Справа №22-5397/200бр.                              Голов-чий  1-

ої інстанції - Капля А.І.

Доповідач  -

Троїцька     Л.Л.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 12 » жовтня  200 6р.      м.Одеса

Колегія суддів судової палати з  цивільних  справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді - Троїцької  Л.Л., суддів - Сидоренко І.П., Яковлева  Ю.В. при секретарі -  Басовій Н.М. розглянувши у   відкритому   судовому   засіданні заяву ОСОБА_1  про   поновлення   процесуального   строку на рішення Жовтневого місцевого суду м.Одеси  від 04 листопада 2002р.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого місцевого суду м.Одеси від 04 листопада 2002р. позовні  вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 83800грн., а також держмито у розмірі 838грн.

14.08.2006р. ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження  зазначеного рішення  суду.

Того ж дня ним подана  апеляційна  скарга.

В своїй заяві заявник посилається на те, що строк пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з тим, що під час постановления рішення, він перебував в м.Нікополь, Дніпропетровської області біля хворого батька. Про постановлене рішення дізнався влітку 2006р., копію отримав 13.06.2006р.

Колегія суддів, заслухав суддю - доповідача, вивчив матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню  з  наступних  підстав.

Згідно   з   ч.З   ст.294   ЦПК   України   апеляційна   скарга, подана  після  закінчення  строків,   встановлених  цією  статтею, залишається  без  розгляду,   якщо  апеляційний  суд  за  заявою особи,   яка  її  подала,   не  знайде  підстав  для  поновлення строку,  про  що  постановляється ухвала.

Відповідно до ч.І ст.7 3 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням сторони чи іншої особи у  разі  його  пропущення  з  поважних  причин.

З матеріалів справи вбачається, що даний спір між сторонами слухався судами неодноразово. Перше рішення суду першої інстанції від 01.06.2001р. скасовано ухвалою Верховного Суду України від 10.01.2002р. та справа передана на новий розгляд в суд  першої інстанції (а.с.28,41).

Про те, що  справа  направлена  на  новий  розгляд відповідачу було   відомо, що  підтверджується копією ухвали  Верховного Суду України від 10.01.2 002р., яку заявник додав до апеляційної скарги. Між  тим рухом по  справі  він  не  цікавився.

Посилання заявника на те, що в період з серпня 2002р. по лютий 2003р. він знаходився в м.Нікополь, Дніпропетровської області біля свого хворого батька, колегія може порахувати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження в зазначений  період.

Однак, в період з лютого 2003р. по червень 2006р. заявник не надав жодного доказу поважності  причин  пропуску  строку.

Твердження про те, що після смерті батька заявник забув про судовий спір і згадав лише в червні 2006р., колегія не приймає  до  уваги.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що підстав для поновлення строку ОСОБА_1 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 73, 294 ЦПК України, колегія  суддів,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого місцевого суду  м.Одеси  від 04 листопада 2002р.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого місцевого суду м.Одеси від 04 листопада 2002р. залишити без  розгляду  та  повернути.

Цивільну справу №2-390\02 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу -повернути  до  суду  першої  інстанції.

Ухвала апеляційного  суду набирає чинності негайно може  бути  оскаржена  в  касаційному Верховного  Суду  України  на  протязі двох місяців від дня проголошення.