ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №

 

За позовом            Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство

                      «Оптімум-К»

до                       Севастопольської міської ради;

                      Суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 та Головного управління земельних ресурсів

                      Севастопольської міської Державної адміністрації

про                       скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та

                      скасування його реєстрації

 

                                                                                                 Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача       Копейчиков М.В.         

Від відповідачів  не з'явились

 

Обставини справи:

 

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради |поради|№1442 від 22.10.2003 року про затвердження проекту відведення для будівництва автозупинки з автосервісом і передачі в оренду земельної ділянки площею 0,2800 га| (у районі заводу залізобетонних виробів і авторинку «Стрілецький») суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, визнання недійсним договору оренди цій земельної ділянки та скасування державної реєстрації цього договору оренди земельної ділянки.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він, |лічить|як правонаступник малого багатопрофільного науково-виробничого підприємства «Політологічний центр «Оптімум-К |», має переважне право претендувати на отримання документа, що посвідчує|посвідчує| право користування земельною ділянкою, оскільки є рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 року про надання в постійне користування земельна ділянка площею|майданом| 5,52 га| по Фіолентовському шосе в м. Севастополі, яке до цього часу не скасовано, не визнано недійсним та не змінено.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні з підстав, вказаних в позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились.

У зв'язку з нез'явленням сторін по справі в судове засідання розгляд справи у порядку статті 77 Господарсько-процесуального кодексу України відкладався.

Справа розглядається 03.06.2008 року за матеріалами наявними у справі, у порядку статті 75 Господарсько-процесуального кодексу України.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

 

Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 року малому багатопрофільному підприємству «Оптімум-К |»надана в постійне користування земельна ділянка площею|майданом| 5,52 га| по Фіолентовському шосе в м. Севастополі.

Згідно розпорядження Севастопольської міської Державної адміністрації №739-р від 03.05.1999 року рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 року було визнано таким, що втратило чинність.

Розпорядження №739-р від 03.05.1999 року було скасовано розпорядженням Севастопольської міської Державної адміністрації №468-р від 02.04.2004 року.

Відповідно до статті 23 Земельного кодексу України, в діючій на 1991 рік редакції, та «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання актів на право власності і права постійного користування землею|грунтом|, договорів на право тимчасового користування землею|грунтом|»від 26.01.1991 року документом, що посвідчує право користування земельною ділянкою є |з'являвся,являвся|державний акт, який видавався на підставі рішення про надання в користування земельної ділянки.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що мале багатопрофільне науково-виробниче підприємство «Політологічний центр «Оптімум-К|»на підставі згаданого рішення №13/1191 від 18.06.1991 року і відповідно до статті 23 ЗК України, «Інструкції про порядок |лад|складання, видачі, реєстрації і зберігання актів на право власності і права постійного користування землею|грунтом|, договорів на право тимчасового користування землею|грунтом|»від 26.01.1991 року мало право на отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

За таких обставин, суд згоден з доводом позивача, що останній на підставі Закону мав право розраховувати на придбання права користування цією земельною ділянкою.

Згідно статті 33 ГПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази надаються сторонами по справі.

Відповідачі не надали суду доказів того, що рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 року на цей час скасовано, змінено чи визнано недійсним.

Відповідно до пункту 1 розділу Х Земельного Кодексу України (у ред.2001 року) рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення в дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

ТОВ «МП «Оптімум-К |»створене шляхом перетворення малого багатопрофільного науково-виробничого підприємства «Політологічний центр «Оптімум-К|»і є|з'являється,являється| правонаступником останнього, що підтверджується статутом позивача в редакції 2004 року.

У статті 104 ЦК України (в ред.2003 року) та статті 59 ГК України (в ред. 2203 року) вказано, що при перетворенні однієї юридичної особи в іншу юридичну особу до останнього переходять всі майнові права і обов'язки перетвореної юридичної особи.

Згідно пункту 1.4 «Інструкції про порядок |лад| складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і права постійного користування земельною ділянкою і договорів оренди землі|грунту|», затвердженої Наказом Держкомзему України №43 від 04.05.1999 року, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення відповідної міської ради|поради|.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що до позивача у порядку правонаступництва перейшло право на отримання документа, що посвідчує право користування спірної земельної ділянки, яким володіло мале багатопрофільне підприємство «Оптімум-К |»на підставі рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 року, яке згідно пункту 1 розділу Х Земельного Кодексу України (у ред.2001 року) підлягає обов'язковому виконанню.

Цей висновок суду також підтверджується листом ДП «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»|№2335 від 28.03.2007 року, згідно якому право землекористування ділянкою площею |майданом|5,5200 га, що розташована в м. Севастополі по Фіолентовському шосе за даними державного земельно-кадастрового обліку зареєстровано за МП «Оптімум-К |»на підставі рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 року.

Також судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської ради |поради|№1442 від 22.10.2003 року затверджений проект відведення для будівництва автозупинки з|із| автосервісом і передачі в оренду земельної ділянки площею |майданом|0,2800 га (у районі заводу залізобетонних виробів і авторинку «Стрілецький») підприємцю ОСОБА_1.

На підставі цього рішення 15.03.2004 року між Севастопольською міською радою і ОСОБА_2 був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстрований 18.06.2004 року в головному управлінні земельних ресурсів Севастопольської міської Державної адміністрації за №118/4-М-01.

Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація мала місце вже після набуття чинності вказаного вище рішення №13/1191 від 18.06.1991 року, тобто після 02.04.2004 року, що суперечить вимогам статті 23 Земельного Кодексу України (в ред. 1991 року), пункту 1 розділу Х Земельного кодексу України, та статтям 104 ЦК України і 59 ГК України.

Виходячи з викладеного, суд робить висновок, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 15.03.2004 року, укладеного між Севастопольською міською радою і ОСОБА_2, є незаконною та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №13/1191 від 18.06.1991 року є чинним на цій час, а також те, що воно було прийнято раніше, ніж рішення Севастопольської міської ради |поради|№1442 від 22.10.2003 року, то суд вважає, що останнє рішення також суперечить вимогам статті 23 Земельного Кодексу України (в ред. 1991 року), пункту 1 розділу Х Земельного кодексу України, та статтям 104 ЦК України і 59 ГК України.

За таких обставин рішення Севастопольської міської ради |поради|№1442 від 22.10.2003 року підлягає визнанню незаконним та скасуванню як таке, що суперечить вимогам статті 23 Земельного Кодексу України (в ред. 1991 року), пункту 1 розділу Х Земельного кодексу України, та статтям 104 ЦК України і 59 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є не дотримання на час укладення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3, 5 и 6 статті 203 ЦК України.

Договір оренди від 15.03.2004 року був укладений між Севастопольською міською радою і Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 відносно земельної ділянки, яка входить до складу земель, раніше наданих у постійне користування малому багатопрофільному підприємству «Оптімум-К |»на підставі згаданого вище рішення №13/1191 від 18.06.1991 року, що підтверджується суміщеним планом-схемою земельної ділянки.

Таким чином, вказаний договір оренди земельної ділянки також суперечить вимогам статті 23 Земельного Кодексу України (в ред. 1991 року), пункту 1 розділу Х Земельного кодексу України, та статтям 104 ЦК України і 59 ГК України.

При цьому суд виходить з того, що одна і та ж земельна ділянка одночасно не може бути на праві оренди у Суб'єкта підприємницької діяльності           ОСОБА_2 та на праві постійного користування у позивача. А враховуючи, що право на отримання документа, який посвідчує право постійного користування цій земельній ділянки, у позивача виникло раніше ніж у Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 виникло право на отримання документа, що посвідчує його право оренди, то договір оренди земельної ділянки від 15.03.2004 року, укладений між Севастопольською міською радою та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що рішення Севастопольської міської ради |поради|№1442 від 22.10.2003 року та договір оренди земельної ділянки від 15.03.2004 року, укладений між Севастопольською міською радою і Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, порушує права позивача на отримання документа, що посвідчує його право постійного користування спірною земельною ділянкою.

 

На підставі викладеного, керуючись статтями 83-85 ГПК України суд, -

 

ВИРІШИВ:

 

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Оптімум-К|»задовольнити повністю.

Визнати незаконним і скасувати рішення Севастопольської міської ради |поради|№1442 від 22.10.2003 року про затвердження проекту відведення для будівництва автозупинки з автосервісом і передачі в оренду земельної ділянки площею 0,2800 га| (у районі заводу залізобетонних виробів і авторинку «Стрілецький») суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 15.03.2004 року між Севастопольською міською радою і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, зареєстрований 18.06.2004 року в головному управлінні земельних ресурсів Севастопольської міської Державної адміністрації за №118/4-М-01.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 15.03.2004 року між Севастопольською міською радою і суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.

 

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

 

Суддя

І.О.Домнічева