, а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали за іншими адресами. При прийнятті рішення про знос будівлі НОМЕР_2 виконком порушив вимоги ст.ст.105, 107 ЦК України(1963р), оскільки будівля знесена без згоди Алімовських та без рішення суду, ОСОБА_1 та її онучка виселені без надання іншого жилого приміщення згідно зі статтями 50,114 ЖК України.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до ч.2 ст. 105 ЦК України (1963 р.) будівля, що побудована самовільно, може бути безоплатно вилучена судом за позовом виконавчого комітету районної ради і зарахована до фонду місцевої ради або за рішенням виконавчого комітету районної ради знесена громадянином, який провадив самовільне будівництво, або . за його рахунок.
Стаття 107 ЦК України (1963 р.) підлягає застосуванню в тому випадку, коли жилий дім був вилучений судом в порядку ст.105 ЦК і зарахований до фонду місцевої ради.
Ці вимоги закону суд не взяв до уваги, тому висновки суду в частині визнання рішення виконкому недійсним та незаконним не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.
Визнаючи . незаконним рішення виконкому міської ради про знос самовільно зведених будівель, суд зобов'язав. ТОВ „Укржилстрої" надати жилі приміщення позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3; з неповнолітньою донькою на підставі договору співробітництва між Іллічівською міською радою та ТОВ „Укржилстрой плюс" від 18 лютого 2003 року.
Такі висновки суду суперечать один одному, оскільки в такому випадку суд не з'ясував з яких правових підстав виникають зобов'язання про забезпечення позивачів житлом.
Крім. того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Іллічівськом міської ради від 8 квітня 2003 року ТОВ „Укржилстрой плюс" була надана в оренду земельна ділянка для житлової та громадської забудови за АДРЕСА_2 та був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву жилого будинку.( а.с. 146-161).
з
18 лютого 2003 року між Іллічівськом міської радою та ТОВ „Укржилстрой плюс" був укладений договір про співробітництво. В додатку № 1 до договору зазначено перелік будинків та самовільно зведених будівель, розташованих на земельної ділянці за АДРЕСА_2, що надана ТОВ „Укржилстрой плюс" під будівництво житлових будинків, мешканців яких у зв'язку з відселенням товариство зобов'язується забезпечити житлом.(а.с.302-304)
Однак, позивачі були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 і не є стороною договору, а позов про виконання зобов'язання за цим договором на користь позивачів Іллічівська міська рада не заявляла. Чи мають позивачі право вимагати виконання зобов'язань за зазначеним договором і з яких правових підстав, суд не з'ясував, додаток № 2, на який є посилання у п.2.2.2 договору, не витребував, не досліджував в судовому засіданні і не дав йому належної правової оцінки.
Суд також не звернув увагу на те, що позивачі заявили вимоги про надання їм трьох однокімнатних квартир, тобто окремо ОСОБА_1, ОСОБА_3 з донькою та ОСОБА_2.
Ці позовні вимоги суд не вирішив, оскільки не зазначив в рішенні які конкретно приміщення зобов'язано надати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з донькою, тобто фактично не вирішив до кінця спір, що може спричинити труднощі у виконанні судового рішення.
Крім того, рішення суду не містить висновок щодо задоволення або відмову в задоволенні вимог ОСОБА_2 про надання йому однокімнатної квартири.
Таким чином, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, а також розглянув не всі позовні вимоги, що відповідно до п.5 ч.І ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Оскільки суд не виконав норми процесуального права, порушив норми матеріального права, є потреба в збиранні та перевірці доказів з участю усіх зацікавлених осіб, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Підстави для ухвалення нового рішення або зміни рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 307 ч.І п.5, 311 ч.І п.5, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ТОВ „Укржилстрой плюс" задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 200 6 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом дв'ох місяців з дня набрання законної сили.